Справа № 161/17962/25
Провадження № 2/161/5857/25
18 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.,
при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку,-
02.09.2025 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовною заявою до відповідача, ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що наказом в.о. директора ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» №26-ОС від 29.11.2024 року його було прийнято на роботу на посаду головного економіста з посадовим окладом 20341 грн. 00 коп.
Наказом в.о. директора ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» № 01-ОС від 30.04.2025 року, його було звільнено з посади головного економіста, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, з 30.04.2025 року.
Під час звільнення він ознайомився з наказом про звільнення, отримав належно оформлену трудову книжку, однак, його письмово не було повідомлено про нараховані суми при звільненні та не було проведено повного розрахунку, тобто, не було виплачено всіх сум, що підлягають виплаті працівникові при звільненні, зокрема, заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки.
З метою доведення розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні, позивач звернувся до Пенсійного фонду України за отриманням даних про нараховану заробітну плату.
Відповідно до довідки № 1003 4804 8107 2062, яка сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 31.08.2025 року, позивачу було нараховано було нараховано наступну заробітну плату: за грудень 2024 року - 20341,00 грн.; за січень 2025 року - 20341,00 грн.; за лютий 2025 року - 18897,44 грн.; за березень 2025 року - 20341,00 грн.; за квітень 2025 року - 20341,00 грн., а всього нараховано - 100 261,44 грн.
Згідно виписок з карткового рахунку відкритого в АТ «Державний ощадний банк України» для виплати заробітної плати відповідачем, останнім була частково виплачена позивачу заробітна плата в наступних розмірах: 08.03.2025 року - 6800,00 грн.; 21.03.2025 року - 4200,00 грн.; 28.03.2025 року - 5000,00 грн.; 30.04.2025 року - 5000,00 грн.; 13.08.2025 року - 5000,00 грн.
Всього виплачено: 26 000,00 грн. Отже розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати становить - 74 261,44 грн. (100261,44-26000=74261,44).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
16 вересня 2025 року на адресу Луцького міськрайонного суду надійшло клопотання позивача, ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23.09.2025 року позивач, ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову, в якій просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, та грошові кошти державного підприємства Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства національної академії аграрних наук України (КОД ЄДРПОУ : 00729310 Юридична адреса : 45150, Волинська область, Луцький район, с. Копачівка, вул. Першотравнева, будинок 46) в межах 83 544,91 грн., а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах та касі підприємства.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2025 року було відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» про стягнення заробітної плати.
06 жовтня 2025 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , про відкладення розгляду справи.
07 жовтня 2025 року позивач, ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
06 листопада 2025 року відповідач, Державне підприємство «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», через свого представника, ОСОБА_2 ,подав відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме в розмірі 62788 грн. 44 коп. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем неправильно вирахувано суму наявної заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку. Зазначає, що при підрахунку заборгованості по невиплаченій заробітній платі позивачем не було те, що при виплаті йому коштів на картковий рахунок, відповідачем також було перераховано до державного бюджету 6076 грн. податку на доходи з фізичних осіб та 1689 грн. військового збору. Також зазначає, що позивачем при розрахунку заборгованості по невиплаченій заробітній платі не було враховано те, що 30.01.2025 року, через касу підприємства, йому було виплачено заробітної плати 11700 грн.(готівкою). Крім цього вказує, що позивачем невірно було розраховано заборгованість по компенсації за невикористану відпустку.
18.11.2025 року позивач, ОСОБА_1 , подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить прийняти вищевказану заяву та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 62788 грн. 44 коп. з відрахуванням з цієї суми передбачених законом обов'язкових податків та зборів при виплаті.
Окрім цього, 18 листопада 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 , про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням поданих уточнень до позовної заяви.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог (з урахуванням їх уточнення), з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.
За змістом ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У рішенні Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у частині другій стані 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою потрібно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. Водночас право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Судом встановлено, наказом в.о. директора ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» №26-ОС від 29.11.2024 року позивача, ОСОБА_1 , було прийнято на роботу на посаду головного економіста з посадовим окладом 20341 грн. 00 коп.
Наказом в.о. директора ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» № 01-ОС від 30.04.2025 року, позивача, ОСОБА_1 , було звільнено з посади головного економіста, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, з 30.04.2025 року.
Під час звільнення ОСОБА_1 ознайомився з наказом про звільнення, отримав належно оформлену трудову книжку, однак, його письмово не було повідомлено про нараховані суми при звільненні та не було проведено повного розрахунку, тобто, не було виплачено всіх сум, що підлягають виплаті працівникові при звільненні, зокрема, заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до довідки № 1003 4804 8107 2062, яка сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 31.08.2025 року, позивачу було нараховано було нараховано наступну заробітну плату: за грудень 2024 року - 20341,00 грн.; за січень 2025 року - 20341,00 грн.; за лютий 2025 року - 18897,44 грн.; за березень 2025 року - 20341,00 грн.; за квітень 2025 року - 20341,00 грн., а всього нараховано - 100 261,44 грн.
Згідно виписок з карткового рахунку відкритого в АТ «Державний ощадний банк України» для виплати заробітної плати відповідачем, останнім була частково виплачена позивачу заробітна плата в наступних розмірах: 08.03.2025 року - 6800,00 грн.; 21.03.2025 року - 4200,00 грн.; 28.03.2025 року - 5000,00 грн.; 30.04.2025 року - 5000,00 грн.; 13.08.2025 року - 5000,00 грн., а всього перераховано на картку: 26 000,00 грн.
30.01.2025 року ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» виплатило ОСОБА_1 заробітку плату у розмірі 11700,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 30.01.2025 року.
Також, при виплаті заробітної плати ОСОБА_1 ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» було перераховано до державного бюджету 6076 грн. податку на доходи з фізичних осіб та 1689 грн. військового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 104 від 29.04.2025 року, платіжною інструкцією № 105 від 29.04.2025 року, платіжною інструкцією № 108 від 30.04.2025 року, платіжною інструкцією № 109 від 30.04.2025 року, платіжною інструкцією № 128 від 08.08.2025 року, платіжною інструкцією № 129 від 08.08.2025 року.
Відповідно до Довідки ДП «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» № 00000000001 від 05.11.2025 року, невиплачена заробітна плата, яку необхідно виплатити ОСОБА_1 , становить 62788,44 грн., з яких: заробітна плата - 54796,44 грн., компенсація за невикористану відпустку - 7992,00 грн.
Позивач просить суд, з урахуванням уточнення позовних вимог, стягнути розмір заборгованості по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 62788,44 грн., що є тотожною з сумою, яка нарахована відповідачем та визнається останнім.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 62788 грн. 44 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку- задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 62788 грн. 44 коп., за вирахуванням податків та обов'язкових платежів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», адреса місцезнаходження: 45150, Волинська область, Луцький район, с. Копачівка, вул. Першотравнева, буд. 46, код ЄДРПОУ 00729310.
Повний текст рішення складений 24.11.2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович