27 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/14667/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., у ході підготовки до розгляду по суті адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду 24.10.2025 надійшов позов ОСОБА_1 , поданий адвокатом Стариченком Миколою Петровичем, до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 суми додаткової винагороди за періоди безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць за періоди з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 15.01.2025 по 19.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за періоди безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць, за періоди з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 15.01.2025 по 19.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він проходив військову службу у Збройних Силах України, будучи зарахованим до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позивач зазначав, що у періоди з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 15.01.2025 по 19.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025 він брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а тому має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, у збільшеному до 100000,00 грн розмірі в розрахунку на місяць.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Цією ухвалою суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 15.01.2025 по 19.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025 разом з доказами нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за вказані періоди або письмових пояснень щодо підстав її не нарахування та невиплати.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність підстав для здійснення виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі в розрахунку на місяць, оскільки відповідно до рапорту командира зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 повідомлено про виконання військовослужбовцями підпорядкованого йому підрозділу у січні 2025 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з дотриманням умов, визначених абзацами 16-24 пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, відповідно до Таблиці 2; зазначеним військовослужбовцям просив виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Представник відповідача зауважив, що поданим рапортом командир зенітної батареї підтвердив, що в січні 2025 року позивач безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, не брав, а виконував віддані йому бойові накази і бойові розпорядження, за які передбачена додаткова винагорода у розмірі до 30000,00 грн у розрахунку на місяць.
З урахуванням наведеного, представник відповідача зауважив, що фінансова служба військової частини не має законної підстави і відповідно не може нарахувати додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн без рапорту командира підрозділу, а для того, щоб командир підрозділу подав відповідний рапорт із клопотанням виплатити додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн, позивач мав здійснювати управління підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових завдань першого ешелону оборони або наступу, тоді як поданий рапорт свідчить про те, що позивач саме виконував бойові спеціальні завдання, а не здійснював бойове управління підрозділом в період з 01.01.2025 по 31.01.2025.
Ознайомившись з матеріалами справи та позицією сторін, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів задля повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.
Так, відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З метою дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Крім того, в силу положень частини четвертої статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому, як визначено статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За усталеною практикою Верховного Суду (зокрема постанови від 24.04.2019 у справі №806/2958/14, від 07.07.2020 у справі №824/717/16-а, від 21.09.2021 у справі №520/525/20, від 26.10.2023 у справі №160/6307/20) принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне витребувати від відповідача додаткові письмові докази у справі, а саме: інформацію (виписку, довідку) з журналу бойових дій щодо ОСОБА_1 за січень 2025 року, інформацію (довідку, пояснення безпосереднього командира тощо) щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у січні 2025 року в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії (зокрема, витяги (виписки) з бойових наказів (бойових розпоряджень), рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу тощо); відомості (письмові пояснення) щодо того, які саме бойові спеціальні завдання виконував позивачу у періоди з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 15.01.2025 по 19.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 80, 159, 241, 243, 248, 256, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- інформацію (виписку, довідку) з журналу бойових дій щодо ОСОБА_1 за січень 2025 року (зокрема, щодо змісту бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2024 №15646дск, від 16.01.2025 №681дск);
- інформацію (довідку, пояснення безпосереднього командира тощо) щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у січні 2025 року в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії (зокрема, витяги (виписки) з бойових наказів (бойових розпоряджень), рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу тощо);
- відомості (письмові пояснення) щодо того, які саме бойові спеціальні завдання виконував позивач у періоди з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 15.01.2025 по 19.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025 з посиланням на відповідні підтверджуючі документи.
Визначити строк для виконання вимог ухвали суду упродовж десяти календарних днів з дня отримання її копії.
Відповідальність за виконання ухвали суду покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Роз'яснити відповідальній особі, що відповідно до частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, а відповідно до частини восьмої цієї статті у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА