іменем України
Справа № 285/2352/25
провадження у справі № 2/0285/1292/25
27 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони та учасники у справі:
позивач - ОСОБА_1 , представник - Волкогонов Олексій Кузьмич,
відповідач - ОСОБА_2 , представник - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл,-
встановив:
02.05.2025 представник позивача подав до суду позовну заяву в інтересах позивача, в якій просив визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку за тією ж адресою та легковий автомобіль марки Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У порядку поділу виділити ОСОБА_1 в її особисту власність:
- 1/2 частину житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м., житловою площею 110,3 кв м;
- 1/2 частку земельної ділянки та тією ж адресою, площею 0,0694 га, кадастровий номер 1811000000:00:008:0489.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, у розмірі його ринкової вартості.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, в розмірі частки вказаного автомобіля.
В обґрунтування позову вказав, що позивач з відповідачем у період з 29.04.2011 по 14.09.2020 та з 22.04.2022 по 28.10.2024 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку за тією ж адресою та транспортний засіб Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску. Оскільки майно набуте під час шлюбу сторін у справі, в інтересах позивача, з метою поділу майна сторін, представник позивача подав до суду даний позов.
06.05.2025 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося за клопотанням представників сторін у справі.
05.09.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті, визначено резервну дату судового засідання.
У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити з підстав, викладених у змісті позовної заяви.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. Вказала на те, що відповідач категорично заперечує, що об'єкти рухомого та нерухомого майна, які є предметом розгляду у справі, є такими, що відносять до спільного майна подружжя, адже набуті ним не у період шлюбу.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу позовних вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановлено наступне.
Сторони у справі: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрованому шлюбі з 29.04.2011, який розірвано заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.09.2020 у справі № 946/3527/20 та з 22.04.2022, який розірвано заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.10.2024 у справі № 946/3527/20.
18.01.2012 відповідачу ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії та номер ЯМ098435, на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0694 га, кадастровий номер 1811000000:00:008:0489, на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради від 25.02.2011 № 46.
У подальшому вул. Єрьоменка перейменована на вул. Євгена Коновальця, м. Новоград-Волинський на м. Звягель.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_2 08.01.2019 зареєстрований житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м., житловою площею 110,3 кв м, на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серії на номеру: ЖТ181183531664, виданої 19.12.2018 УДАБІ у Житомирській області.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 24.06.2021 за відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску.
Під час надання правової оцінки даним правовідносинам, суд керується наступним.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.
Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, врахувавши, що житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м., житловою площею 110,3 кв м, зареєстрований за відповідачем 08.01.2019, тобто під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, суд дійшов висновку, що останній є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому позовні вимоги у частині визнання вище вказаного житлового будинку спільною сумісною власністю сторін у справі підлягають задоволенню.
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині визнання спільною сумісною власністю сторін у справі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0694 га, кадастровий номер 1811000000:00:008:0489, оскільки остання передана у власність відповідача у порядку приватизації, та автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, оскільки останній зареєстрований за відповідачем не під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем у справі.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги у частини виділу позивачу у власність 1/2 частину житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 218,8 кв.м., житловою площею 110,3 кв м, оскільки позивачем та/або її представником не подано до суду доказів, які вказували на технічну можливість такого виділу. Крім того, клопотання про призначення відповідної експертизи у справі з метою встановлення можливості виділу вказаної частки у житловому будинку останні не заявили.
Водночас, інші позовні вимоги, зокрема: щодо виділу позивачу у власність 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0694 га, кадастровий номер 1811000000:00:008:0489, стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості 1/2 частки автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, у розмірі його ринкової вартості, та припинення права власності позивача на 1/2 частки автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, в розмірі частки вказаного автомобіля, задоволенню не підлягають, оскільки вказане майно, на переконання суду, не може вважатися спільною сумісною власністю сторін у справі за вище вказаних підстав.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що позивачем сплачено у справі 1 211 грн 20 коп судового збору .
Відтак, у силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений у мінімально можливому розмірі у даній категорії справ.
Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355, суд, -
ухвалив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власностю та його розподіл задовольнити частково.
Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 ),
відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ).
Суддя А.В.Михайловська