27 листопада 2025 р. № 400/10262/25
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» як протиправну; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що проходить військову службу в ЗСУ з 06.12.2022 за контрактом. На час вступу на службу позивачу було 20 років. Протягом 2022-2024 років, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на Херсонському напрямку. За час проходження військової служби, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та отримував за це додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень за місяць. Крім того, 19.06.2023 позивач отримав поранення, що підтверджується відповідною довідкою про обставини поранення №2717 від 30.06.2023. Таким чином, позивач вважає що набув право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалістю проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень на підставі п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував ти, що відповідно до п.4 постанови КМУ №153 обов'язковою умовою виплати 1 млн. гривень, є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою. Натомість, позивач на дату набрання чинності цією постановою участі у бойових діях не брав, а тому право на отримання зазначених коштів у розмірі 1 млн. гривень не має.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження, оскільки від представників обох сторін надійшли відповідні заяви.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 2002 року народження, з 06.12.2022 проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України у складі військовій частині НОМЕР_2 на посадах кулеметника та номеру обслуги.
В період з 12.04.2023 по 09.07.2023, з 09.08.2023 по 12.10.2023, з 23.10.2023 по 04.01.2024, 15.01.2024 по 25.05.2024, з 04.07.2024 по 24.09.2024 солдат ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_3 перебуваючи в АДРЕСА_3 .
30.06.2023 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Широка Балка, Херсонської області, внаслідок артилерійського обстрілу району виконання бойового завдання, ОСОБА_1 отримав поранення - АКБ обох вух без перфорації.
В липні 2025 року, молодший сержант ОСОБА_1 виконував бойові завдання у складі військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_4 .
12.07.2025 ОСОБА_1 отримав вибухову травму лівого плеча з пошкодженням судинно-нервового пучка, що призвело в подальшому до ампутації кукси верхньої третини лівого плеча.
12.08.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з запитом про надання інформації з причини невиплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025.
23.08.2025 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що військові частині НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ліквідовані, та в теперішній час передаються їх справи до військової частини НОМЕР_1 . Документи на ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати йому винагороди під час проходження військової служби у військових частинах НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходили. Питання нарахування та виплати винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 буде розглянуто найближчим часом.
Станом на час звернення до суду, одноразова грошова винагорода на адресу позивача на виплачена.
Відповідно до п.4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025, встановлено, що:
громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант»;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Таким чином, відповідно до п.4 постанови КМУ №153, умовами виплати військовослужбовцю 1 млн. гривень є: 1) вік приєднання або призову на військову службу після оголошення воєнного стану до 25 років; 2) проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України; 3) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень; 4) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
У цьому випадку, позивач був призваний після оголошення воєнного стану на посаду рядового до досягнення 25-річного віку, та за час проходження військової служби не був притягнутий до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності. Таким чином, не викликає сумніву наявність у позивача перших трьох умов.
Разом з тим, у цьому випадку спірним є питання безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Суд звертає увагу, що відповідно до Довідки №848 від 05.07.2025 (арк.спр.13), ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
Але, зазначене формулювання не є тотожним формулювання зазначеному у п.4 постанови КМУ №153, яка вимагає умовою виплати зазначеної одноразової грошової винагороди те, щоб військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. З урахуванням подальших змін до цієї постанови вимагається саме:
- безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
Аналогічне формулювання міститься у п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, мають право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Крім цього, зазначеною постановою КМУ відрізняються військовослужбовці, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), а також військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За таких обставин, суд погоджується з поясненнями відповідача про те, що зазначені в Довідці №848 від 05.07.2025 періоди участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з 12.04.2023 по 09.07.2023, з 09.08.2023 по 12.10.2023, з 23.10.2023 по 04.01.2024, 15.01.2024 по 25.05.2024, з 04.07.2024 по 24.09.2024 не є саме тими періодами про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, про які йде мова у п.4 постанови КМУ №153.
Тобто, у позивача відсутня 4) умова у вигляді безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Але, в матеріалах справи міститься Довідка про обставини поранення від 30.06.2023 №2717, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 19 червня 2023 року одержав військову травму АКБ обох вух без перфорації. Травмування, так, пов'язане з проходженням військової служби та захистом України в період безпосередньої участі в бойових діях по захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації, захисту незалежності та суверенітету України під час перебування безпосередньо в районі ведення бойових дій (арк.спр.41).
За таких обставин, у позивача підтверджено як мінімум 1 день безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, під час якого він отримав поранення (військову травму).
Натомість, відповідно до абзацу четвертого п.4 постанови КМУ №153, військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Враховуючи зазначене застережене, оскільки позивач приєднався до військової служби після оголошення воєнного стану у віці до 25 років, проходив військову службу на посадах рядового складу, на дату набрання чинності постановою КМУ №153 приймав безпосередню участю у бойових діях в районі ведення бойових дій як мінімум 1 день та отримав в цей день поранення (військову травму), суд вважає, що він має право на отримання одноразової грошової винагороду в розмірі 1 млн. гривень, навіть без підтверджених шести місяців безпосередньої участі у бойових діях в районі ведення бойових дій.
Позов належить задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_5 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 гривень, передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 гривень, передбачену п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 27.11.2025