Справа № 357/5303/25
Провадження № 2-п/357/99/25
іменем України
26 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Кича М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 357/5303/25, -
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 357/5303/25.
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що 29 вересня 2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області розглянуто цивільну справу № 357/5303/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Результатом розгляду даної справи стало винесення заочного рішення, яким позовні ОСОБА_2 було задоволено.
Вивчивши викладені у заочному рішенні факти, вважає, що воно підлягає до перегляду виходячи з наступного: взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі вона не мала можливості за сімейними обставинами; заочне рішення суду було винесено не на її користь та не в її присутності, однак у зв'язку з тим, що вона не могла бути присутньою на судовому засіданні, в неї не було можливості повідомити суд про свої заперечення проти аргументів її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який є по справі позивачем.
Вона дійсно була обізнана стосовно наявності в проваджені суду справи за позовом ОСОБА_2 до неї про зменшення розміру аліментів, оскільки неодноразово направляла заяви про відкладення підготовчого засідання та була присутня безпосереднього на підготовчому засіданні 09.07.2025, де протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду.
Однак про ухвалення заочного рішення суду їй стало відомо лише 25 жовтня 2025 року, коли вона отримала відповідні матеріали від свого батька, тому не мала можливості вчасно звернутися до суду з заявою про перегляд даного рішення.
Про судові засідання їй було відомо, однак в силу об'єктивних причин, пов'язаних з сімейними обставинами, не мала можливості бути присутньою на них.
Як вказано в рішенні суду, основними аргументами позовних вимог, щодо зменшення розміру аліментів на утримання власних дітей є погіршення матеріального стану позивача, пов'язаного з його інвалідністю, яка є наслідком поранень під час захисту Батьківщини. Як встановлено в судовому засіданні, про що наголошував позивач, на сьогодні він не перебуває на обліку як безробітний, оскільки за той період, за який особа може перебувати на обліку, йому не знайшли роботу, яка б відповідала його інвалідності.
Погоджується з висновками суду, що позивач потребує необхідні ліки та процедури для реабілітації, рекомендовані лікарями.
Проте вважає, що вимога позивача, щодо зменшення розміру аліментів на утримання власних дітей з 1/3 частки всіх видів доходів ОСОБА_2 на 1/5 частку його доходів у зв'язку зі зміною матеріального та сімейного стану не спрямовано на належне забезпечення та суперечитиме їх інтересам.
В судовому засіданні позивач наголошував, що на даний час інших доходів не має, окрім пенсії по інвалідності. Однак судом не досліджений фактичний розмір пенсії, яку отримує позивач, по її інформації розмір пенсійного забезпечення по інвалідності ОСОБА_2 складає 22 000,00 грн, що також має значення.
Судом при винесенні заочного рішення не враховані інтереси обох дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Позивачем не доведено необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дітей саме до розміру 1/5 частки від його доходів. Окрім цього, за позивачем має місце значна заборгованість по сплаті аліментів.
На її думку вказані факти також повинні бути досліджені судом в судовому засіданні.
Відповідно до Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», - держава гарантує військовослужбовцям лікування, відпустки для проходження лікування, можливість звернутися до відомчих закладів охорони здоров'я, навіть після звільнення зі служби та матеріальну підтримку на час лікування.
Просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення суду від 29.09.2025 року, скасувати його і призначити справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 95-98).
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 листопада 2025 року (а.с. 128) головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 12 листопада 2025 року.
Ухвалою судді від 14 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду до розгляду та призначено судовий розгляд заяви на 26 листопада 2025 року (а.с.109).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 26 листопада 2025 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином. 26.11.2025 судом за вх. № 69018 отримано від неї заяву, в якій остання просила її заяву про перегляд заочного рішення суду розглядати у її відсутність. Заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити та приєднати до матеріалів справи її письмові пояснення по справі.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання 26 листопада 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 26.11.2025 судом за вх. № 69017 отримано заяву уповноваженого представника позивача - адвоката Король П.В., в якій останній просив розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення проводити без позивача ОСОБА_2 та його представника, проти задоволення заяви заперечує в повному обсязі.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 357/5303/25 провадження № 2/357/3200/25, заяву про перегляд судового рішення разом з додатками, дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
В квітні 2025 року адвокат Король Павло Васильович, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, (а.с. 1-6).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 ( а. с. 30-31 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 17 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у даній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 27.05.2025 ( а. с. 37-38 ).
За клопотанням відповідача та її представника ( а. с. 43, 48, 51), двічі відкладалося підготовче засідання, останнього разу до 09.07.2025 ( а. с. 52-55 ).
Протокольною ухвалою від 09.07.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 29.08.2025 ( а. с. 59-63 ).
У зв'язку з відсутністю відомостей про належне сповіщення відповідача, розгляд справи було відкладено на 23.09.2025 ( а. с. 66-68 ).
Протокольною ухвалою 23.09.2025 вирішено провести розгляд справи в заочному порядку.
В судовому засіданні 23.09.2025 позивач ОСОБА_2 уточнив свої вимоги, просив зменшити розмір аліментів, що з нього стягуються на користь ОСОБА_1 на утримання дітей з 1/3 до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), при цьому, пояснення надав, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник позивача Король П.В. в судовому засіданні підтримав вимоги позивача, просив задовольнити позов з урахуванням уточненої частки.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, але на час розгляду справи відомості про її належне сповіщення на адресу суду не повернулися.
Згідно з трекінгу відстеження з Укрпошти, не було вручено відповідачу судову повістку, причина, закінчення встановленого терміну зберігання.
Так, кореспонденція з суду направлялася на адресу відповідача ОСОБА_1 за адресою її реєстрації, відповідно до отриманої судом інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» щодо зареєстрованого місця проживання (перебування).
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасникам справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки, як зазначено вище, на адресу місця реєстрації відповідача направлялася судова повістка, однак, відповідач її не отримує, а направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, враховуючи позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, суд дійшов до висновку, що відповідач була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 була обізнана стосовно наявності в проваджені суду справи за позовом ОСОБА_2 до неї про зменшення розміру аліментів, оскільки неодноразово направляла заяви про відкладення підготовчого засідання та була присутня безпосереднього на підготовчому засіданні 09.07.2025, де протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду.
Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року у цивільній справі № 357/5303/25 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на підставі виконавчого листа № 2/357/5152/13, виданий 03 січня 2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/3 до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і досягнення старшою дитиною повноліття. Після досягнення старшою дитиною повноліття аліменти на іншу дитину стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень.
Копію вищевказаного судового рішення було направлено судом відповідачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу її зареєстрованого місця проживання (а.с. 92).
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є одночасно наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду справи, згідно норм чинного цивільно-процесуального законодавства, була завчасно повідомлена належним чином. Окрім того, була обізнаною, що на розгляді в суді перебуває дана справа, в якій вона виступає відповідачем, а тому зобов'язана була в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають істотне значення для справи, не досліджувались судом при розгляді справи у зв'язку із неявкою відповідача та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Проте, відповідачем ОСОБА_1 жодних належних доказів, що б підтверджували необґрунтованість вимог позивача до заяви не додано.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Згідно ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 284,287,288, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 357/5303/25, - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26 листопада 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов