Справа № 420/4745/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сини ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_16 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_16, в якому просить:
- Визнати протиправним і скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 11.10.2024 №23/в, щодо відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.
- Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 у рівних частках кожному одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, у зв'язку із смертю ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_3 , учасник АТО, головний сержант стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержант, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дата смерті. З 29.10.2016 був прийнятий на військову службу у Збройні Сили України, служив у в/ч НОМЕР_2 , прапорщик, 25 ДШБ. Брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, в/ч НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14. 31.12.2021 призваний у ЗСУ інструктором кадру стрілецької роти кадру НОМЕР_3 окремого батальйону ТРО, ІНФОРМАЦІЯ_3 . В період з 24.02.2022р.по 27.03.2022р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в м. Барвінкове Харківської області. Помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть пов'язана з Захистом Батьківщини. Похований у смт. Золочів .
Документи про родинні відносини між ОСОБА_2 із названими дітьми від попередніх шлюбів позивачка надати суду не може через відсутності їх у неї. Проте, ОСОБА_2 за життя залишив заповіт, згідно з яким він визначив єдиними спадкоємцями ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Також, у своїй особовій справі, ОСОБА_2 вказав членами своєї сім'ї лише дружину - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та сина - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Позивачі після смерті штаб-сержанта ОСОБА_3 , подали документи до ВЛК, для встановлення причинного зв'язку смерті. Проте, в/ч НОМЕР_1 , в якій загиблий проходив службу, не надавала документи, які підтверджують безпосередню участь штаб-сержанта ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації. РТЦК та СП так само не змогли в 2022-2023 р.р. знайти документи про безпосередню участь штаб-сержанта ОСОБА_3 у зоні бойових дій. Тому у витягу з протоколу засідання ІНФОРМАЦІЯ_15 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва від 16.11.2022 №2668 було зазначено причину смерті ОСОБА_2 "Захворювання - які призвели до смерті, пов'язані з проходженням військової служби".
10 березня 2023 року позивачі разом із батьками загиблого отримали 1 240 500 грн у рівних частках кожному, тобто по 310 125 грн на кожну особу. 05.01.2024 року позивачам вдалося отримати від в/ч НОМЕР_1 довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у бойових діях. Після отримання довідки РВЛК змінило причину смерті на "Захист Батьківщини". 21.03.2024 року позивачі подали до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву про призначення одноразової грошової допомоги на підставі витягу з протоколу РВЛК від 29.02.2024 № 1036, в якому зазначено, що постанову про причинний зв'язок смерті від 16.11.2022 № 2668 відмінено та встановлено новий причинний зв'язок смерті: «Захворювання, яке призвели до смерті та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини». 19.12.2024 ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_6 через канцелярію за особистим підписом витяг з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 жовтня 2024 року №23/в, в якому відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги через те, що зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством не передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку смерті (передбачено у разі зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності).
Позивачі не згодні з таким рішенням та вважають його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 18.02.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
25.03.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_16 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, таке.
Рішенням комісії, оформленим протоколом від 10.03.2023 року, призначено батьку, матері, дружині та сину померлого сержанта ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 1/4 частини від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель, в сумі 1 240 500, 00 грн у рівних частинах кожному.
При цьому, родина померлого військовослужбовця 21.03.2024 подала до ІНФОРМАЦІЯ_6 ПОВТОРНО заяву про призначення одноразової грошової допомоги по Постанові КМУ №168.
19.12.2024 позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_6 через канцелярію за особистим підписом витяг з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 жовтня 2024 року №23/в, в якому відповідач відмовив в призначенні одноразової грошової допомоги.
Міністерство оборони України вважає зазначене рішення прийнятим в межах діючих норм законодавства з урахуванням вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за № 975 з урахуванням наступного.
Згідно з вказаним Порядком зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством не передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку смерті (передбачено у разі зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності).
Отже, враховуючи викладене, Комісія ІНФОРМАЦІЯ_16 діяла в межах діючих норм законодавства, рішення про призначення одноразової грошової прийнято відповідно вимог Порядку № 975.
З урахуванням зазначеного Міністерство оборони України вважає, що адміністративний позов безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
27.03.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 зазначає доводи, викладені в позовній заяві.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про шлюб від 28 грудня 2007 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 . Відповідно до Свідоцтва про народження серії № НОМЕР_5 ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.41-42).
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та сповіщенням № 5 від 27 березня 2022 року, виданим командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с.49, 62).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. від 05.02.2025 року №32/02-14, по спадковій справі № 56/2022, номер в спадковому реєстрі 69665537, заведеної у зв'язку з оформленням спадщини після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцями станом на 05.02.2025 рік, що звернулися за оформленням спадщини, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дружина спадкодавця, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , син спадкодавця, згідно ст.1261 ЦК України.
У цьому ж листі зазначено, що 07 березня 2024 року приватним нотаріусом Кійко Н.Г. було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на нерухоме майно, в рівних частках кожному (а.с.51).
Позивач ОСОБА_1 після смерті штаб-сержанта ОСОБА_3 подала документи до ВЛК, для встановлення причинного зв'язку смерті. Проте, військова частина НОМЕР_1 , в якій загиблий проходив службу, не надавала документи, які підтверджують безпосередню участь штаб-сержанта ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації. У ІНФОРМАЦІЯ_11 так само не змогли в 2022-2023 р.р. знайти документи про безпосередню участь штаб-сержанта ОСОБА_3 у зоні бойових дій.
Витягом з протоколу засідання ІНФОРМАЦІЯ_15 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва від 16.11.2022 року №2668 було зазначено причину смерті ОСОБА_2 "Захворювання, які призвели до смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби" (а.с. 54).
10 березня 2023 року ОСОБА_1 , її неповнолітній син ОСОБА_2 разом із батьками загиблого отримали 1 240 500 грн у рівних частках кожному, тобто по 310 125 гривень на кожну особу (а.с.56).
05.01.2024 року ОСОБА_1 отримала від військової частини НОМЕР_1 довідку № 85 про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 24.02.2022 по 26.03.2022 (а.с. 61).
Після отримання вказаної довідки, витягом з протоколу № 1036 від 29.02.2024 року засідання ІНФОРМАЦІЯ_15 щодо причини смерті штаб-сержанта ОСОБА_3 1971 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БІТЬКІВЩИНИ". Цим же протоколом 18 Регіональної ВЛК постанову № 2668 від 16.11.2022 з урахуванням додатково наданих документів, відмінено (а.с. 53).
21.03.2024 року ОСОБА_1 подала до ІНФОРМАЦІЯ_12 від свого імені та як законний представник від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 заяви про призначення одноразової грошової допомоги на підставі витягу з протоколу 18 Регіональної ВЛК від 29.02.2024 № 1036, в якому зазначено, що постанову про причинний зв'язок смерті від 16.11.2022 (а.с.72)№ 2668 відмінено та встановлено новий причинний зв'язок смерті: «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БІТЬКІВЩИНИ" (а.с.58-59).
19.12.2024 року ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_6 через канцелярію витяг з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 жовтня 2024 року №23/в, в якому відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги через те, що зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством не передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку смерті (передбачено у разі зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності) (а.с.72).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XIІ (далі - Закон № 2011-XIІ; в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.2 ст.16 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Статтею 16-1 Закону № 2011-XII у редакції на момент смерті ОСОБА_3 було передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 16-1 Закону № 2011-XII у редакції на момент повторного звернення позивача за виплатою одноразової грошової допомоги (21.03.2024) було передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
З 29.03.2024 року набрала чинності нова редакція ст.16-1 Закону № 2011-XII, частинами 1-4 якої передбачено:
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 16-2 Закону № 2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин:
1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
2. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (надалі - Постанова № 168).
Пунктом 2 Постанови № 168 в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абзац 1 пункту 2).
Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Спірним у цій справі є правомірність відмови у виплаті одноразової грошової допомоги дружині та сину загиблого (померлого) військовослужбовця через зміну пов'язаності причини смерті з «Захворювання, які призвели до смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» на «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БІТЬКІВЩИНИ».
В контексті встановлених у цій справі обставин суд погоджується з аргументами позивача про те, що вона та її неповнолітній син мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок смерті їх чоловіка та батька відповідно - військовослужбовця ЗСУ штаб-сержанта ОСОБА_3 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до пункту 1 ч.2 ст.16 та пункту «а» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть військовослужбовця, з огляду на те, що причини його смерті пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 від 29.02.2024 року № 1036.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що зміна причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 не може бути підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця під час захисту Батьківщини, оскільки невірне первинне визначення військово-лікарською комісією причинного зв'язку захворювання та смерті військовослужбовця «із проходженням військової служби» замість «із захистом Батьківщини», через відсутність на той час довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2024 року № 85, не може позбавляти членів сім'ї такого військовослужбовця права на виплату одноразової грошової допомоги у належному розмірі, що передбачений пунктом «а» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про наявність в неї та її сина права на отримання відповідної доплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-XII, виходячи з 750-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть військовослужбовця, з урахуванням вже виплачених сум допомоги.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлено у вигляді протоколу від 11 жовтня 2024 року № 23/в, затвердженого заступником Міністра оборони 14 жовтня 2024 року, про відмову заявникам (дружині та сину ОСОБА_3 ) у здійсненні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги слід визнати протиправним та скасувати.
Разом з тим, щодо вимоги позивачки про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_16 призначити та виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 у рівних частках кожному одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, у зв'язку із смертю ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
З урахуванням приписів пункту 5 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається лише один раз. При цьому, суд встановив, що позивачці та її неповнолітньому сину при призначенні одноразової допомоги було встановлено її у меншому розмірі (500-кратному прожитковому мінімуму), через помилкове встановлення причини смерті.
Таким чином, порушені права позивачки мають бути відновлені не шляхом зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 допомоги, а шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, у зв'язку із смертю ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби, у рівних частках, враховуючи первинне призначення допомоги дружині, сину, батьку, матері померлого, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд наголошує, що приписами абз.3 п.2 Постанови № 168 встановлено, що у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
На час прийняття відповідачем спірного рішення (11.10.2024 року) та на час подання цього позову до суду (13.02.2025) трирічний строк з дня смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не минув, а тому батько та мати ОСОБА_3 також мали право на частку цієї допомоги (750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум).
Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_3 за життя склав заповіт, згідно з яким визначив єдиними спадкоємцями ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), та в особовій справі вказав членами сім'ї лише вказаних вище осіб (дружину та сина), суд зазначає таке.
Статтею 16-1 Закону № 2011-XII в редакціях як на момент смерті ОСОБА_3 , так і на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявами на виплату допомоги, передбачалося, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають у тому числі й батьки загиблого / померлого військовослужбовця. І батьки померлого ОСОБА_3 реалізували своє право на отримання допомоги, виходячи з розміру 500-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому підстави для перерахунку та виплати вказаної допомоги, з урахуванням вже виплачених сум, виключно ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину, на думку суду, відсутні.
Залишення померлим ОСОБА_3 заповіту не впливає на право його батьків на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 Постанови № 168, оскільки не входить до складу спадщини, а є виплатою членам сім'ї загиблого / померлого військовослужбовця, яке виникає у відповідного кола осіб після смерті військовослужбовця.
Крім того, суд критично ставиться до наданого ОСОБА_1 листа від 05.02.2025 року приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Кійко Н.Г., оскільки, з одного боку в листі зазначається про видачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а з іншого боку зазначається, що вказані особи є спадкоємцями померлого ОСОБА_3 як дружина та син згідно статті 1261 ЦК України.
У той же час, відповідно до ст.1261 ЦК України («Перша черга спадкоємців за законом») у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Тобто, дана стаття регулює питання спадкування за законом (глава 86 ЦК України), а не спадкування за заповітом.
При цьому, питання спадкування за заповітом регулюється главою 85 ЦК України.
Таким чином, з зазначеного листа неможливо достеменно встановити, чи дійсно відбулося спадкування за заповітом, і позивач на підтвердження відповідних обставин позову копії заповіту до суду не надала.
Разом з тим, зазначені обставини не мають вирішального значення для розгляду даного спору, оскільки, як зазначено судом вище, право на отримання допомоги не входить до складу спадщини.
Суд також зауважує, що з 29.03.2024 року набрала чинності нова редакція ст.16-1 Закону № 2011-XII, частинами 2, 3 якої передбачено:
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
А згідно частини 4 ст.16-1 Закону № 2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, у тому числі й батьки загиблої (померлої) особи.
Доказів наявності особистого розпорядження померлого ОСОБА_3 щодо отримання одноразової грошової допомоги, яке б було складено на користь ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 , з визначенням частки допомоги у відсотках, матеріали справи не містять, позивачі про наявність такого розпорядження у позові не зазначили та до суду його не надали.
Наданий ОСОБА_1 витяг з особової справи ОСОБА_3 (п.18, Сімейний стан, ПІБ та рік народження дружини, номер та дата свідоцтва про одруження і ким воно видано. Імена і дати народження дітей. ПІБ, вік та ступень спорідненості інших утриманців), не є тотожним розпорядженню військовослужбовця щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі його смерті та не виключає права батьків на отримання частки допомоги.
Також суд зауважує, що зазначені вище зміни до статті 16-1 Закону № 2011-XII набрали чинності з 29.03.2024 року, тобто вже після виникнення спірних правовідносин, набуття батьками померлого права на частку допомоги у раніше визначеному розмірі та отримання її. Отже, на спірні правовідносини зазначені зміни до ст.16-1 Закону не поширюються.
Щодо смерті батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , суд зауважує, що право на отримання частки допомоги після смерті сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , набув ще за життя.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 2180,16 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовна заява не містить вимог майнового характеру, за звернення до суду із вказаним позовом позивачі мали сплатити судовий збір у сумі 1937,92 грн (968,96 грн *2).
Виходячи із суті похідної вимоги та способу захисту порушеного права, визначеного судом, внаслідок чого позов задовольняється частково, слід стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1900 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до ІНФОРМАЦІЯ_16 (адреса: АДРЕСА_3) - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 11.10.2024 №23/в, затвердженим заступником Міністра оборони України 14.10.2024, щодо відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, у зв'язку із смертю ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби, у рівних частках, враховуючи первинне призначення допомоги дружині, сину, батькам померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_16 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1900 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів