24 листопада 2025 р. № 400/10882/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
-визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 (24.02.1986, ІПН НОМЕР_1 ).
-зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 у особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 ), з військового обліку.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно поновив його на обліку, оскільки 16.01.2024 він був виключений з військового обліку 1віділом ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно ст. 37 ч.6 п.6 ЗУ « Про військовий обов'язок та військову службу». На сьогоднішній час він є інвалідом 2 групи, волонтер громадської організації, яка бере участь в житті держави, особисто бував у капеланських поїздах на фронті, є членом релігійної громади і по релігійним переконанням не може брати зброю. Весь час з моменту повномасштабного вторгнення перебуває в Україні і не хоче виїздити за кордон , хоча має належні документи для перетину кордону. Згідно ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. І тому зміни до закону про військову службу були пізніше ніж його виключення і саме по цій причині не можуть поширюватися на позивача. Після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов'язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов'язок та військову службу. Зокрема, така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов'язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, їй не можна вручити повістку. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно. Заяву на взяття його на військовий облік позивач до ТЦК та СП не подавав. Обов'язку самостійно оновити персональні дані для виключених з військового обліку осіб нормативно-правовими актами не встановлено. Уточнення даних в за стосунку "Резерв+" не означає постановку на військовий облік. Оскільки позивач був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає.
Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у позові, оскільки законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р. №3633-ІХ (який набув чинності 18.05.2024 р.) було прийнято нову редакцію статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка встановлює підстави для виключення громадян України з військового обліку. Частиною першою статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань. Оскільки ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_5 (тобто не досяг граничного 60-річного віку перебування в запасі), то він був зарахований 25.06.2025 р. на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесені зміни до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» стосуються виконання громадянами України свого Конституційного обов'язку щодо захисту Вітчини, що не суперечить змісту статті 58 Конституції України, тому ОСОБА_1 правомірно був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 25.06.2025 на підставі чинної редакції статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вже після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р. №3633-ІХ.
У відповіді на відзив позивач зазначив позов був направлений на незаконні дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: відновлення мене в статусі, як військовозобов'язаного. Представник перерахував положення статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (остання редакція) згідно з якими, я можу бути виключеним з військового обліку, але звертаю увагу, що саме першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 було зазначено, що я був виключений з військового обліку і мав статус "невійськовозобов'язаного".
Заслухав пояснення позивача, дослідив докази, суд дійшов висновку: Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 видане позивачу свідчить, що
16.01.2024 він був виключений з військового обліку 1віділом ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі пп.6ч.6 ст. 37 Закону України « Про військовий обов'язок та військову службу».
З мобільного застосунку "Резерв +" позивачу стало відомо , що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні відомості про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних та що він зазначений у статусі військовозобов'язаного.
Позивач звертався до відповідача із письмовими запитами, але позитивного результату не отримав.
За результатами розгляду його заяв змін чи усунення невідповідності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів усунуто не було.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.(ч.1 ст.33 ЗУ № 2322).
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 37 Закону України « Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
2) на військовий облік військовозобов'язаних:
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
Позивач перебував на військовому обліку з 09.04.2003 (дата взяття на облік), 16.01.2024 (дата виключення з обліку).
Відповідно до пп. 6 ч.6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232 ( в редакції чинній на момент виключення з обліку) було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідач надав суду разом з відзивом картку військовозобов'язаного, в якій зазначено вироки та ухвали суду від 05.02.2003, 25.07.2014, 22.10.2014, 02.11.2017, 27.05.2021 щодо притягнення до кримінальної відповідальності або закриття провадження у справі за скоєння злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
В подальшому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX, ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" була викладена в новій редакції, а саме:
виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Ця редакція набрала чинності з 18 травня 2024 р.
16.03.2017 був прийнятий Закону України « Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», яким передбачено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України(ст.1).
Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.(ст.5).
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
Органами ведення Реєстру є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки,.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.(ст6).
Ведення Реєстру включає:
внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним(ст.14).
Відповідно до постанови КМУ №599 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа»:
п.3. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
4. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
-у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
-в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Позивач, зазначає у позові, що він був виключений з військового обліку. Нормами чинного законодавства України не передбачено процедури взяття та/або поновлення на військовому обліку .
На переконання суду інститут виключення з військового обліку, з підстав передбачених ст.37 Закону, не є інститутом на підставі якого особа набуває якийсь незворотній правовий статус.
Виключення з військового обліку, це віднесення законодавцем особи до певної категорії, яка на його думку в цей час не підлягає призову на військову службу. Але, це виключення дії саме на час дії відповідного Закону. Зміна законодавцем підстав виключення з військового обліку, та відповідно категорій осіб, які не підлягають призову, відповідно може змінити становище особи.
Станом до 18 травня 2024 ( дата набрання чинності змін внесених до ЗУ №2232) позивач користувався правом на звільнення від військового обов'язку. Після цієї дати позивач вже не користується зазначеним звільненням від військового обов'язку та на нього покладений військовий обов'язок і відповідач має право взяти його на військовий облік.
Зазначене є законним способом регулювання з боку Держави, кола осіб, на яких безпосередньо покладається обов'язок, передбачений ст.65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Держава має суверенне право шляхом прийняття відповідних законів, як зменшувати, так і збільшувати коло цих осіб. Межи цього коло визначені у ст.65 Конституції лише одним критерієм - громадянством України. Як вбачається з поданих позивачем додатків до позову, він цьому критерію відповідає.
Нова редакція статті 37 ЗУ №2232 від 18 травня 2024 встановила нові підстави виключення з військового обліку, які почали діяти з 18 травня 2024 та взяття на облік. Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік.
Аргументи позивача зводяться до того, що відповідно до ст. 58 Конституції України, зміни від 18 травня 2024 до ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», яка вже не передбачає такої підстави для виключення особи з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, за чинності якої його було виключено з військового обліку в січні 2024, не мають зворотної дії в часі і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Крім того, позивач звертає увагу, що Закон не передбачає норми про поновлення на обліку осіб, які були раніше виключені з нього.
Стаття 58 ч. 1 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
У пункті 4 Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Отже, норми ст. 37 Закону №2232-ХІІ, станом на дату взяття позивача на облік, не містять такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Суд зазначає, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, тому у зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок. З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Рішення складено в повному обсязі
та підписано суддею 27.11.2025