27 листопада 2025 р. № 400/8810/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залучення до участі у справі третьої особи та про витребування доказів в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
18 серпня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу Довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оформленої відповідно до Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413);
зобов'язання відповідача надати позивачу Довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оформленої відповідно до Додатку 6 до Порядку № 413.
01.09.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що відповідач відповідно до керівних документів здійснював лише оперативне керівництво підрозділом, в якому проходив військову службу позивач, а саме: постановкою задач безпосередньо підрозділу, а не особовому складу, який залучався до виконання завдань. Відповідач не володів та не володіє інформацією щодо поіменного списку особового складу, що був залучений до виконання завдань за призначенням, зокрема і щодо позивача, адже останній не прибував у відрядження до військової частини НОМЕР_1 з відповідними документами про відрядження та не перебував на будь-якому із видів забезпечення. Військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у цій справі. Відповідач також стверджує те, що йому не ставилися завдання щодо направлення особового складу до районів ведення бойових дій, то слід вважати, що підрозділ знаходиться в пункті постійної дислокації, поза межами вказаних районів, та виконує повсякденні завдання.
У відповіді на відзив від 08.09.2025 представник позивача закцентував увагу на тому, що позивач був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , водночас безпосередньо військові обов'язки здійснює у Зведеному підрозділі. Тобто військова частина НОМЕР_2 не володіє інформацією про бойові (службові) завдання, які виконував позивач у Зведеному підрозділі, а також не визначав необхідність їх здійснення та не контролював їх виконання, а тому не може бути суб'єктом публічного адміністрування, який уповноважений на видачу запитуваної позивачем довідки. Зведений підрозділ своєю чергою не є самостійним публічно-правовим утворенням (хоча і має статус суб'єкта владних повноважень), адже перебуває на фінансовому забезпечення військової частини НОМЕР_3 (Державного науководослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки), і оперативно підпорядкований військовій частині НОМЕР_1 (відповідачу). Водночас військова частина НОМЕР_3 є суб'єктом освітньої діяльності, а тому не може видати позивачу відповідну довідку. Відтак єдиним суб'єктом владних повноважень, який володіє інформацією про залучення Зведеного підрозділу до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також залучення до таких заходів позивача, є військова частина НОМЕР_1 , тобто відповідач, якому оперативно підпорядкований Зведений підрозділ. Крім цього, позивач регулярно отримував додаткову винагороду за участь у відповідних заходах, які надають право на отримання статусу учасника бойових дій, однак довідку для надання самого статусу відповідач йому не надав. Представник позивача вважає недоречною позицію відповідача, що «надання статусу УБД військовослужбовцям тилових частин, які знаходяться НЕ в районах ведення бойових дій, прирівнювання їх у статусі до військовослужбовців, які безпосередньо задіяні в бойових діях у районах їх ведення (визначеними наказом Головнокомандувача Збройних Сил України), несправедливо знецінює заслуги й внесок останніх в оборону України». Позивач був задіяний до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в межах здійснення, зокрема протиповітряної оборони України, що підтверджується проходженням ним військової служби у Зведеному підрозділі Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил, який прямо оперативно підпорядкований відповідачу.
У запереченнях (на відповідь на відзив) від 10.09.2025 відповідач зазначив, що військова частина НОМЕР_2 , яка була безпосередньо підпорядкована військовій частині НОМЕР_3 , розформована. Відповідач не має можливості надати докази суду, у зв'язку із тим, що не являється розпорядником інформації (розпорядниками даної інформації є Генеральний штаб Збройних Сил України та військова частина НОМЕР_3 (Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки). Відповідно до вищезазначеного, позивач не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , так як її вже не існує. Він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , на базі якої був створений Зведений підрозділ Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та Повітряних Сил, та який безпосередньо підпорядкований військовій частині НОМЕР_3 (який не перебував в районах ведення бойових дій). Відповідач також наголосив на тому, що саме безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, є головною умовою для визнання особи учасником бойових дій. Зведений підрозділ (сформований на базі військової частини НОМЕР_3 ), в якому проходив військову службу позивач, не виконує та не виконував бойових (спеціальних) завдань в районі ведення воєнних (бойових) дій. Тож підстава для визнання безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні відповідних заходів відсутні. Всю актуальну інформацію щодо залучення позивача до виконання службових завдань має лише його безпосередній командир частини, де позивач проходить військову службу та перебуває у штаті цієї частини.
19.08.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача документів, які підтверджують участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У відзиві на позовну заяву від 01.09.2025 відповідач повідомив, що у нього відсутні документи, які підтверджують участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки позивач не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .
29.08.2025 представник позивача подав до суду клопотання про витребування у відповідача документів та інформації, які підтверджують такі факти:
формування Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил;
передання Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_1 ;
проходження позивачем військової служби у Зведеному підрозділі Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил.
04.09.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про часткове задоволення вищенаведеного клопотання представника позивача, а також про витребування у відповідача, зокрема з власної ініціативи, таких доказів:
а) копію документів про формування Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил;
б) копія документів про передання Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_1 ;
в) витяг з наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2020 № 124/ДСК «Про затвердження та введення в дію Тимчасової доктрини застосування сил оборони держави» в частині правових норм, на які військова частина НОМЕР_1 зсилається у відзиві на позовну заяву від 01.09.2025.
У заяві від 17.09.2025 відповідач повідомив Миколаївський окружний адміністративний суд про відсутність у нього документів про формування Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил, оскільки він не наділений відповідними повноваженнями щодо формування та створення подібних військових підрозділів. Щодо документів про передання Зведеного підрозділу Державного науководослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил в оперативне підпорядкування Військової частини НОМЕР_1 , то йому заборонено робити копії таких документів у зв'язку з тим, що вони містять таємну інформацію. Водночас відповідач надав суду витяг з наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2020 № 124/ДСК «Про затвердження та введення в дію Тимчасової доктрини застосування сил оборони держави» в частині правових норм, на які військова частина НОМЕР_1 зсилається у відзиві на позовну заяву від 01.09.2025.
17.09.2025 представник позивача подав до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про:
долучення до матеріалів справи копію посвідчення офіцера позивача;
залучення Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача;
витребування у Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача:
а) документи, які підтверджують участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
б) документи, які підтверджують проінформованість військової частини НОМЕР_1 про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд встановив наступне.
Посвідчення офіцера позивача містить відомості про проходження позивачем військової служби, а отже стосується предмета доказування у цій справі. За таких обставин клопотання про долучення копії вказаного доказу до матеріалів справи підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду в справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарг на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за умови, що рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті, може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки таких осіб.
Будь-яких обставин, які свідчили б про те, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил представник позивача у поданому клопотанні не зазначив.
Предметом розгляду у цій справі є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 і рішення у цій справі жодним чином не вплине на наявні права та обов'язки Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил в разі надання (ненадання) позивачу відповідної довідки.
Відтак клопотання представника позивача про залучення третьої особи не підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання про витребування у Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та Повітряних Сил доказів, то у запереченнях (на відповідь на відзив) від 10.09.2025 відповідач зазначив, що розпорядником відповідної інформації є, зокрема, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, на базі якого був створений Зведений підрозділ.
Тому вищенаведене клопотання задоволенню не підлягає.
Водночас, враховуючи те, що розпорядником відповідної інформації є Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази у вказаного інституту.
Керуючись статтями 9, 80, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
1. Задовольнити клопотання представника позивача від 17.09.2025 про долучення до матеріалів справи доказів та долучити до матеріалів справи копію посвідчення офіцера ОСОБА_1 .
2. Відмовити у задоволенні клопотань представника позивача від 17.09.2025 про витребування доказів у Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил, а також про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Зведеного підрозділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки та повітряних сил.
3. Витребувати у Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки належним чином завірені копії:
а) документів стосовно участі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 29.09.2022 по 15.08.2025;
б) документів щодо інформування військової частини НОМЕР_1 про участь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 29.09.2022 по 15.08.2025.
4. Зобов'язати Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки надати Миколаївському окружному адміністративному суду витребувані докази у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
5. Роз'яснити Державному науково-дослідному інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома статті 80 КАС України).
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 :
надіслати цю ухвалу суду засобами поштового та / або електронного зв'язку Державному науково-дослідному інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки;
надати до 05.12.2025 Миколаївському окружному адміністративному суду документів, що підтверджують надіслання цієї ухвали суду до Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
7. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
9. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук