Справа № 160/8060/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із уточненою позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.09.2024;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8060/25. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Після відкриття провадження у справі ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 04.06.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На виконання ухвали суду 09.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказано відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області і позовні вимоги до нього.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 замінено у справі №160/8060/25 неналежного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 адміністративну справу № 160/8060/25 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач в уточненій позовній заяві зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 01.10.2019 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
24.09.2024 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV. На підставі вказаної заяви Позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 04.02.2025 №2819-1589/M-02/8 1500/25 Позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки і що правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки немає.
Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.09.2024.
Позивач посилається на ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV - переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Позивач вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Позивач вказує, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Натомість, у цій справі Позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV Позивач звернулася вперше.
Позивач посилається на правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а. До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд: постанова від 02.04.2019 по справі № 495/620/17, постанова від 10.04.2019 по справі № 211/1898/17, постанова від 15.05.2019 по справі № 504/503/17, постанова від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17 та постанові від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17. Вказані висновки щодо застосування норм права, також узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 року у справі № 185/1474/17.
Позивач вказує, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше, відтак, призначення пенсії за віком відбуватиметься вперше.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року прийнято до провадження справу. Ухвалено розгляд справи розпочати спочатку. Також ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
На виконання ухвали суду 15.08.2025р. від відповідача до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області.
З 01.10.2019 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
24.09.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. На підставі вказаної заяви позивача було переведено з пенсії за вислугу років за Законом № 1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 04.02.2025 №2819-1589/M-02/8 1500/25 (а.с. 6) позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки і що правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки немає.
Не погодившись з таким обчисленням пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, цей Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У справі, яка розглядається, позивачу з 01.10.2019 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся 24.09.2024 року вперше.
Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23; від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22; від 25.03.2025р. у справі № 380/3740/24.
З урахуванням наведеного, суд вбачає наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2021, 2022 та 2023 роки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Тому, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума сплаченого позивачем судового збору за вимогу немайнового характеру 968,96 грн (1211,20 грн * 0,8).
Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів