Справа № 283/2782/25
провадження №1-кп/283/355/2025
26 листопада 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_1
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Малині кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12025060510000256 від 15 вересня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малина Житомирської області та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця ЗСУ, не судимого
в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 01 липня 2025 року, перебуваючи в зоні бойових дій на території Курської області, виявив 30 бойових патронів калібру 5,56 х 45 NATO з кулею з комбінованим осердям та 80 бойових патронів калібру 5,56 х 45 NATO з кулею з підвищеної пробивної здатності, які поклав до своєї сумки, тим самим незаконно придбав шляхом знахідки бойові приписи без передбаченого законом дозволу.
Після цього, наприкінці липня 2025 року, перебуваючи у м. Конотопі Сумської області, через відділення «Нова пошта» переслав особисті речі в сумці, в якій були вказані бойові припаси в загальній кількості 110 патронів до поштового відділення «Нова пошта» в селищі Чоповичі Коростенського району за місцем свого проживання, яку отримав особисто через декілька днів, та діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, без передбаченого законом дозволу, перевіз 30 бойових патронів калібру 5,56 х 45 NATO з кулею з комбінованим осердям та 80 бойових патронів калібру 5,56 х 45 NATO з кулею з підвищеної пробивної здатності до місця свого проживання в АДРЕСА_1 поклавши їх в одній із кімнат будинку, таким чином зберігав їх без передбаченого законом дозволу, маючи об'єктивну та технічну можливість проінформувати правоохоронні органи до 22 години 14 хвилин 14 вересня 2025 року.
Обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав свою вину. Підтвердив фактичні обставини справи та свою причетність до інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння. Зазначив, що перебуваючи на території рф в Курській області неподалік населеного пункту Суджа на полі бою знайшов ці патрони, які поклав до своєї сумки та про них забув. В подальшому, коли в м. Конотопі після бойового завдання відправляв додому через «Нова пошта» свої речі, дані боєприпаси також опинились серед особистого майна. Вже безпосередньо вдома в с. Кам'янка виявив ці патрони, однак про них нікому не повідомляв, вирішивши їх залишити собі. Розкаюється у вчиненому, просив не позбавляти волі, а надати можливість продовжити службу в ЗСУ.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники криміального провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Разом з тим, суд вважає, що початок незаконного придбання ОСОБА_4 бойових припасів без передбаченого законом дозволу мав місце виключно після його повернення з бойового завдання на території рф, але не пізніше кінця липня 2025 року, коли обвинувачений відправив через відділення «Нова пошта» бойові припаси додому.
Стаття 263 КК України забороняє незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, але військовослужбовці під час виконання бойового завдання підпадають під дію інших нормативних актів та правил, які регулюють їхню діяльність, зокрема, видачу, зберігання та використання зброї та боєприпасів. Тому, незалежно від бойового завдання, військовослужбовець не може бути притягнутий до відповідальності за частиною першою статті 263 КК України за законні дії, пов'язані з виконанням службових обов'язків. Військовослужбовець може нести відповідальність за ч. 1 ст. 263 КК України у випадку поводження з «трофейною» зброєю або боєприпасами, які не були офіційно здані та поставлені на облік, після повернення з бойового завдання.
Разом з тим, ця обставина не впливає на правильність викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та вмінену кваліфікацію незаконних умисних дій обвинуваченого.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, оцінюючи та аналізуючи всі досліджені докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу за ч. 1 ст. 263 КК України доведена в повному обсязі та знайшла своє підтвердження під час судового слідства.
У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно вимог ст.67 КК України, обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.
При обранні та призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, виходячи з вимог ст. 50 та 65, 68 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких, умисних, кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особистість обвинуваченого, який є військовослужбовцем, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
У той же час, враховуючи, особистість обвинуваченого та наявність пом'якшуючих обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення статей 75, 76 КК України та встановити йому іспитовий строк з покладенням певних обов'язків, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. 373-374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 №337 контроль за поведінкою ОСОБА_4 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.
У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду від 18 вересня 2025 року на предмети, зовні схожі на набої калібру 5,56 мм на кулеметній стрічці з маркуванням LC78 у кількості 80 штук; предмет, зовні схожий на кулеметний короб; предмети. зовні схожі на набої калібру 5,56 мм з маркуванням GFL23 у кількості 30 штук; предмет, зовні схожий на магазин для автоматичної зброї; два змиви з набоїв.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом огляду місця події від 14.09.2025 залишити наглядовому провадженні прокурора;
предмет, зовні схожий на кулеметний короб; два змиви з набоїв; предмет, зовні схожий на магазин для автоматичної зброї, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;
30 бойових патронів калібру 5,56 х 45 NATO з кулею з комбінованим осердям, з маркуванням GFL23 та 80 бойових патронів калібру 5,56 х 45 NATO з кулею з підвищеної пробивної здатності з маркуванням LC78, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області передати до служби озброєння Головного управління Національної поліції в Житомирській області, після вступу вироку в законну силу.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 3565,60 гривень стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя