Справа № 420/20917/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши питання про витребування доказів за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради,в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 14.05.2025 року № 01-58/520, яким в перепохованні ОСОБА_3 , який похований 23.10.2023 на ділянці № 68, лінії №11, місці №. 11 відмовлено;
- зобов'язати Департамент міського господарства Одеської міської ради повторно розгляд звернення позивачів з урахуванням всіх об'єктивних обставин та надати дозвіл на перепоховання загиблого ОСОБА_3 , який я загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в Донецькій області у Покровському районі м. Мар'їнка під час виконання військового обов'язку батькам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 12.08.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Суд зазначає, що приписами ч.4 ст.9 КАСУ визначений обов'язок суду вжити визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 3 цієї ж статті КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно положень ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так під час розгляду даної адміністративної справи, судом було виявлено необхідність у витребуванні додаткових доказів по справі з наступних підстав.
Згідно ч.1 статті 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 року №1102-IV перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
15.08.2025 року представником Департаменту міського господарства Одеської міської ради надано відзив в якому зокрема зазначено, що із системного аналізу судової практики щодо вирішення питань в частині надання дозволу на перепоховання останків померлих на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, надання обґрунтованої письмової відмови, вбачається, що будь - яке із зазначених рішень приймається виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення, і таким виконавчим органом є виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради. Тобто, належними відповідачами у даних справах є саме виконавчі комітети відповідної сільської, селищної, міської ради.
04.11.2025 року представником Виконавчого комітету Одеської міської ради надано відзив згідно якого зазначив, що положеннями ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житловокомунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, до яких, поміж усього входять повноваження із забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони, крім випадків, передбачених статтею 23-1 Закону України «Про поховання та похоронну справу». Таким чином, Виконавчий комітет Одеської міської ради є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки не наділений повноваженнями з прийняття рішень щодо перепоховання загиблого ОСОБА_3 у спірних правовідносинах.
Враховуючи все вищевикладене суд вважає за необхідне зобов'язати Одеську міську раду повідомити інформацію - якому виконавчому органу ОМР надали повноваження щодо прийняття рішення про перепоховання згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 року №1102-IV.
Частиною 2 ст. 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Керуючись ст.ст. 80, 236 КАС України,
Зобов'язати Одеську міську раду протягом 5-ти робочих днів з дня отримання ухвали суду надати інформацію Одеському окружному адміністративному суду щодо того - якому саме виконавчому органу Одеської міської ради надали повноваження визначені згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 року №1102-IV.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Іванов Е.А.