27 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5153/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/5153/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням суду від 14 травня 2025 року у справі № 440/5153/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд.1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії від 14.03.2025 № 163750031823. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд.1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
19 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Лихошвая Сергія Олександровича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/5153/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії разом з доказами її направлення відповідачеві.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Ясиновському І.Г. 19 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року таку заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
25 листопада 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення на заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 440/5153/25, відповідно до яких представник відповідача наголошував, що на виконання рішення суду від 14.05.2025 Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 05.03.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. До страхового стажу зараховано періоди роботи: в республіці Таджикистан з 01.01.1992 по 17.12.1992; в ПП «Ареал» з 01.10.2001 по 31.12.2003, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 01.09.1988. До страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.09.1983 по 20.06.1989, згідно з дипломом НОМЕР_3 від 23.06.1989. Наявна довідка від 08.02.2025 № 02/69-04 щодо періоду навчання на денній формі з 01.09.1982 по 31.08.1988, видана на підставі первинних документів (наказ про зарахування від 25.08.1982 № 229-6ст та переведення на заочну форму навчання від 31.08.1988 № 488-2). Документ не містить інформації про відрахування та поновлення на навчання у зв'язку з проходженням строкової військової служби з 03.11.1983 по 16.10.1985 (військовий квиток НОМЕР_4 від 20.10.1983); роботи з 01.01.2004 по 21.03.2006 в ПП «Ареал», оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 0 місяців 26 днів. Головним управлінням направлено запит від 21.10.2025 № 1400-0303-8/87974 до ПП «Елджей пром» (ПП «Ареал») щодо надання довідок підтверджуючи період роботи ОСОБА_1 та про перейменування/ реорганізацію підприємства. До Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслано запит від 20.10.2025 № 1400-0303-9/87729 щодо перевірки факту роботи ОСОБА_1 в ПП «Ареал (згодом ПП «Елджей пром»), яке за наявною інформацією, територіально розташовано в м. Дніпро. Прийнято рішення від 31.10.2025 № 1400-0303-8/91602 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На даний час документів підтверджуючих період роботи ОСОБА_1 в ПП «Ареал» (згодом ПП «Елджей пром»), зокрема, з 01.01.2004 по 21.03.2006 Головним управлінням не отримано. У зв'язку з викладеним, на думку представника відповідача, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 по справі № 440/5153/25 виконано Головним управлінням відповідно до покладених судом зобов'язань /а.с.154-155/.
Вирішуючи питання про можливість встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 440/5153/25, суд виходить з такого.
Складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тож обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону №4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З наданих пояснень представника відповідача судом встановлено, що на виконання рішення суду від 14.05.2025 Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 05.03.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. До страхового стажу зараховано періоди роботи: в республіці Таджикистан з 01.01.1992 по 17.12.1992; в ПП «Ареал» з 01.10.2001 по 31.12.2003, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 01.09.1988. До страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.09.1983 по 20.06.1989, згідно з дипломом НОМЕР_3 від 23.06.1989. Наявна довідка від 08.02.2025 № 02/69-04 щодо періоду навчання на денній формі з 01.09.1982 по 31.08.1988, видана на підставі первинних документів (наказ про зарахування від 25.08.1982 № 229-6ст та переведення на заочну форму навчання від 31.08.1988 № 488-2). Документ не містить інформації про відрахування та поновлення на навчання у зв'язку з проходженням строкової військової служби з 03.11.1983 по 16.10.1985 (військовий квиток НОМЕР_4 від 20.10.1983); роботи з 01.01.2004 по 21.03.2006 в ПП «Ареал», оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 0 місяців 26 днів. Головним управлінням направлено запит від 21.10.2025 № 1400-0303-8/87974 до ПП «Елджей пром» (ПП «Ареал») щодо надання довідок підтверджуючи період роботи ОСОБА_1 та про перейменування/ реорганізацію підприємства. До Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслано запит від 20.10.2025 № 1400-0303-9/87729 щодо перевірки факту роботи ОСОБА_1 в ПП «Ареал (згодом ПП «Елджей пром»), яке за наявною інформацією, територіально розташовано в м. Дніпро. Прийнято рішення від 31.10.2025 № 1400-0303-8/91602 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На даний час документів підтверджуючих період роботи ОСОБА_1 в ПП «Ареал» (згодом ПП «Елджей пром»), зокрема, з 01.01.2004 по 21.03.2006 Головним управлінням не отримано.
В свою чергу, рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області, прийнятим на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у даній справі, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Рішення може бути переглянуто в разі надходження інформації на запит до ПП «Елджей пром».
Суд наголошує, що рішенням суду від 26.02.2025 у справі №440/694/25, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Натомість таке рішення не містить зобов'язань з призначення пенсії.
В свою чергу, рішенням суду від 14 травня 2025 року у справі №440/5153/25, серед іншого, констатовано, що відповідно до долученої до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив службу у рядах радянської армії з 03.11.1983 по 27.10.1985 /а.с. 40-41/. В свою чергу, відповідно до диплому серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 вступив до Таджикського національного Університету імені В.І. Леніна за спеціальністю «Біологія» в 1983 році (а не 25.08.1982, як зазначає позивач) та закінчив навчання у червні 1989 року /зв.а.с. 41/. В свою чергу відповідачем з невстановлених причин не зараховано період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1982 по 31.08.1988, що не відповідає відомостям його диплому. Натомість долучені 24.04.2025 до матеріалів справи копії довідок від 22.04.2025 судом не приймаються, оскільки, по-перше, не надавались органу Пенсійного фонду, а, по-друге, викладені російської мовою без їх належного офіційного перекладу /а.с. 29-31/. Викладені розбіжності доводять неналежність проведеного розгляду документів відповідачем та свідчать про необґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача, а відтак суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача в цій частині.
В свою чергу, також зазначено, що не заперечуючи первинність трудової книжки, як документу про підтвердження стажу позивача, суд вказує, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону N 1058-IV). Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача. Так, відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 у період з 01.10.2001 по 21.03.2006 працював у Приватному підприємстві "АРЕАЛ" (ідентифікаційний код 30296539), що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.05.2025 № 540457965682 зареєстроване 03.02.2000 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.05.2025 № 540457965685 станом на 13.05.2025 перейменовано у Приватне підприємство "ЕЛДЖЕЙ ПРОМ". Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області не надано жодних документів, підтверджуючих вчинення будь-яких дій для витребування документів чи проведення перевірки достовірності таких документів.
Суд приймаючи рішення в цій справі звертав увагу на вимоги чинного законодавства, зокрема в частині того, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На виконання рішення суду у цій справі, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача, здійснено відповідні запити до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ПП "ЕЛДЖЕЙ ПРОМ" та прийнято рішення.
Твердження заявника, що відповідачем було прийнято інше рішення ще до отримання відповідних відповідей є новою підставою для його незгоди із правомірністю такого рішення, однак вказана обставина не була предметом спору у цій справі.
Підставною для прийняття рішенням № 1400-0303-8/91602 від 31.10.2025 /а.с. 160/ є інші обставини, ніж ті, які досліджувалися судом у справі №440/5153/25 та яким надана оцінка судом в рішенні. У разі незгоди позивача із підставами прийняття рішення № 1400-0303-8/91602 від 31.10.2025, він має право звернутися із відповідним позовом до суду, оскільки між сторонами фактично виник новий спір.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 14 травня 2025 року у справі №440/5153/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України, суд
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 14 травня 2025 року у справі №440/5153/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський