Справа № 362/2262/25
Провадження № 2/362/2134/25
27 листопада 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості: за договором позики № 2927732 в розмірі 20202,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 11502,00 грн. - сума заборгованості за пенею. Стягнути з ОСОБА_1 на їх користь понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2927732, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №14/06/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором позики № 2927732, заборгованість по якому становить в розмірі в розмірі 20202,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 11502,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання позивачем права вимоги до відповідача, ОСОБА_1 не виконував свої зобов'язання за договорами позики, погашення заборгованості не здійснював, а тому стягнення кредитних коштів підлягає вирішенню в судовому порядку.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року
відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 49).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив слухати справу у їхню відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 4).
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 62), правом подати відзив на позовну заяву не скористалась, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 29.06.2024 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2927732, відповідно до п. 1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с. 6-9).
Відповідно до п.2.1 договору сума позики становить 6000,00 грн., строк позики 30 днів, денна процентна ставка в день становить 2,70% (фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день становить 2,70%.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 хх-хххх-6419 .
Пунктом 1. договору визначено, що клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.
14.06.2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №14/06/2021, у відповідності до п. 1.1. якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №2927732 в розмірі 20202,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 11502,00 грн. - сума заборгованості за пенею. (а.с. 17).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за договором позики №2927732 від 29.06.2024 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 , утворилась заборгованість в розмірі 20202,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 11502,00 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 18).
Між сторонами по справі існує спір щодо виконання договірних зобов'язань сторонами за договорами кредиту, позики, у яких відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новому кредитору право вимоги до боржника у розмірі невиконаного позичальником зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами.
Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст.6, ч.1 ст. 627 та ч.1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч.1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, жодних доказів перерахування суми кредитів відповідачу, позивач суду не надав по кредитним договорам.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором кредиту. Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором кредиту, та перевірити правильність наданого Позивачем розрахунку.
Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором кредиту - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів Відповідачу.
Такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них обов'язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Однак доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Позивач за договорами позики не надав.
Надані позивачем копії витягів з Реєстру боржників до договорів факторингу та особовий розрахунок заборгованості за відсутності виписки по рахунку відповідача, яка є первинним документом, - не є достатнім доказом на підтвердження фактів наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру. Також суд позбавлений можливості перевірити достовірність цього доказу за відсутності виписки по рахунку Відповідача.
Представником позивача суду не було надано належним чином виписку по рахункам відповідача в розумінні ст. 76, 77 ЦПК України.
Враховуючи, що позивач не надав суду виписку по рахунку відповідача, яка є первинним документом, або ордер про перерахування коштів, а відтак - належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження факту наявності боргу за договором позики, суд позбавлений можливості перевірити факти, що входять до предмета доказування у справі.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ч.1ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до п.1.3 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, позивачу надано 30 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Відповідно до правових позицій Судової палати у цивільних справа Верховного Суду України, викладених у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за Договорами, а також, що первісний кредитор звертався до суду із вимогами до відповідача.
Також, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підтвердження переходу права вимоги до відповідача в якості доказів надав лише окремі аркуші Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Враховуючи, що позивач не надав суду виписку по рахунку відповідача, яка є первинним документом або ордер про перерахування коштів, а також не надано повний текст договору факторингу, що позбавляє суд можливості встановити в повній мірі обставини справи, також відсутні належні докази на обґрунтування позовних вимог стосовно того, що до нового кредитора перейшло право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, а тому позов не підлягає до задоволення.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статтями 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України,Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», статтями 12, 13, 76, 78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 27.11.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко