26 листопада 2025 року Справа № 480/6634/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6634/25 за позовом ОСОБА_1 до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості стосовно ОСОБА_2 як боржника у виконавчому провадженні № 63716665.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Спадкоємицею спадкового майна померлого першої черги за законом є його донька, позивач - ОСОБА_1 . За заявою позивача приватним нотаріусом Шосткинського районного нотаріального округу Сумської області Сидоровою А.В. 07.09.2023 зареєстровано у Спадковому реєстрі спадкову справу №71202731. Вказує, що до спадкової маси померлого спадкодавця входить 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 , яка перебувала під арештом на підставі постанови про арешт майна боржника в виконавчому провадженні № 63716665, винесеної 26.11.2020 р. Шосткинським міськрайонним відділом ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Відповідна інформація міститься в Державному реєстрі речових прав про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 39382747.
Зазначає, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.03.2025 у справі № 589/5450/24 арешт із нерухомого майна померлого ОСОБА_2 було знято. Позивач звернулася до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про виключення з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_2 , як боржника у виконавчому провадженні, проте листом від 29.07.2025 № 25.15-30/81197 відповідач повідомив, що правові підстави для виключення інформації щодо боржника відсутні. Вказує, що наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей про покійного батька позивача ОСОБА_2 , який був боржником у виконавчому провадженні № 63716665, є перешкодою для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та фактично позбавляє її можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися успадкованим майном. Оскільки, врегулювати це питання в позасудовому порядку не вдалося, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав, які порушено суб'єктом владних повноважень.
Ухвалою суду від 26.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей провадження у даній категорії справ, визначених ст. 287 КАС України, справу призначено до розгляду на 09.09.2025.
Від Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали виконавчого провадження.
В обґрутування відзиву представник зазначив, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 63716665, відкрите 24.11.2020 на підставі виконавчого листа № 589/1886/20 від 09.09.2020, виданого Шосткинським міськрайонним судом Сумської області про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» в сумі 132583,79 грн. При відкритті виконавчого провадження винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 161,74 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 13258,37 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
20.09.2021 виконавче провадження № 63716665 було завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що станом на 01.09.2025 у Відділі відсутні відомості про сплату заборгованості в межах виконавчого провадження № 63716665, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником не сплачувалися, в зв'язку з чим у державного виконавця відсутні законні підстави для виключення відомостей відносно ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Сумської області судові засідання по справі неодноразово відкладалися.
У судове засідання, що призначене на 27.11.2025, представники сторін у справі не прибули, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі (а.с.24).
У відповідності до норм ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представників сторін.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, на виконанні у Шосткинському міськрайоннму відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження № 63716665 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 589/1886/20 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 132583,79 грн. (а.с.39). .
У межах виконавчого провадження № 63716665 старшим державним виконавцем було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 13258,37 грн. (а.с. 36) та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 161,74 грн. (а.с. 38).
Крім того, державним виконавцем у відповідності до вимог ч.5 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» внесено відомості про боржника - ОСОБА_2 , до Єдиного реєстру боржників (а.с. 14-16).
24.11.2020 у межах виконавчого провадження № 63716665 старшим державним виконавцем було прийнято постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 146142,15 грн. (а.с. 41).
26.11.2020 у межах виконавчого провадження № 63716665 старшим державним виконавцем було прийнято постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 146142,15 грн. (а.с. 40).
У зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 20.09.2021 року державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 63716665 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с. 37).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Дочка померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , звернулася до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_2 , як боржника у виконавчому провадженні (а.с. 17).
Листом від 29.07.2025 № 25.15-30/81197 відповідач повідомив, що правові підстави для виключення інформації щодо боржника ОСОБА_2 , відсутні.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частини 1-2 статті 18 Закону № 1404-VIII).
За обставин цієї справи судом встановлено, що на виконанні у Шосткинському міськрайоннму відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження № 63716665 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 589/1886/20 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 132583,79 грн. (а.с.39).
У межах виконавчого провадження № 63716665 старшим державним виконавцем було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 13258,37 грн. (а.с. 36), постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 161,74 грн. (а.с. 38), постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 146142,15 грн. (а.с. 41), постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 146142,15 грн. (а.с. 40).
Крім того, державним виконавцем у відповідності до вимог ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» внесено відомості про боржника - ОСОБА_2 , до у Єдиного реєстру боржників (а.с. 14-16).
У зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення на підстві п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 20.09.2021 року державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 63716665 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с. 37).
Водночас, звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що відомості про ОСОБА_2 як боржника у ВП №63716665 підлягають вилученню з Єдиного реєстру боржників, оскільки державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 63716665 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Оцінюючи вказані доводи, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1404-VІІІ єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону № 1404-VІІІ відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ визнано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за № 2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п. 2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Так, згідно з пунктами 6, 7 розділу ХІ Положення № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження"; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження"; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.
З аналізу викладених приписів Закону № 1404-VІІІ та Положення № 2432/5 вбачається, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Судом установлено, що 20.09.2021 року державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 63716665 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 37).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Отже, вказана підстава не відноситься до вичерпного переліку підстав, встановлених законом, що дозволяють виключити відповідні відомості з реєстру.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування частини сьомої статті 9 Закону № 1404-VIII у подібних правовідносинах.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 160/4015/19 зазначено, що вимоги пункту 2 статті 37 Закону №1404-VIII, на підставі якої виконавчі провадження тричі поверталися стягувачу, не входять до правових підстав виключення відомостей з вказаного Єдиного реєстру боржників стосовно позивача, та які закріплені в частині сьомій статті 9 Закону №1404-VIII.
Подібний висновок був також викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/4404/17, у якій зазначено наступне: «Законом №1404-VIII установлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, установлених статтею 12 цього Закону. З правового аналізу положень пункту 2 частини першої та частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутись до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, і також не позбавляє стягувача права звернутись до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання».
Отже, імперативні приписи ч. 7 ст. 9 Закону № 1404-VIII встановлюють, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключно на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону № 1404-VІІІ.
Водночас, пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ, на підставі якого у спірних правовідносинах було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні № 63716665, не входить до правових підстав виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
З аналізу положень пункту 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову. У випадку повернення виконавчого документа з указаних підстав стягувач не позбавлений права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, а у випадку пропуску цього строку - звернутися до суду з заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Доводи позивача про те, що наявність Єдиному реєстрі боржників відомостей про покійного батька позивача - ОСОБА_2 , є перешкодою для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та фактично позбавляє її можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися успадкованим майном суд оцінює критично, оскільки при спадкуванні, разом з правами, до спадкоємця переходять і обов'язки померлого, зокрема, і борги. Це означає, що спадкоємець не тільки отримує право власності на майно спадкодавця, але й зобов'язаний розрахуватися з кредиторами, у межах вартості спадкового майна.
Разом з тим, станом на дату розгляду справи, доказів сплати заборгованості в сумі 132583,79 грн. а також виконавчого збору у розмірі 13258,37 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 161,74 грн. у межах ВП № 63716665 матеріали справи не містять.
За наведених обставин, зважаючи, що повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, не є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також з огляду на те, що в добровільному порядку виконавчий лист, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 03.11.2020 по справі № 589/1886/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 132583,79 грн. не виконаний, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір не сплачено, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості стосовно ОСОБА_2 як боржника у виконавчому провадженні № 63716665.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Водночас, в ході судового розгляду відповідачем було доведено правомірність вчинених дій у виконавчому провадженні № 63716665.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко