Справа № 420/22488/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення, за результатом перерахунку пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24 з 01.02.2021 р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію (з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття) на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Одеській області від 31.07.2024 року №6001.1-5491/6013 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2020 року, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у вказаній довідці, виданій Головним управлінням ДСНС України в Одеській області;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії (з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття) максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. при перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття) ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24 без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р., з урахуванням раніше виплачених сум з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач зазначає, що на виконання вищевказаного рішення у справі № 420/40591/24 Управлінням було проведено перерахунок моєї пенсії станом з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р., з 01.03.2023 р. що підтверджується листом від 30.06.2025р. № 18195-16004/0-02/8-1500/25 та копіями перерахунків пенсії станом з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р., з 01.03.2023 р. Відповідно до наданих перерахунків з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., 10.05.2022р. пенсія Позивача була призначена до виплати в меншому розмірі чим нарахована та обмежена максимальним розміром. Таким чином, відповідач при виконанні рішення суду від 27.03.2025 року по справі №420/40591/24 при проведені перерахунку обмежив розмір пенсії Позивача з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. максимальним розміром. Із цього вбачається, що Управління при виконанні рішення суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24 по перерахунку пенсії з 01.02.2021 р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. безпідставно обмежило розмір виплачуваної пенсії Позивачу максимальним розміром в сумах у яких вона була обчислена на виконання судових рішень.
Позивач вважає такі дії Управлінням стосовно обмеження розміру його пенсії з 01.02.2021 р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. протиправним, та такими, що не відповідають нормам Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та такими, що порушують право Позивача на пенсію в належному розмірі.
Позивач зауважує, що в даній справі предметом спору є обмеження його пенсії з 01.02.2021 р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. максимальним розміром відповідно до проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 27.03.2025 року по справі №420/40591/24.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Копію ухвали суду від 15.07.2025 року про відкриття провадження у справі доставлено в електронний кабінет користувача - Головного управління ПФУ в Одеській області - 15.07.2025 року.
Відповідач не подав відзив у строк визначений в ухвалі суду від 15.07.2025 року.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Ухвалою суду від 27.11.2025 клопотання представника відповідача задоволено частково. Закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області в частині позовних вимог про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії (з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття) максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. при перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття) ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24 без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р., з урахуванням раніше виплачених сум з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Головного Управлінням ДСНС України в Одеській області від 14.11.2024 року № 6001.1-8430/6017/5 станом на 01.01.2021 року;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на підставі виданої Головним Управлінням ДСНС України в Одеській області довідки від 14.11.2024 року № 6001.1-8430/6017/5 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 -ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням 06.06.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021, 01.03.2022, 10.05.2022, 01.03.2023, з яких вбачається, що пенсія позивачу нарахована та виплачена в таких розмірах:
з 01.02.2021: підсумок пенсії (з надбавками) - 36600,65 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 17690,00 грн;
з 01.03.2022: підсумок пенсії (з надбавками) - 40014,16 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 24953,55 грн;
з 10.05.2022: підсумок пенсії (з надбавками) - 53963,35 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 33542,18 грн;
з 01.03.2023: підсумок пенсії (з надбавками) - 89224,7 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 89224,7 грн.
Листом від 30.06.2025 Головне управління на звернення позивача повідомило останнього про те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі № 420/40591/24 Вам проведено перерахунок пенсії з 01.02.2021 на підставі виданої Головним Управлінням ДСНС України в Одеській області довідки від 14.11.2024 року №6001.1-8430/6017/5 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021. Оскільки рішеннями Одеського окружного адміністративного суду по справам №420/26939/23, №420/33152/23 та №420/3394/25 сума пенсії обчислюється без обмеження її максимального розміру, тому доплата згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/40591/24 відсутня, тому надати витяг з реєстру судових рішень не має можливості. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 по справі №420/3394/25 було установлено з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначені дати та становить з 01.03.2024 - 91206,90 грн. Відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1) із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, з травня 2025 року пенсія виплачується у розмірі 35563,89 грн.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
У зв'язку з прийняттям Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень; Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016 року, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 року по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 року по справі №463/925/17, від 09.11.2020 року по справі №813/678/18, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09 лютого 2021 року по справі № 1640/2500/18.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.
До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Також, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ України в Одеській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
З огляду на викладене, слід дійти висновку щодо протиправності дій відповідача стосовно зменшення та обмеження пенсії фіксованим розміром.
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 у справі №420/21472/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії, -задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року, з 01.03.2022 року, з 10.05.2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити на користь ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, з 01.02.2021 року, з 01.03.2022 року, з 10.05.2022 року, з урахуванням здійснених виплат. Рішення набрало законної сили 06.10.2025.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №420/ 22002/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.03.2025 р., з 01.07.2025 р. при перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24 та застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) з 01.03.2025 р., з 01.07.2025 р. здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) яку нараховано на виконання рішення Одеського окружного адміністративного від 27.03.2025 року по справі № 420/40591/24 без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Отже, правовідносини, що виникли між позивачем та Головним управлінням ПФУ в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії, виходячи з мотивів та обґрунтувань адміністративного позову в даній справі вже вирішені.
Разом з тим, позивач в дужках зазначає «з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття», проте не наводить жодних обґрунтувань щодо протиправності дій відповідача в цій частині.
Крім того, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській області, які вчинені за наслідком виконання рішення суду від 27.03.2025 року у справі №420/40591/24, а зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2021р., з 01.03.2022 р., з 10.05.2022р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію (з урахуванням індексації, доплат, збільшення, підвищення, цільової грошової допомоги на прожиття) на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Одеській області від 31.07.2024 року №6001.1-5491/6013 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2020 року.
Однак, як вбачається з резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №420/40591/24, судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на підставі виданої Головним Управлінням ДСНС України в Одеській області довідки від 14.11.2024 року № 6001.1-8430/6017/5 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 -ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, необґрунтованими є вимоги позивача щодо зобов'язання Головне управління ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок на підставі іншої довідки про розмір грошового забезпечення пов'язуючи такий обов'язок з виконанням рішення суду у справі №420/40591/24.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
Суддя П.П. Марин
.