Справа № 296/7100/25
2/296/2896/25
(заочне)
20 листопада 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира
в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документу з використанням одноразового персонального ідентифікатора укладено кредитний договір № 995666779 (далі по тексту рішення - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 8 250,00 гривень на банківську карту № 5375-41XX-XXXX-3755, яку вказав у Заявці при укладенні цього договору.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого було продовжено шляхом укладення додаткових угод до цього договору факторингу. Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 157 від 26 жовтня 2021 року, відповідно до якого право вимоги до відповідача за Кредитним договором №995666779 від 02 вересня 2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого та з врахування підписаного реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №995666779 від 02 вересня 2021 року.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші відомості зазначені в реєстрі боржників.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 31 872,65 гривень, яка складається з 8 250,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 23 622,65 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом.
На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 31 872,65 гривень та понесені судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 30 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до Корольовського районного суду міста Житомира не надійшов.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідне поштове відправлення повернуте на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 02 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 995666779 (Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8250 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»).
Основні умови кредитування відповідно до Договору кредитної лінії №995666779 від 02 вересня 2021 року:
- сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. (п. 1.2 Кредитного договору);
- кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 8250 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті п'ятдесят грн. нуль коп.) одразу після укладення договору, який має бути повернено до 22 вересня 2021 року (п. 1.3 Кредитного договору);
- кредитна лінія надається строком на 20 (двадцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 22.09.2021 р. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п. 1.7 Кредитного договору).
- за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються відповідно п 1.9 Договору кредитної лінії.
Відповідно до платіжного доручення № 979a527-9034-4323-9c2b-213ac695ebac від 02 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 02 вересня 2021 року зарахувало відповідачу ОСОБА_1 8250,00 гривень на платіжну картку № 5375-41XX-XXXX-3755, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 995666779 від 02 вересня 2021 року.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.
Згідно з п. 2.1 вищевказаного договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п. п. 1. 3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме: реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021.
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 157 від 28 жовтня 2021 року, відповідно до якого право вимоги до відповідача за Кредитним договором №995666779 від 02 вересня 2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
У подальшому, 29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого та з урахуванням Реєстру боржників від 29 травня 2025 року позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №995666779 від 02 вересня 2021 року.
Відповідно до реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу№26/12/Е від 29 травня 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 31 872,65 гривень, з яких: 8 250 гривень основна заборгованість - тіло кредиту та 23 622, гривень заборгованість по відсотках.
Досліджені судом докази свідчать, що ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором, а тому має право звернення до суду з цим позовом.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Щодо розміру заборгованості та її складових суд зазначає таке.
Дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач на підставі укладеного Кредитного договору отримав кредит в розмірі 8 250,00 гривень, однак в обумовлений договором строк кредит не повернув.
Суд дослідив наявний у справі розрахунок заборгованості, який здійснений первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Вказаний розрахунок свідчить, що відповідач не здійснив жодного платежу на виконання умов Кредитного договору.
Суд ураховує, що відповідно до умов Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом нарахування яких здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 процентів річних, що становить 1,93 % від суми кредиту за кожний день користування ним.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
А тому, кредитор у спірних правовідносинах не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами після 22 вересня 2021 року.
Отже, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 11 434,50 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 8 250 гривень та із заборгованості по процентах в розмірі 3 184,50 гривень.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за Кредитним договором у розмірі 11 434,50 гривень.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (на 35,88 % від ціни позову), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 869,16 гривень.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Позивач просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі докази: договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, додаткову угоду № 25770570967 від 30.05.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність від 29.05.2025. Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 сума гонорару адвоката складається з вартості таких послуг: складання позовної заяви 5 000 гривень (2 години), вивчення матеріалів справи 1 000 гривень (2 години), підготовка адвокатського запиту 500 гривень (1 година), підготовка та подача клопотання 500 гривень (1 година).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням категорії, складності справи, змісту заявлених позовних вимог, ціни позову, обсягу робіт, виконаних адвокатом, беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 7 000 гривень є явно завищеним та неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт. Відтак, суд вважає, що обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботою, а також пропорційними за результатами розгляду справи в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 995666779 від 02 вересня 2021 року в розмірі 11 434 (одинадцять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 16 копійок судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код в ЄДРПОУ 42986956);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) .
Дата складення повного рішення 24 листопада 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК