26 листопада 2025 рокусправа № 380/12680/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФ України в Сумській області), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - третя особа, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №913080178758 від 25.12.2024 про відмову в перерахунку пенсії «Перехід на інший вид пенсії»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 19.12.2024, відповідно до пункту 12 розділу XI Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, здійснивши нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідках від 19.12.2024 №157-13-01-10-21 та від 19.12.2024 №158-13-01-10-21, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані таким. Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» став факт отримання пенсії з 22.11.2007.
Ухвалою суду від 27.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).
Третя особа подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що рішення про відмову в перерахунку пенсії прийнято ГУ ПФ України в Сумській області. До стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не зараховуються періоди, коли особі присвоювалися персональні чи спеціальні звання. Згідно з даними ЕПС, ОСОБА_1 з 22.11.2007 отримувала пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», а починаючи з 01.10.2017 переведена на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно абзацу 2 пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», поновлення виплати пенсії за нормами Закону України «Про державну службу», здійснюється із встановленням розміру пенсії, отримуваного до переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява. Здійснення перерахунків пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення державних службовців законодавством не передбачено.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 з 22.11.2007 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Відповідач та третя особа зазначають, що згідно з даними електронної пенсійної справи позивача вона з 01.10.2017 переведена на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою перерахунку та переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернулася до ГУ ПФ у Львівській області із заявою від 19.12.2024. До такої заяви позивач долучила, зокрема, довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг надбавка за вислугу років) від 19.12.2024 №157-13-01-10-21 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 19.12.2024 №158-13-01-10-21, що видані Головним управлінням ДПС у Львівській області.
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 19.12.2024 передано для розгляду ГУ ПФ України в Сумській області, яке прийняло рішення №913080178758 від 25.12.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
Рішення вмотивоване тим, що згідно з даними ЕПС, заявниця з 22.11.2007 отримувала пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», а починаючи з 01.10.2017 була переведена на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Прорахувати доцільність поновлення пенсії за віком за нормами Закону Україні «Про державну службу» можливість відсутня, оскільки матеріали ІІК заявниці не містять довідок про грошове забезпечення на підставі яких розраховувався розмір пенсії до 01.10.2017. Заява від 19.12.2024 не містить інформації щодо отримання даного виду пенсії.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Так, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622), пунктом 1 якого передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889- VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, здійснюючи переведення з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із доказів у справі суд встановив, що ОСОБА_1 з 22.11.2007 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Позивача з 01.10.2017 переведена на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою перерахунку та переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернулася до ГУ ПФ у Львівській області із заявою від 19.12.2024, до якої долучила довідки про складові заробітної плати.
ГУ ПФ України в Сумській області (орган визначений за принципом екстериторіальності) прийняв рішення №913080178758 від 25.12.2024, яким відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки згідно з даними ЕПС, заявниця з 22.11.2007 отримувала пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», а починаючи з 01.10.2017 була переведена на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, у спірному рішенні відповідач вказав про відсутність можливості прорахувати доцільність поновлення пенсії за віком за нормами Закону Україні «Про державну службу».
Так, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії - за віком, відповідно до Закону №1058-IV, на інший вид - пенсію за віком, відповідно до Закону №3723-XII.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ, пов'язана, виключно, з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Суд зауважує, що відповідач не заперечує, що на час набрання чинності Законом №889-VIII, позивач мала необхідний стаж державної служби, а на час звернення із заявою про призначення пенсії, має необхідний страховий стаж та вік.
Отже, позивач має право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, на умовах визначених Законом №889-VIII.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 вказав, що ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.
Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивач станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, той факт, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом.
Таким чином, одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
Водночас у спірному рішенні відповідачем не зазначено, зокрема, про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення питання. Також, відповідачем не зазначено про будь-які інші законні перешкоди для реалізації позивачем права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.
Враховуючи викладене суд вважає необгрунтованими доводи відповідача та третьої особи про відсутність у позивача права на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Відповідно до пункту 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Отже, законодавець передбачив пенсіонеру можливість вибору перейти на пенсію на інших підставах або поновити пенсію держслужбовця у попередньому розмірі, що визначається бажанням останнього.
Суд встановив, що позивач звернулася із заявою саме про призначення пенсії (перехід на інший вид пенсії), яка має розраховуватися згідно з приписами Закону №3723-ХІІ та Порядку №622 на підставі довідок про складові заробітної плати за формою, встановленою Порядком №622.
Так, у постанові від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, Верховний Суд у згаданій постанові погодився з висновком суду першої інстанції, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Посилання відповідача на відсутність можливості прорахувати доцільність поновлення пенсії за віком за нормами Закону Україні «Про державну службу» суд оцінює критично, оскільки під час розгляду справи суд встановив, що позивач звернулася із заявою не про поновлення попередньої призначеної пенсії, а із заявою про призначення нового виду пенсії (перехід на інший вид пенсії).
Окрім цього, право позивача на обчислення пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» та право вимагати такого обчислення встановлене законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення, оскільки особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї необхідним.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.05.2021 у справі №520/1972/19.
Таким чином, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №913080178758 від 25.12.2024 слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо позовних вимог про врахування під час призначення пенсії довідки про складові заробітної плати, суд зазначає таке.
Слід звернути увагу, що особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889- VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, здійснюючи переведення з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Суд з'ясував, що під час подання заяви про призначення пенсії 19.12.2024 в справі є довідки за формою, затвердженою Порядком №622, а саме: довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг надбавка за вислугу років) від 19.12.2024 №157-13-01-10-21 та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 19.12.2024 №158-13-01-10-21, що видані Головним управлінням ДПС у Львівській області.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, з позиції суду всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Тому, вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Крім того, в оскарженому рішенні відповідача відсутні будь-які зауваження з приводу форм наданих довідок.
Щодо зобов'язання ГУ ПФ України в Сумській області здійснити переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу", суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФ України в Сумській області, рішеннями якого відмовлено у призначенні пенсії.
Тому, дії зобов'язального характеру щодо зарахування позивачу до стажу державної служби період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з та призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФ України Сумській області.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов?язати ГУ ПФ України в Сумській перевести позивача з 19.12.2024 на пенсію за віком відповідно до відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків заробітної плати визначеної у довідках, виданих Головним управління ДПС у Львівській області.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити повністю.
Судовий збір відповідно до частини 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області №913080178758 від 25.12.2024 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; ЄДРПОУ 21108013) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 19.12.2024 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII у розмірі 60 відсотків заробітної плати визначеної у довідках про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг надбавка за вислугу років) від 19.12.2024 №157-13-01-10-21 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 19.12.2024 №158-13-01-10-21, що видані Головним управлінням ДПС у Львівській області.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців Олег Романович