за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
27 листопада 2025 р. Р і в н е №460/9686/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянувши Звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 постановлено:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю. Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, на які при житті мав право її покійний чоловік - старший солдат ОСОБА_2 . Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки на які при житті мав право її покійний чоловік - старший солдат ОСОБА_2 . Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати при житті старшому солдату ОСОБА_2 додаткової винагороди, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини пропорційно до днів його перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2023 по 28.08.2023. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини пропорційно до днів його перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2023 по 28.08.2023, яка належала при житті її покійному чоловіку - старшому солдату ОСОБА_2 . Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення покійного чоловіка старшого солдата ОСОБА_2 , виплаченого ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку військового збору при виплаті грошового забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 суму судового збору у розмірі у розмірі 1211 грн 20 коп».
Позивач подав до суду заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Ухвалою суду від 29.04.2025 заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №460/9686/24 - задоволено; зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/9686/24 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 16.06.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду звіту про виконання судового рішення у справі №460/9686/24; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/9686/24 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 12.09.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду звіту про виконання судового рішення у справі №460/9686/24; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/9686/24 протягом тридцяти календарних днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Відповідач подав до суду Звіт про виконання судового рішення у справі №460/9686/24 (далі - Звіт).
Ухвалою суду від 15.10.2025 Звіт призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Звіт відповідає вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України і поданий у встановлений судом строк.
Розглянувши Звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд зазначає таке.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Зі змісту Звіту та доданих матеріалів вбачається, що судове рішення в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини пропорційно до днів його перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2023 по 28.08.2023, яка належала при житті її покійному чоловіку - старшому солдату ОСОБА_2 , виконане, а саме: нарахування та фактичну виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди її покійного чоловіка, ОСОБА_3 , у сумі 100 тис. грн. на місяць відповідно до вимог Постанови КМ України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь вищевказаний період у складі загальної суми - 148106,21 грн., сплаченої 28.10.2023.
Вказане підтверджується Довідкою про доходи та відомістю про розподіл виплат.
Судове рішення в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки на які при житті мав право її покійний чоловік - старший солдат ОСОБА_2 , виконане в частині: Командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ (по стройовій частині) від 06.10.2025 № 295; фактична виплата відповідних коштів на картковий рахунок ОСОБА_4 має відбутися в орієнтовний строк до кінця листопада поточного року після надходження на казначейський рахунок військової частини коштів відповідного цільового призначення згідно поданої заявки.
Вказане підтверджується витягом з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 .
Стосовно виконання рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 суму судового збору у розмірі у розмірі 1211 грн 20 коп, то зазначене рішення в цій частині повністю виконане шляхом перерахування зазначених коштів.
Вказане підтверджується повідомленням про безспірне списання та платіжною інструкцією від 29.04.2025.
Щодо виконання рішення суду про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку військового збору при виплаті грошового забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023, то Відповідач у Звіті зазначає, що зазначене рішення в цій частині буде виконане після надходження на казначейський рахунок військової частини коштів відповідного цільового призначення відповідно до поданої заявки - орієнтовно у строк до кінця листопада 2025 року.
Відповідач зазначає, що обставини, які ускладнюють виконання даного судового рішення, не даючи змоги виконати його у повному обсязі негайно після отримання відповідної ухвали, то такою обставиною є можливість здійснення всіх передбачених рішенням суду виплат лише після фактичного надходження коштів відповідного цільового призначення на казначейський рахунок частини.
З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача про відсутність бюджетних коштів на погашення заборгованості за рішеннями суду.
Суд зазначає, що спосіб судового контролю, передбачений статтями 382 - 382-3 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
У даному випадку, суд не має обґрунтованих сумнівів у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення в іншій його частині (фактична виплата), за умови виділення відповідного бюджетного фінансування.
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 248, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення суду по справі №460/9686/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 27 листопада 2025 року
Суддя К.М. Недашківська