Справа № 420/36130/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом ОСОБА_1 до Слідчого управління ГУНП в Одеській області, Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Слідчого управління ГУНП в Одеській області, Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, в якому позивач просить:
визнати дії суб'єктів владних повноважень, а саме посадових осіб СУ ГУНП в Одеській області та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, які полягали у направленні та поданні незаконних запитів щодо отримання інформації стосовно мене, ОСОБА_1 без мого відома та згоди, у тому числі запитів, що містять вимоги про надання персональних даних, відомостей про стан військового обліку, придатність до військової служби та наявність (відсутність) відстрочки від призову - протиправними;
зобов'язати відповідні суб'єкти владних повноважень, а саме посадових осіб СУ ГУНП в Одеській області та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України утриматися від вчинення певних дій, а саме утриматися від вчинення подібних дій, зокрема - від направлення будь-яких запитів або вчинення інших дій, спрямованих на отримання, обробку чи поширення інформації стосовно мене, ОСОБА_1 , без належних правових підстав та згоди суб'єкта персональних даних.
Позов обґрунтований тим, що позивачу стало відомо про те, що в межах кримінального провадження №42025164690000014 від 20.02.2025 відносно нього посадовими особами Слідчого управління ГУНП в Одеській області та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України були надіслані запити щодо отримання інформації про військово-обліковий статус, придатність до служби та наявність (або відсутність) відстрочки із зазначенням її типу. Водночас, позивач зазначає, що не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, тому вважає, що отримані відомості не є належним доказом у кримінальному провадженні №42025164690000014 від 20.02.2025 року. Відповідно, отримання правоохоронними органами інформації про позивача (зокрема, про стан військового обліку, придатність до служби, наявність відстрочки тощо) не має жодного доказового чи процесуального значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень. У зв'язку з викладеним позивач вважає, що збирання та використання відповідачами відомостей про стан військового обліку, придатність до служби, наявність або відсутність відстрочки є незаконним втручанням у його приватне життя та порушенням вимог ст. 32 Конституції України, що слугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
Також цією ухвалою суд витребував від Слідчого управління ГУНП в Одеській області та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України: належним чином засвідчені копії всіх поданих запитів, звернень, заяв щодо отримання інформації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та отриманих відповідей на них, у тому числі в межах кримінального провадження №42025164690000014 від 20.02.2025 року; інформацію щодо статусу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у кримінальному провадженні №42025164690000014. Відповідачів зобов'язано надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
10.11.2025 року від Служби безпеки України за допомогою системи «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 27.10.2025 року надійшла заява, до якої додано копію листа Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України №17/12-2723від 05.11.2025 року «Щодо позову ОСОБА_2 ».
10.11.2025 року від Служби безпеки України за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві зазначено, що позивачем помилково вказано відповідача як Департамент військової контррозвідки Служби безпеки України, оскільки згідно відомостей ЄДР за номером 00034074 зареєстрована інша юридична особа (орган державної влади) - Служба Безпеки України. У той же час Департамент військової контррозвідки Служби безпеки України не є юридичною особою, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Статтею 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України», розділом 1 Організаційної структури Служби безпеки України (затвердженої Указом Президента України від 27.12.2005 № 1860 «Питання Служби безпеки України»), визначено, що Департамент контррозвідки входить до організаційної структури Служби безпеки України і є функціональним підрозділом її Центрального управління. Враховуючи викладене, представник Служби безпеки України, посилаючись на те, що Департамент контррозвідки не є самостійною юридичною особою та не може брати участь у справі у якості відповідача, оскільки не має повноважень та можливості особисто здійснювати свої процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), клопотав замінити неналежну сторону у справі - первісного відповідача Департамент військової контррозвідки Служби безпеки України належним відповідачем - Службою безпеки України.
По суті позовних вимог у відзиві зазначено, що позивачем не доведено факт збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу. Відповідач вказує, що інформація про наявність або відсутність відстрочки від призову не є конфіденційною та згідно чинного законодавства повинна бути відображена в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Дані про відстрочку мають бути внесені ТЦК та СП, а сам статус можна перевірити через застосунок «Резерв+» або електронний військово-обліковий документ в «Дії». При цьому перевірку військово-облікових документи мають право здійснювати представники органів державної влади, що прямо передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024, № 560, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, Законом «Про національну поліцію» та ін.
Також у відзиві зазначено, що правовідносини, що розглядаються виникли в рамках досудового розслідування, а не здійснення ДВКР СБУ як суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Підготовка та направлення відповідних запитів здійснювалось ДВКР СБУ на виконання доручень прокурора та слідчого у кримінальному провадженні № 42025164690000014. Враховуючи викладене, ДВКР СБУ у даних обставинах діяв в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
12.11.2025 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів від 12.11.2025 року. Суд ухвалив: Витребувати від Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України належним чином засвідчену копію акту №17/7/Р-12056 від 27.10.2025 та документів, що підтверджують на підставі чого було знищено отримані матеріали з ТЦК та СП, повідомити ким саме (посада, ПІБ) приймалося рішення про знищення матеріалів, отриманих від ТЦК та СП, копії документів на підставі чого були здійснені запити відносно ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повторно зобов'язати Департамент військової контррозвідки Служби безпеки України надати до суду інформацію щодо статусу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у кримінальному провадженні №42025164690000014.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року залучено до участі у справі № 420/36130/25 у якості другого відповідача Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074). Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/36130/25.
21.11.2025 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подано заяву про застосування до слідчого управління ГУНП в Одеській області та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу на кожного з відповідачів в порядку частини першої статті 149 КАС України за невиконання ухвали суду від 27 жовтня 2025 року про витребування доказів.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності з ч.ч. 4-6 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з приписами ч.ч. 6-7 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Як було зазначено вище, суд ухвалою від 27.10.2025 року витребував від Слідчого управління ГУНП в Одеській області та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України: належним чином засвідчені копії всіх поданих запитів, звернень, заяв щодо отримання інформації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та отриманих відповідей на них, у тому числі в межах кримінального провадження №42025164690000014 від 20.02.2025 року; інформацію щодо статусу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у кримінальному провадженні №42025164690000014. Відповідачів зобов'язано надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
10.11.2025 року від Служби безпеки України за допомогою системи «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 27.10.2025 року надійшла заява, до якої додано копію листа Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України №17/12-2723від 05.11.2025 року «Щодо позову ОСОБА_2 ».
У цьому листі наведені пояснення щодо виконання ухвали суду від 27.10.2025 у справі № 420/36130/25 щодо витребування документів від Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України. А саме зазначено, що на виконання доручень прокурора та слідчого у кримінальному провадженні № 42025164690000014 ДВКР було підготовлено та скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_3 запит від 18.08.2025 № 17/7/2-9597 з метою отримання відомостей щодо надання підстав для відстрочки від призову по мобілізації громадянам України, у т.ч. громадянину ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ). У зв'язку з веденням діловодства в умовах воєнного стану за спрощеною процедурою запит було виготовлено в одному примірнику. Інші запити, звернення, заяви Департаментом відносно ОСОБА_4 не подавались. Отримані у відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали знищено встановленим порядком за актом № 17/7/Р-12056 від 27.10.2025 як такі, що втратили практичне значення і долучення їх до матеріалів кримінального провадження недоцільно. Таким чином, наразі в Департаменті відсутні оригінали чи копії запитуваних судом документів для виготовлення засвідчених копій.
За наслідками розгляду цього листа та клопотання позивача про витребування доказів від 12.11.2025 року, суд ухвалою від 27.11.2025 року витребував від Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України належним чином засвідчену копію акту №17/7/Р-12056 від 27.10.2025 та документів, що підтверджують на підставі чого було знищено отримані матеріали з ТЦК та СП, повідомити ким саме (посада, ПІБ) приймалося рішення про знищення матеріалів, отриманих від ТЦК та СП, копії документів на підставі чого були здійснені запити відносно ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повторно зобов'язав Департамент військової контррозвідки Служби безпеки України надати до суду інформацію щодо статусу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у кримінальному провадженні №42025164690000014.
За таких обставин не підлягає задоволенню клопотання позивача про застосування до Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України заходів процесуального примусу у вигляді накладання штрафу за невиконання ухвали суду від 27.10.2025 року.
Що стосується клопотання позивача щодо застосування заходів процесуального примусу до Слідчого управління ГУНП в Одеській області за ненадання витребуваних ухвалою суду від 27.10.2025 року доказів.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 27.10.2025 року в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету ГУНП в Одеській області в підсистемі «Електронний суд» 27.10.2025 о 22:24 год.
Згідно правил ч. 2 ст. 127 КАС України, копія ухвали вважається врученою 28.10.2025 року.
Враховуючи, те що ухвала суду від 27.10.2025 року доставлена до електронного кабінету ГУНП в Одеській області, суд вважає доцільним направити ухвалу суду на електронну адресу саме Слідчого управління ГУНП в Одеській області - sugunp@od.police.gov.ua.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що підстави застосування до Слідчого управління ГУНП в Одеській області заходів процесуального примусу з метою надання до суду витребуваних доказів наразі відсутні.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу, відповідно до ч. 1 ст. 145 КАС України є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Згідно з ч. 2 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
З огляду на вищевикладене та процесуальну поведінку відповідачів під час розгляду цієї справи, суд вважає, що підстави для застосування заходів процесуального примусу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 44, 72, 77, 80, 94, 256 КАС України,
У задоволенні заяви позивача про застосування заходів процесуального примусу від 21.11.2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.А. Радчук