Справа № 420/39599/24
26 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зарахування ОСОБА_1 до категорії військового обліку - військовозобов'язаних, дії щодо прийняття Наказу, яким ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження військової служби.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що на підставі п. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу, так як є особою яка має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). Відтак, на думку позивача, дії відповідача щодо зарахування його до категорії військового обліку - військовозобов'язаних та прийняття наказу, яким позивача було направлено для подальшого проходження служби є протиправними.
Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Ухвалу суду від 27.12.2024 в електронному вигляді відповідачу було направлено судом через підсистему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету - 30.12.2024.
Однак, у встановлений судом строку та на даний час, відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкоду для розгляду справи.
Як визначено ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 11.12.2024 №396 «Про призов на військову службу по мобілізації», відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, редакція від 10 листопада 2024 року №741/2024, був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у званні солдат.
Згідно направлення від 11.12.2024 №1254/1053, солдат запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був направлений для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із плановим медичним оглядом.
Згідно картки обстеження (Саратська ЦЛ) від 11.12.2024, солдат запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.64в графи ІІ Розкладу хвороб, Таблиці додаткових вимог був визнаний придатним до військової служби, про що на підставі протоколу №252 від 11.12.2024 отримав довідку військово-лікарської комісії від 11.12.2024 №1254/792.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 12.12.2024 №397 «Про призов на військову службу по мобілізації», відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, редакція від 10 листопада 2024 року №741/2024, внесено зміни до пункту 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.12.2024 №396 та викладено у наступній редакції:
« 5. Призвати на військову службу по мобілізації нижчепойменованих військовозобов'язаних до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 :
…5.2. ІНФОРМАЦІЯ_4 :
Солдат ОСОБА_1 , 1992 р.н.».
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо зарахування ОСОБА_1 до категорії військового обліку - військовозобов'язаних та щодо прийняття Наказу, яким ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження військової служби протиправними з огляду на те, що він не підлягає призову на військову службу, адже є особою, яка має одного з батьків з інвалідністю ІІ групи.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , є матерію позивача - ОСОБА_1 та дійсно є особо з інвалідністю 2 групи (загальне захворювання), про що в матеріалах справи наявні копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 , картки ФО-ПП, пенсійного посвідчення, довідки серії НОМЕР_3 від 20.09.2022 до акта огляду МСЕК №412п, відповідно до якої інвалідність встановлена безстроково, свідоцтва про народження ОСОБА_1 .
Також, як свідчать матеріали справи, 23.01.2023 року Петропавлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області видано Довідку №25, яка містить інформацію про те, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та проживає на території Петропавлівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3 та здійснює догляд за своїми батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 - інвалід ІІ групи та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 інвалідом ІІІ групи.
Крім того, Петропавлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області видано Довідку №543 від 11.12.2024 року, яка підтверджує те, що матір Позивача - ОСОБА_2 дійсно зверталась до Петропавлівської сільської ради БілгородДністровського району Одеської області за Актом із встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 , її сином, згідно заяви від 09.12.2024 року №300.
Також Петропавлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області видано Довідку №542 від 11.12.2024 року, у якій зазначено, що Позивач разом з матір'ю дійсно зареєстровані та проживають на території Петропавлівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 - інвалідом ІІ групи.
Крім того 12.12.2024 ОСОБА_2 нотаріально засвідчила заявою, зареєстрованою в реєстрі №1971 приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу - Холудєєвою С.М., що перебуваючи безстроково на 2 групі інвалідності, підтверджує що із числа військовозобов'язаних членів її сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В позовній заяві також вказувалось, що 11.12.2024 року матір позивача - ОСОБА_2 надала ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву, в якій зазначено, що із числа військовозобов'язаних членів її сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 , який доводиться їй сином. Проте цей весь перелік документів проігноровано представниками Відповідача.
Однак, суд зауважує, що на підтвердження цієї обставини в матеріалах справи відсутні підтверджуючі письмові докази.
Отже, вважаючи дії відповідача у вигляді зарахування ОСОБА_1 до категорії військового обліку - військовозобов'язаних та прийняття Наказу, яким ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження військової служби, позивач вернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
За приписами ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; 2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; 3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Згідно ч.5, 6 ст.37 Закону №2232, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: 1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров'я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; 3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин, у відповідача були наявні підстави для взяття позивача на облік як військовозобов'язаного, який є громадянином України та в силу вимог ст.37 Закону №2232 підлягав взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, передбачені вказаною нормою підстави для виключення позивача з військового обліку відсутні у спірних правовідносинах.
Також, суд враховує, що правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-ХІІ).
Відповідно до статті 4 Закону №3543-ХІІ, організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Суд враховує, що відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.23 Закону 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Абзацом другим пункту 5 статті 22 Закону №3543-XII обумовлено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Абзацом дев'ятим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі -Порядок№560).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до абз. 11 п.60 Порядку у разі неможливості провести перевірку військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Відповідно до абз.7 п.60 Порядку до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Також відповідно до п.63 Порядку військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заяв про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності військової служби.
Відповідно до абз. 9 п. 81 Порядку у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
З огляду на викладене суд зазначає, що відповідно до наданих до матеріалів справи позивачем документів, 11.12.2024 відповідно до копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 11.12.2024 №396 «Про призов на військову службу по мобілізації», відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, редакція від 10 листопада 2024 року №741/2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у званні солдат.
Того ж дня, 11.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_8 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 було направлено для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із плановим медичним оглядом, який він пройшов.
Відповідно до картки обстеження (Саратська ЦЛ) від 11.12.2024, солдат запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.64в графи ІІ Розкладу хвороб, Таблиці додаткових вимог був визнаний придатним до військової служби, про що на підставі протоколу №252 від 11.12.2024 отримав довідку військово-лікарської комісії від 11.12.2024 №1254/792.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 12.12.2024 №397 «Про призов на військову службу по мобілізації», відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, редакція від 10 листопада 2024 року №741/2024, внесено зміни до пункту 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.12.2024 №396 та викладено у наступній редакції:
« 5. Призвати на військову службу по мобілізації нижчепойменованих військовозобов'язаних до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 :
…5.2. ІНФОРМАЦІЯ_4 :
Солдат ОСОБА_1 , 1992 р.н.».
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_10 за отриманням відстрочки від призову під час мобілізації, зокрема із підстав, передбачених п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із наданням підтверджуючих наявність підстав для відстрочки документів.
Доводи позовної заяви стосовно того, що позивачем надавались до ІНФОРМАЦІЯ_10 документи, що підтверджують його право на отримання відстрочки на підставі п. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, що такі документи були прийняті, але представники ІНФОРМАЦІЯ_11 не надали можливість написати заяву на надання відстрочки від мобілізації, матеріали справи не містять.
Суд при цьому також звертає увагу, що частина документів, на які посилається позивач в обґрунтування того, що у нього станом на час призову на військову службу були наявні документи, які підтверджують право на відстрочку від призову по мобілізації датовані саме 11.12.2024, тобто днем призову позивача на військову службу. В той же час нотаріально посвідчена заява матері позивача - ОСОБА_2 про те, що вона для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який доводиться їй сином - датована вже 12.12.2024.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що на момент призову позивача на військову службу по мобілізації, прийняття наказу про його призову на військову службу, відповідач не мав правових підстав для непризову позивача на військову службу під час мобілізації.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА
.