Рішення від 27.11.2025 по справі 362/7597/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7597/24

Провадження № 2/362/903/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Герасимов П.О., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 вересня 1999 року Відділом державної реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва, актовий запис № 949.

Вказуючи на те, що 17 вересня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, внаслідок чого вони не проживають спільно та не ведуть спільного господарства з квітня 2024 року. Подальше спільне проживання у шлюбі та його підтримання для сторін стало неможливим і суперечитиме інтересам обох сторін, а також негативно вплине на їхніх дітей. Почуття та любов між сторонами втрачено, і строк для примирення в такому випадку не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 від 22.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч.1 ст. 274 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.19).

Згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_6 згідно з повторним автоматизованим розподілом передана на розгляд головуючому судді Лебідь-Гавенко Г.М.

За правилом частини дванадцятої статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 26).

ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. В прохальній частині позовної заяви просили проводити розгляд справи у їх відсутності та просить судові витрати покласти на позивача (а.с.3).

ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлялась про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем проживання, але конверти повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та за допомогою смс повідомлення на заначений номер мобільного телефону у позовній заяві, які отриманні (а.с.22), не скористалась своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 17 вересня 1999 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м.Києва, актовий запис № 949, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.13).

У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ч. 2 ст. 104, ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Враховуючи, що позивач у прохальній частині позовної заяви просив не стягувати судові витрати із відповідача, суд їх не вирішує.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 112, 114, 115 СК України, статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 вересня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва, актовий запис № 949 - розірвати.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_5 , останнє відоме місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 27.11.2025 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко

Попередній документ
132134548
Наступний документ
132134550
Інформація про рішення:
№ рішення: 132134549
№ справи: 362/7597/24
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 07.11.2024
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
13.03.2025 11:30 Васильківський міськрайонний суд Київської області
15.09.2025 00:01 Васильківський міськрайонний суд Київської області