27 листопада 2025 року Справа № 480/8497/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведения індексації пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2024-2025 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та 1,115,
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2024-2025 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та 1,115 та, у зв'язку з цим, провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2024 року.
Ухвалою суду від 10.11.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення позивачем в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 до 02.05.2025, та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 до 02.05.2025.
У встановлений строк позивач направила до суду заяву про поновлення строку звернення, яку обґрунтувала тим, що про порушення свого права в частині проведення індексації пенсії з 01.03.2024 позивач дізналася лише 23.10.2025 року. Зокрема, 11.07.2025 року на звернення позивача надійшла відповідь відповідача від 30.06.2025 №1800- 0202-8/26476, якою повідомлено, що для проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для призначення пенсії у 2020-2022 на коефіцієнт збільшення 1,0796 підстави відсутні. Не маючи юридичної освіти та не будучи спеціалістом у галузі права, позивач звернулася для отримання професійної правничої допомоги та консультації до адвоката Лимана Олександра Вікторовича, який повідомив, що для надання правильної консультації з питання індексації пенсії потрібно надати протокол призначення пенсії та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії. У зв'язку з чим позивач додатково звернулася до відповідача з відповідною заявою та наручно отримала необхідні документи.
Після отримання вказаних документів позивач повторно 23.10.2025 звернулася до адвоката та отримала консультацію, з якої стало відомо про не проведення відповідачем індексації моєї пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірах, визначених постановами КМУ за спірний період, в частині позовних вимог за період з 01.03.2024 до 02.05.2025.
Надаючи правову оцінку вказаних доводам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим позивач наголошує у заяві, що вона після отримання 11.07.2025 листа ГУ ПФУ в Сумській області від 30.06.2025 про відсутність підстав для проведення перерахунку індексації, звернулася до адвоката за правовою допомогою, з яким уклала договір та який (адвокат), у свою чергу, рекомендував отримати їй документи з її пенсійної справи. Лише після отримання документів з її пенсійної справи за окремим запитом та отримання консультації 23.10.2025 у адвоката, позивач дізналася про порушені права.
Втім, суд наголошує, що при визначенні початку строку для звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а.
Під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Пенсія є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до уповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Суд наголошує, що навіть наданий позивачем у порядку усунення недоліків договір про правову допомогу укладений 23.09.2025, у той час як позивач не заперечує того факту, що ще 11.07.2025 отримала лист ГУ ПФУ в Сумській області від 30.06.2025 про відсутність підстав для проведення перерахунку індексації.
Тобто ще 11.07.2025 позивач дізналася про свої порушені права. Втім за правовою допомогою до адвоката звернулася лише 23.09.2025.
Стосовно рекомендацій адвоката про отримання додаткових документів з пенсійної справи, суд зауважує, що докази у справі можуть надаватись, в тому числі, під час розгляду справи, а також витребовуватись судом за наявності відповідної заяви/клопотання або за ініціативою суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина 4 статті 9 КАС України).
Частина 5 статті 44 КАС України визначає, що учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2), подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4), надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (пункт 5) тощо.
Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частин 4-6 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до частин 1-3 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Окрім того, отримавши відповідні докази чи оскаржуване рішення вже після подання позовної заяви, позивач вправі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог тощо.
Тобто, у випадку якщо запитувані позивачем докази не могли бути подані у встановлений законом строк з об'єктивних причин, позивач самостійно чи через представника не була позбавлена можливості одночасно з поданням позову до суду заявити клопотання про їх витребування у порядку ст.ст.79, 80, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання звернулася до суду з позовом.
Позивачем також не надано суду доказів на підтвердження того, що позивач не мала реальної, об'єктивної можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлений ч.2 ст.122 КАС України строк.
Відтак, з огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги. Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду з цим позовом, не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду у розумний строк.
Таким чином, суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві, поданій у порядку усунення недоліків позову, є безпідставними, а відтак, зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними, що унеможливлює поновлення строку звернення судом в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 до 02.05.2025.
Будь-яких інших заяв у порядку усунення недоліків позовної заяви ні позивачем, ні представником позивача станом на сьогодні, не подано.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2).
Відповідно до п.п.1,9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п.9).
З урахуванням наведеного вище, позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 до 02.05.2025, тому вбачається необхідним позовну заяву в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 до 02.05.2025 - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у вказаній частині вимог в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 до 02.05.2025 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко