Справа № 364/580/25
Провадження № 2/364/326/25
19.11.2025 року, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», ел. пошта 14360570@mail.gov.ua, тел. 380567976057, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570,
представник позивача Ніколенко Вероніка Василівна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ,
до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ,
про стягнення заборгованості,
встановив:
У липні 2025 року представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернувсь до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позову зазначили, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав (-ла) Анкету-заяву № б/н від 05.12.2016 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Позивач вказує, що відповідач не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.
На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 грн., що підтверджується Випискою по рахунку (додана до позову).
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії 05/20, тип -Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача.
Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 09/22, тип Універсальна; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_7 , строк дії - 08/28, тип Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних.
Позивач зазначає, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості).
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 11.06.2025 року має заборгованість -120815,52 грн., яка складається з наступного:- 120815,52 грн. - заборгованість за тілом кредита.
Саме тому, позивач просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.12.2016 у розмірі 120815,52 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Володарського районного суду від 03.07.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в підготовчому судовому засіданні на 04.08.2025 року.
04.08.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 10.09.2025 року.
10.09.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 13.10.2025 року.
13.10.2025 року ухвалою Володарського районного суду Київської області справу призначено до судового розгляду на 05.11.2025 року та витребувано в Позивача - AT КБ «ПриватБанк» - такі документи: Оригінал анкети-заяви № б/н від 05.12.2016, підписаної відповідачем. Оригінал або належним чином засвідчену копію наказу банку № PR-2016-7273851 від 30.11.2016 р. Оригінал Умов та Правила надання банківських послуг у редакції станом на 05.12.2016 та всі подальші редакції. Оригінал Паспорту споживчого кредиту, підписаний відповідачем 05.12.2016 та паспорту споживчого кредиту від 02.09.2022. Графік платежів, погоджений між сторонами. Документи щодо видачі та перевипуску карток (№ НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8) кредитних карток із зазначенням строку їх дії, типу та умов перевипуску. Повні виписки по картковому рахунку з 05.12.2016 по теперішній час. Прозорий розрахунок заборгованості з алгоритмом нарахування такої заборгованості та врахуванням зарахування платежів відповідача. Повідомлення відповідачу про зміну тарифів, ліміту та умов кредитування, надісланих відповідачу. Докази, що Умови та Правила надання послуг від 02.09.2022 та паспорт споживчого кредиту від 02.09.2022, є складовою Анкети-заяви б/н від 05.12.2016..
05.11.2025 року судове засідання відкладено на 19.11.2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та розгляд справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову промову в судових дебатах.
30.07.2025 року відповідач надав до Володарського районного суду Київської області відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що вважає позовні вимоги необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що до позовної заяви не долучено Умов та Правил надання банківських послуг та/або відкриттям кредитного ліміту, у редакції чинній станом на 05.12.2016, та не долучено Паспорт споживчого кредиту з яких наразі можливо було би встановити на яких саме умовах та правилах було укладено договір, а саме: розмір кредитного ліміту, строк дії кредиту ( початок та закінчення), реальна річна процентна ставка, розмір комісії, штрафні санкції, а в разі, якщо кредитний ліміт відповідача було активовано графік платежів та дату активації кредиту та строк на який такий договір було укладено. Ненадання чинної, на час укладення договору, редакції умов та тарифів, позбавляє можливості з'ясувати, яким чином відбувалося зарахування, нарахування, погашення сум кредитних коштів. Відповідач вказує, що не долучено персоніфіковані умови, що стосуються саме відповідача, з фіксованими: сумою кредитного ліміту; строком дії кредиту; реальною річною процентною ставкою; розміром усіх комісій, штрафів та додаткових платежів. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідач вказує, що у позові позивач зазначає, що умови кредитного договору передбачають надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, проте до позовної заяви не долучено доказів отримання відповідачем кредитних карток № НОМЕР_5; № НОМЕР_6; № НОМЕР_7, строк їх дії тощо. Окрім того до позову не долучено доказів того за яких умов видавалися зазначені картки: чи відбувся звичайний перевипуск картки, що є технічною операцією, але в такому випадку не повинні були змінитися умови кредитування, які наразі не можливо встановити оскільки позивач не надав ні паспорту кредиту ні умов кредитування діючих станом на 05.12.2016; чи у разі зміни умов кредитування банк повинен був повідомити мене про такі зміни - тарифи, ставка, штрафні санкції, що є істотними умовами договору, умови пролонгації.
Відповідач зазначає, що позивач, повинен був надати оновлений паспорт споживчого кредиту, оновлені тарифи та умови обслуговування, повідомлення про зміну кредитного ліміту, оскільки відбулися істотні зміни договору - банк повинен надати оновлені документи та як наслідок у разі таких змін слід було долучити до позову такі на ствердження своїх позовних вимог, що наразі позивачем не було вчинено. Зазначене позбавляє можливості перевірити належність чи неналежність виконання відповідачем кредитних зобов'язань згідно нових чи можливо старих умов кредитування, оскільки не зазначено строки «кредитування» період на який саме я мав право користуватися кредитним лімітом.
Окрім того у позові позивач зазначає про наявність банківської картки, яку було видано відповідачу №4149437869805885, однак не зрозуміло, яким чином та яке вона має відношення до попередніх карток і до кредитного договору «укладеного» за анкетою-заявою б/н від 05.12.2016, також не зазначено, чи це можливо якийсь інший кредит та які умови цього кредиту чи має вона відношення до кредитних зобов'язань щодо яких позивач звернувся до суду.
Позивач не зазначає на підставі якого саме пункту Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відбувається включення нарахованих відсотків, штрафів та пені до складу простроченої заборгованості за кредитом, на яку нараховується підвищена процентна ставка, та як такі дії ПРИВАТБАНКУ співвідносяться з положеннями ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до якої, проценти на неустойку не нараховуються.
Із зазначеного випливає, що позивач долучив до позову «розрахунок заборгованості», який не є прозорим чи зрозумілим, зокрема не зазначено чітко графік платежів, дата виникнення прострочення, як саме обраховані відсотки, пеня, комісії, окремо слід звернути увагу на застосування ст. 625 ЦК України до діючих кредитних зобов'язань.
Банк заявляє до стягнення конкретну суму 120 815,52 грн, проте: у поданій виписці немає єдиної підсумкової транзакції чи балансу, яка підтверджує саме таку суму боргу ;
•розрахунок заборгованості є надто деталізованим (розбитий на дрібні копійчані рядки) і не містить підсумкової таблиці з чітким виведенням залишку основного боргу, нарахованих відсотків, пені та комісій, складається з великої кількості дрібних рядків, інколи на копійки, що ускладнює перевірку й виглядає як спроба штучно збільшити борг; відсутній узгоджений письмовий графік платежів, що давав би змогу перевірити коректність та черговість погашення зобов'язань;
•немає прозорого алгоритму заліку платежів на суму понад 830 743 грн у зменшення боргу. Усього за період за даними самої виписки надходження становлять понад 830 743 грн, банк у своєму розрахунку не довів коректного заліку цих значних сум у зменшення боргу;
•не надано єдиного підсумку з розділенням на тіло кредиту, нараховані відсотки, пеню, комісію.
З цих підстав, відповідач просить у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк ««ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі, судовий розгляд справи проводити у його відсутність.
20.08.2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав: що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав (-ла) Анкету-заяву № б/н від 05.12.2016 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Зазначивши, що Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.
Позивач вказує, що Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_5 (п.п.1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п.1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.
Позивач зазначає, що оригінали документів надаються Банком виключно за ухвалою суду.
Щодо ознайомлення Відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 05.12.2016 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки.
Позивач зазначає, що Відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору та виявив бажання оформити на своє ім'я Кредитку "Універсальна" (про що свідчить відповідна відмітка на Анкеті-заяві) та особистим підписом засвідчив, що " Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...Я зобов'язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку". На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 грн. , що підтверджується Випискою по рахунку (додана до позову).
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії 05/20, тип -Універсальна. Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 09/22, тип Універсальна; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_7 , строк дії - 08/28, тип Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних. Позивач зауважив, що Банком до позовної заяви було долучено Копію наказу Банку №PR-2016-7273851 від 30.11.2016 року, яким було затверджено умови що були актуальні на момент підписання кредитного договору. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 02.09.2022 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Позивач зазначає, що Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 02.09.2022 р. Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_8 , строк дії - 03/24, тип Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість Відповідача становила 12100,12 грн, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.
Позивач зазначає, що Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 02.09.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42%. Та, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Позивач зазначає щодо правомірності зміни тарифів та умов Банком в односторонньому порядку Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору).
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Підпис Позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що Позичальнику добре були відомі і цілком зрозумілі всі умови цього Договору і він вважає їх справедливими по відношенню до себе.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право :- п. 1.1.3.2.3. здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.- п. 1.1.3.1.9. не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у Заяві, надавати Власнику виписки про стан Картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції по Картрахункам. У разі підключення Власника до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через цей комплекс. У разі підключення Клієнта до комплексу Mobile-banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.
До обов'язків Клієнта відноситься:- п. 1.1.2.1.5. одержувати виписки про стан Картрахунків і про здійснені операції по Картрахункам - п. 1.1.2.1.6. у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку звернутися до Банку для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карт, виданих Власнику і його Довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів по Картрахунку інформувати (при необхідності письмово у разі якщо вирішення питання передбачає дану необхідність) Банк про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання. Як бачимо, умови про порядок внесення змін до Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг були закладені з самого початку, тобто Позичальник перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди із запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору Позичальника влаштовували умови вищевказаного договору, про що свідчить його підпис.
Можливість зміни умов договору також передбачено розділом II Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 року, а саме Банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором. Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III встановлено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувався картою, що говорить про прийняття Клієнтом діючих умов банківського обслуговування, а тому заперечення Відповідача являються не обгрунтованими. Щодо ознайомлення зі змінами тарифів та умов Відповідачем.
Відповідно до заяви/договору підписаної Клієнтом встановлено, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, становлять між Клієнтом та Банком Договір про надання банківських послуг, прийняття даних умов підтверджується підписом Клієнта у заяві, на підставі якого в подальшому і була надана карта № НОМЕР_5 Клієнту. Копії Умов і правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, поскільки укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.
Позивач зазначає, що щодо перевипуску кредитної картки Згідно п. 2.1.1.2.12 у разі закінчення строку дії карта продовжується Банком на новий строк (шляхом надання Клієнту карти з новим строком дії). Відповідач неодноразово звертався в Банк з заявою про перевипуск карти, тобто надання карти з новим строком дії. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.
Позивач вказує, що Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. При подачі позовної заяви Банком не було заявлено стягнення з Відповідача комісії за наданим кредитом.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
09.09.2025 року відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому він зазначає, що Позивач подав копії документів (анкета-заява, виписки, внутрішні документи банку), проте частина з них є «копіями з копій». Відповідач зазначає, що це суперечить ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копія з копії не може вважатися належним доказом (постанова КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 204/5654/18). Копія анкети-заяви не є належним доказом, оскільки надана банком копія є копією з копії, завіреною електронним підписом представника (що сам банк визнав та зазначив у позові).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі із зазначенням істотних умов (сума, строк, процентна ставка).
Анкета-заява від 05.12.2016 не містить істотних умов договору (розмір ліміту, ставка, строки, графік платежів).
Відповідач вказує, що посилання банку на «умови на сайті» суперечить вимогам ст. 207 ЦК України, адже письмова форма передбачає підпис обох сторін. Умови та правила банку, на які посилається позивач, не містять підпису відповідача. Проте:- за ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин у письмовій формі є укладеним, якщо його зміст зафіксовано в документах, підписаних сторонами. Умови та правила банку не містять підпису відповідача, а тому не є складовою частиною договору.
Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 у справі № 127/10013/17 підкреслив, що одностороннє розміщення умов на сайті банку не є доказом ознайомлення позичальника.
Відповідач зазначає, що факт перевипуску картки не є автоматичною згодою на нові умови. Відсутні документи, що підтверджують письмову згоду відповідача на зміну процентної ставки та ліміту. Це суперечить ст. 629 ЦК України (обов'язковість договору).
Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 у справі № 522/10188/16-ц зазначив, що сам факт користування карткою не доводить погодження позичальником істотних умов кредитного договору.
Щодо односторонньої зміни тарифів
Позивач посилається на право змінювати тарифи в односторонньому порядку.
ВС у постанові від 04.07.2018 (справа № 522/10188/16-ц) наголосив: такі умови є несправедливими та тлумачаться на користь споживача. Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови, що ставлять споживача у невигідне становище, визнаються недійсними.
Відповідач в своїх запереченнях вказує, що Позивач визнав, що розрахунок долучений до матеріалів справи є лише «інформаційним документом». Розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку і не є первинним бухгалтерським документом.
Виписка не містить алгоритму зарахування понад 830 000 грн, сплачених відповідачем. Таким чином, наразі розмір заборгованості не підтверджено належними доказами.
ВС у постанові від 03.07.2019 у справі № 202/4494/16-ц підкреслив, що розрахунок сам по собі не підтверджує існування боргу без надання первинних документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів тощо).
Відповідач вказує, що наданий розрахунок містить численні випадки подвійного та навіть потрійного нарахування санкцій (відсотки, пеня, відсотки за ст. 625 ЦК).
ОП ВС у постанові від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 та ВП ВС у справі № 444/9519/12 (28.03.2018) визнали таке подвійне стягнення незаконним.
З виписки за рахунком, долученої самим позивачем, вбачається, що відповідач здійснив платежі на суму понад 830 000 грн. Однак частина цих платежів не врахована у розрахунку боргу. Це суперечить принципу належного бухгалтерського обліку (ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік»).
У виписці банку містяться операції ще з 2016-2021 років, позовна давність за якими спливла. Відповідно до ст. 257, 261 ЦК України загальна позовна давність становить 3 роки і обчислюється з моменту прострочення зобов'язання. ВС у постановах від 19.03.2014 (справа № 6-14цс14) та від 18.06.2014 (справа № 6-61цс14) вказав: перебіг позовної давності починається з дати прострочення платежу, а не з моменту перевипуску картки.
Відповідач вказує, що перевипуск картки не є новим договором і не поновлює строк позовної давності. Саме тому, просить відхилити доводи позивача, викладені у «Відповіді на відзив».
Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 05.12.2016 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms (а.с. 96-113) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 109-113).
На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 грн , що підтверджується Випискою по рахунку (а.с. 44-95).
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії 05/20, тип -Універсальна.
Після спливу строку дії першої картки Відповідачем додатково отримані наступі картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 09/22, тип Універсальна; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_7 , строк дії - 08/28, тип Універсальна (а.с. 235).
Позивач вказує, що в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних.
Позивач зазначає, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 11.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість - 120815,52 грн., яка складається з наступного: 120815,52 грн. - заборгованість за тілом кредита.
Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами: Розрахунком заборгованості; Випискою по рахунку; Копіями анкет та заяв позичальника; Копією Паспорту споживчого кредиту; Копією примірнику «Умов та Правил надання банківських послуг». Копією наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви; Копією документу, що посвідчує особу Відповідача.
Між сторонами склались правовідносини, які регулюються ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
На підставі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормою ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.
Судом встановлено, що Анкета-заява, подана позивачем, містить лише анкетні дані відповідача та контактну інформацію і не містить істотних умов кредитного договору (суми/ліміту кредиту, строку, процентної ставки, порядку та графіка погашення).
Відповідно до ст. 1054, 1055, 638 ЦК України, відсутність істотних умов виключає можливість вважати наявність належним чином укладеного кредитного договору. Підпис на анкеті сам по собі, без визначення істотних умов та без підтвердження факту видачі коштів, не є беззаперечним доказом укладення кредитного договору.
«Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору» (ВС/ВП у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р). Підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути договором приєднання: Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 175/966/21 (провадження № 61-9929св22), де суд зазначив, що анкета-заява без визначення істотних умов кредитного договору не підтверджує факт його укладення, а розрахунок заборгованості не може слугувати доказом факту надання кредитних коштів.
Правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифів діяла на момент підписання заяви є неможливим. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Виходячи з основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Також, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "Приват Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма вищевказаних документів, з якими і був ознайомлений відповідач.
Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору ПриватБанк дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на час підписання відповідачем Анкети-заяви), про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем у письмовому вигляді істотної умови кредитного договору ціни у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Окрім того, з виписки про рух коштів по картці та розрахунку заборгованості вбачається, що банком нараховувались та автоматично списувались з рахунку відповідача відсотки за користування кредитом.
Отже, заборгованість за тілом кредиту утворювалась, у тому числі, у зв'язку із списанням банком з рахунку відсотків, постійно збільшуючи його.
З виписки, яка є первинним бухгалтерським документом, вбачається, що надходження/поповнення рахунку складає - 830?743 грн.
Отже, за відсутності письмового погодження істотних умов договору (процентна ставка, пеня, комісії) та при наявності платежів на суму понад 830 743 грн, банк не довів, що ці кошти не покрили фактично отриману суму кредиту. Тому вимога про стягнення 120 815,52 грн є необґрунтованою. У таких випадках, відповідно до позиції Верховного Суду (постанова від 12.06.2023 у справі №175/966/21), стягненню може підлягати лише тіло кредиту, якщо воно доведене належними доказами. В даному випадку ж розмір сплачених коштів перевищує ймовірну суму тіла кредиту, тому жодного боргу перед банком не існує, оскільки погашено заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі - 652 845,60 грн.
Долучений до матеріалів справи розрахунок не містить жодної інформації з чого саме складається тіло кредиту, наданий розрахунок не містить відомостей, які б дозволили встановити структуру заборгованості (тіло, проценти, пеня, комісії), а тому не може бути перевірений судом на предмет повноти та достовірності. розрахунок заборгованості повинен включати: загальний розмір заборгованості, суму платежів, їх кількість та періодичність, графік платежів, чіткий розподіл тіла, відсотків, пені по датах та деталізацію виплат клієнта.
Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі № 464/3214/16-ц зазначив: «Розрахунок заборгованості є лише арифметичним результатом, який повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами».
Тому наданий позивачем розрахунок не може слугувати самостійним доказом існування та розміру заборгованості.
Надана позивачем виписка за період 19.05.2016 - 13.06.2025 лише фіксує рух коштів на рахунку, сам по собі рух коштів по рахунку не доводить факту надання кредитних коштів, оскільки операції могли здійснюватися як за рахунок власних, так і кредитних коштів.
Це прямо узгоджується з позицією ВС у справах №194/329/15-ц та №200/5647/18.
Для цього банк повинен подати первинні документи, що підтверджують саме видачу кредиту (меморіальні ордери, накази, розпорядження), виписка не містить обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».
Відповідно до ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», а також пп. 59, 61, 62 Положення № 75 НБУ від 04.07.2018 , виписка повинна містити обов'язкові реквізити: номер рахунку, дати операцій, коди банків, валюту, вхідні та вихідні залишки, номери документів, суми операцій тощо.
Верховний Суд у постановах від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20 та інших зазначив: «Виписка може вважатися первинним документом лише за умови наявності всіх обов'язкових реквізитів і підтвердження достовірності даних».
Внутрішні документи банку (зокрема накази) самі по собі не можуть підтверджувати факт надання коштів конкретній особі без доказів належного повідомлення та погодження з умовами (ст. 1056? ЦК України). Якщо позивач не доведе, що відповідач був повідомлений про такі рішення банку та погодився з їхніми умовами, відповідні внутрішні документи не мають доказової сили щодо встановлення зобов'язань перед позивачем.
Позивач не надав детальний алгоритм розрахунку заборгованості із зазначенням: дати виникнення кожної складової заборгованості, початкового тіла кредиту, відсотків за періоди, пені/штрафів (за кожним періодом окремо), дат зарахування платежів та їх розподілу між основною сумою та відсотками. Наданий банком підсумковий розрахунок у вигляді таблиці без розшифрування не може вважатися доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України та наразі позбавляє можливості належним чином перевірити нарахування/зарахування коштів тощо.
Суд вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
У Постанові від 12.06.2023, справа № 175/966/21 (провадження № 61-9929св22)
Верховний Суд зазначив, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг сама по собі не є кредитним договором, якщо вона не містить істотних умов договору - розміру кредитного ліміту, строку користування, процентної ставки, порядку повернення коштів та графіка платежів. Суд також наголосив, що банк має довести факт надання кредитних коштів позичальнику первинними документами, а не лише розрахунком заборгованості або загальними умовами, розміщеними на сайті. Відсутність доказів узгодження конкретних умов означає, що договір не може вважатися укладеним належним чином.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 175/966/21 (провадження № 61-9929св22) також зазначив, що за відсутності письмового погодження істотних умов договору - таких як процентна ставка, розмір комісій, пені, порядок їх нарахування та строк дії договору - суд не має права визначати ці умови на власний розсуд або виходити з односторонніх тверджень банку. У таких випадках може підлягати стягненню лише фактично отримана сума кредитних коштів (тіло кредиту), якщо її отримання доведене належними первинними документами.
Однак, як убачається з поданої банком виписки, за весь період користування рахунком надходження від відповідача становили понад 830 743 грн, тоді як банк заявляє «залишок боргу» 120 815,52 грн, не пояснюючи, як саме він сформований. Такий обсяг платежів суттєво перевищує ймовірну суму первинно наданого кредиту, а отже, відсутні об'єктивні підстави вважати, що існує непогашена заборгованість. Банк не надав суду жодного документа, який би підтверджував, що сплачені відповідачем кошти не покрили основну суму кредиту. За таких обставин, і відповідно до практики Верховного Суду (зокрема постанов від 12.06.2023 у справі № 175/966/21 та від 25.04.2018 у справі № 401/9687/12), відсутність письмово погоджених умов щодо відсотків, пені та комісій, а також наявність фактичних платежів у значно більшому розмірі, ніж можлива сума тіла кредиту, виключає можливість задоволення позову банку про стягнення будь-якої заборгованості.
З наданої банком виписки вбачається, що протягом усього періоду користування рахунком відповідачем сплачено понад 830 743 грн, що істотно перевищує суму можливого кредитного ліміту. За відсутності належного доказового підтвердження, що ці кошти були спрямовані не на погашення тіла кредиту, суд не має підстав вважати, що існує непогашена заборгованість.
Оскільки банк не надав витребувані судом докази в повному обсязі не довів наявності непогашеного залишку, заявлені вимоги є недоведеними.
З вище викладеного позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, так як позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 526, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258-260, 268, 279, 354 ЦПК України суд,
вирішив:
У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Повний текст рішення суду складено 27.11.2025 року.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Ткаченко