154/409/24
1-кп/154/180/25
26 листопада 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області, в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022140130000359 від 21.11.2022 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше судимого вироком Подільського районного суду м. Києва 07.02.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
-за ч. 4 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 під час проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, о 08 год. 00 хв. 27.02.2018 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з 27.02.2018 по 25.01.2024 був відсутній на службі без поважних причин і не виконував свої службові обов'язки.
В судовому засіданні:
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе у пред'явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що дійсно проходив військову службу в лавах ЗСУ, однак поїхав додому з метою пройти курс лікування у стоматолога, і залишився вдома.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 407 КК України, як: самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_4 суд враховує, що:
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Крім того суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що раніше судимим не був, неодружений, утриманців не має, за місцем служби характеризувався посередньо, на обліку у лікаря нарколога-психіатра не перебуває.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючі характеризуючи на особу, повне визнання ним вини, суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в нижній межі санкції статті. На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, які настали в результаті його вчинення.
Судові витрати у справі відсутні.
Речові докази у справі відсутні.
Цивільного позову не заявлено.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід не обирати.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 07.02.2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік - виконувати окремо.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку суду буде вручена учасникам негайно.
Головуючий суддя ОСОБА_5