27 листопада 2025 року м. Суми Справа № 480/1657/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01.01.2016 до 12.06.2017 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ, Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.01.2016 до 12.06.2017 індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ, Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум;
3) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, а саме за період з 01.01.2016 до 12.06.2017, а також не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Судом відкрито провадження у справі 11.03.2024.
Відповідач подав відзив, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Відзив мотивовано тим, що у 2008 році відповідача не був створений, в тому числі до 2015 року не існувало посади на якій позивач проходив службу у період з 01.01.2016 до 12.06.2017. У період з 2008 до 2015 року не відбувалося жодних інфляцій та підвищень грошових доходів населення у відношенні до посад відповідача.
Обставини, які встановлені судом. Висновки суду та їх мотиви.
1. Щодо індексації грошового забезпечення.
У період з 01.01.2016 до 12.06.2017 позивач проходив військову службу у відповідача, що не заперечується відповідачем та підтверджується документами про нарахування позивачу відповідачем у вказаний період грошового забезпечення.
У вказаний період позивачу нараховувалась виплачувалась індексація грошового забезпечення, але не із застосуванням місяця підвищення - січня 2008 року, що підтверджується довідкою відповідача від 21.03.2024 № 51 та копіями особистих карток з/п відповідача на ім'я позивача за 2016-2017 рр., які надані на вимогу суду.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Тобто, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є місяцем підвищення при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до цієї постанови.
Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації за період з 01.01.2016 до 12.06.2017, цей місяць і є місяцем підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). Якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні
Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку № 1078 з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018, у зв'язку з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Тому у грудні 2015 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінилися, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням місяця підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін грудня 2015 року, як й інших місяців, відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що поведінка відповідача щодо відсутності нарахування індексації грошового забезпечення позивачу із встановленням місяця підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, за період з 01.01.2016 до 12.06.2017, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що застосування місяця підвищення - січня 2008 року, для розрахунку індексації з 01.01.2016 до 12.06.2017, не є передчасним у даній справі, оскільки у відповідача відсутня дискреція для застосування іншого місяця підвищення.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.06.2024 у справі № 560/1431/21 та від 29.08.2024 у справі № 200/4082/22, які враховуються судом при ухваленні даного рішення.
Отже, суд дійшов висновку про те, що поведінка відповідача щодо відсутності нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 до 12.06.2017 із застосуванням для її розрахунку місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
Тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині. Визнає протиправною бездіяльність відповідача, а також зобов'язує на рахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.06.2017 із застосуванням для її розрахунку місяця підвищення - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Вимоги зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку індексацію, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44, задоволенню не підлягають. Оскільки обов'язок відрахування сум податку з доходів фізичних осіб, в тому числі позивача, який проходив військову службу, у відповідності до норм ПК України покладено саме на відповідача, який є податковим агентом.
Факт того, що позивач у 2008 році не проходив службу у відповідача, оскільки у 2008 році такої юридичної особи не існувало не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права позивача щодо виплати індексації.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 у справі № 380/11904/21.
2. Щодо компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до норми ст.1 ЗУ ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'' підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ст.2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.5 цього Закону).
Аналогічні положення передбачені п.п.2, 3, 5 порядку, затвердженого постановою КМУ № 159 від 22.02.2001.
Отже, виплата компенсації здійснюється у місяці виплати заборгованості. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу.
Оскільки відповідач на виконання даного рішення суд не здійснив позивачу виплату індексації грошового забезпечення, у відповідача не виникло обов'язку виплати позивачу компенсацію, у зв'язку із затримкою такої виплати.
Тому вимоги про компенсацію, заявлені позивачем, до моменту виплати індексації, є передчасними. Отже, поведінка відповідача щодо невиплати компенсації відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч.2 ст.2 КАС України, а підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Суд звертає увагу, що після виплати індексації за рішенням суду, позивач, у разі порушення його прав, не позбавлений права звернутись до суду з позовом для вирішення спірної ситуації щодо виплати компенсації.
Суд звертає увагу відповідача, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки у період виникнення спірних правовідносин (з 01.01.2016 до 12.06.2017) норма ч.2 ст.233 КЗпП України не обмежувала строк звернення з таким позовом. Оскільки позивачем строк не пропущено, а відповідач не заявляє клопотання про залишення позову без розгляду з підстави пропуску позивачем строку, то суд не постановляє ухвалу з цього питання.
Судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", його розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відсутності нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, за період проходження військової служби з 01.01.2016 до 12.06.2017.
3. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 до 12.06.2017, із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
4. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - відмовити.
5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук