154/2363/25
2/154/1122/25
27 листопада 2025 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.
за участю секретаря - Тивонюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В червні 2025 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані таким, 01.12.2022 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та 13.04.2023 підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, паспорт кредиту. У кредитному договорі погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. (п.9.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.9.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 11/22, тип Універсальна GOLD, згодом було отримано кредитну карту номер - НОМЕР_2 , строк дії 04/27 тип Універсальна GOLD.
Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак припинив своєчасно сплачувати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 25.05.2025 року має заборгованість у розмірі 77100,00 грн., яка складається з наступного: 77100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.04.2023 року у розмірі 77100,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 20 червня 2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням як відповідача, так і представника позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначила, що за час розгляду вказаної справи відповідач частково сплатив заборгованість, яка станом на 27.11.2025 року становить 60000,00 грн. і яку представник просить стягнути з відповідача. Крім цього, в зазначеній заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час проведення судового розгляду був повідомлений належним чином. 27.11.2025 року через електронний суд подав додаткові пояснення у справі в яких зазначив, що із заявою представника позивача про зменшення позовних вимог ознайомлений, зменшені позовні вимоги визнає у повному обсязі, проте, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та статусом військовослужбовця просив застосувати розстрочку виконання рішення суду, встановивши графік щомісячної сплати по 5000 грн. Додатково просив в заяві розгляд справи проводити у його відсутності.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 13 квітня 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку., також підписав паспорт споживчого кредиту. У кредитному договорі погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. (п.9.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.9.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 11/22, тип Універсальна GOLD, згодом було отримано кредитну карту номер - НОМЕР_2 , строк дії 04/27 тип Універсальна GOLD.
Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Як убачається з виписки за договором б/н за період з 13.04.2022 по 09.04.2025 року відповідач ОСОБА_1 активно користувався банківською карткою та наданими йому в подальшому кредитним коштами.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 13.04.2022 року станом на 25.05.2025 року становить 77100,00 грн.
З поданої 27.11.2025 року представником позивача заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що станом на 27.11.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком складає 60000,00 грн., яку відповідач, згідно поданої 27.11.2025 року визнав.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований.
Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 13.04.2022 року, з врахуванням частково сплаченої заборгованості, що станом на 27.11.2025 становить 60000,00 грн.
Оскільки сума заборгованості відповідача по кредитному договору підтверджена належно проведеним розрахунком, зазначена сума відповідачем визнана, тому саме такий її розмір слід стягнути на користь позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитним договором, а тому позивач має право вимагати повернення такої заборгованості в повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи зменшення представником позивача позовних вимог та визнання їх відповідачем, а також те, що на час розгляду справи судом сума заборгованості, яка залишилась позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 60000,00 грн.
Що стосується заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування розстрочки виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Сторонами виконавчого провадження, відповідно дост.15 Закону України «Про виконавче провадження», є стягувач та боржник. Таким чином, заява про розстрочення виконання рішення суду є заявою, яка подається до суду на стадії виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
Рішення суду, по якому заявник просить вирішити питання розстрочки його виконання, на даний час не набрало законної сили і, відповідно, сторони не набули статусу стягувача та боржника, а тому на даній стадії питання щодо виконання рішення суду не може вирішуватися.
Враховуючи, що заява про розстрочення виконання рішення суду є заявою, яка може бути подана на стадії виконання судового рішення, і питання щодо розстрочення виконання рішення в порядкуст.435 ЦПК України може бути вирішено лише після набрання рішенням законної сили на стадії виконавчого провадження, то подана заява є передчасною.
Оскільки питання розгляду заяв про розстрочку виконання рішення суду, яке не набрало законної сили, прямо не врегульовано нормами ЦПК України, то слід застосувати ч. 3 ст.182 ЦПК України, відповідно до якої заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
З урахуванням наведеного, суд залишає без розгляду зазначену заяву. При цьому суд роз'яснює, що залишення без розгляду заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду після набрання рішенням законної сили.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,4 грн.
На підставі ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.04.2023 року у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Олександр МУШКЕТ