Справа № 420/11328/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправними дії щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якій просить:
- визнати протиправними дії Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», код ЄДРПОУ 32020756 адміністративно-господарських санкцій у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 р. у розмірі 131 975, 48 грн.;
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ця справа не підсудна адміністративному суду з огляду на такі обставини.
Спірні в цій справі виник, у зв'язку із нарахуванням адміністративно-господарських санкцій у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 році.
Згідно частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (п.18 ч.1 ст.4 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Тобто, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Позивач оскаржує нарахування сум адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Згідно зі статтею 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Статтею 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Верховний Суд у постанові від 10.01.2024р. у справі №340/4174/23 сформував правову позицію, згідно якої надісланий позивачу розрахунок, створений відповідачем на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що питання про виконання чи невиконання позивачем як фізичною особою-підприємцем, який використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або про його вину/відсутність вини у невиконанні такого нормативу, може бути предметом правової оцінки у разі розгляду судом спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з нього нарахованих адміністративно-господарських санкцій.
Вказана правова позиція підтримана Верховим Судом в подальшому, зокрема, в постанові від 17.04.2024р. у справі №300/5834/23.
Крім того, оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2024р. у справі №340/4174/23.
Суд зазначає, що оцінка об'єктивності та обґрунтованості інформації, зазначеної в розрахунку, має надаватися судом при вирішення спору щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за позовом Фонду.
Оскільки дії щодо проведення нарахування фізичній особі-підприємцю адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом формування відповідного розрахунку не породжують правових наслідків безпосередньо для позивача та не порушують його права, то вони окремо не можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства
Суд наголошує, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі №300/1263/22.
Сплачений позивачем судовий збір повернути на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись стст. 238, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправними дії щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 32020756) судовий збір у сумі 2422,40 грн за квитанцією № 8396 від 15.04.2025 року.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов
.