27 листопада 2025 рокусправа № 380/3728/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФ України у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФ України в Полтавській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову від 11.12.2024 № 134950021352 ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди її перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування», з 01.02.2003 по 30.11.2024 відповідно до записів у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 від 05.01.1982;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням Довідки №19 від 04.12.2024, Довідки №20 від 04.12.2024, Довідки №21 від 04.12.2024, Довідки №3-307 від 03.12.2024, з часу звернення за пенсією, а саме з 04.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані таким. Позивач не погоджується із відмовою відповідача та вважає її протиправною, оскільки підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» стала відсутність стажу на посадах віднесених до категорії посад державної служби.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що прикінцевими положеннями Закону №889-VIII визначено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3727-XII для осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII (на 01.05.2016) займають посади державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3727-XII та актами Кабінету Міністрів України, або які на день набрання чинності цим Законом мають не менше 20 років стажу, на посадах віднесених до категорії посад державних службовців визначених статтею 25 Закону №3727-XII та актами Кабінету Міністрів України не залежно від факту роботи. Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №№3727-XII, до липня 2001 року , тобто до дати набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». До заяви про перерахунок пенсії позивач додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №19 від 04.12.2024, №20 від 04.12.2024, №21 від 04.12.2024, №3-307 від 03.12.2024. Надані для розрахунку довідки про складові заробітної плати не можуть бути використані оскільки у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що Управління правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 позивач не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Посади в органах місцевого самоврядування не належать до посад державної служби. Робота на таких посадах зараховується до стажу державної служби по 04.07.2001, тобто, до набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Тобто, починаючи з 01.06.2015 посадовим особам місцевого самоврядування пенсії призначаються на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо вимог позивача про перерахунок пенсії з врахування довідок про складові заробітної плати відповідач вказав, що такі є передчасними, оскільки повинна вирішуватися після вирішення права на переведення на пенсію за віком.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзивів, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.03.2003 та перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області.
Позивач звернулася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 04.12.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 04.12.2024 передано для розгляду ГУ ПФ України в Полтавській області, яке прийняло рішення від 11.12.2024 №134950021352 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішення мотивоване тим, що з 11.10.1995 по теперішній час позивач працює в органах місцевого самоврядування. Стаж роботи в органах місцевого самоврядування з 01.02.2003 по 30.11.2024 немає підстав зарахувати до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Станом на 01.05.2016 позивач не перебувала на посаді державного службовця право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII відсутнє.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Так, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17.
При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (пунктом 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII).
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (стаття 1 Закону №2493-III)
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні статті 2 Закону №2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2493-III дія Закону №3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (далі - Порядок №283), та додатка до нього.
Згідно з відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , суд встановив, що ОСОБА_1 працював, зокрема:
- з 11.10.1995 - прийнята на посаду землевпорядника Берегівської сільської ради та прийнято Присягу державного службовця, присвоєно 14 ранг державного службовця;
- з 03.06.1996 - прийнята в Мостиський відділ земельних ресурсів на посаду спеціаліста Берегівської сільської ради;
- з 06.01.2000 - переведена на посаду спеціаліста ІІ категорії по Берегівській сільській раді;
- з 10.01.2001 - присвоєно 13 ранг державного службовця;
- з 30.01.2003 - прийнята на посаду спеціаліста ІІ категорії Берегівської сільської ради;
- з 01.02.2003 - переведена на посаду головного спеціаліста ІІ категорії із земельних питань, присвоєно 13 ранг державної служби та прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- з 18.11.2010 - прийнята на посаду секретаря сільської ради;
- з 19.11.2010 - присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- з 05.11.2012 - присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- з 16.11.2015 - обрана на посаду секретаря сільської ради;
- з 11.01.2017 - прийнята на посаду секретаря-діловода;
- з 24.04.2017 - обрано старостою сіл;
- з 06.01.2021 - призначена на посаду діловода виконавчого комітету.
При цьому, суд зауважує, що до стажу державної служби позивача не зараховано стаж на посадах в органах місцевого самоврядування з 01.02.2003 (з дати присвоєння 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування та прийняття присягу посадової особи місцевого самоврядування).
Відповідно до абзацу 12 пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування, (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дію Закону України «Про державну службу» поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отже, викладеними нормами законодавства передбачено віднесення до стажу державної служби часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом №2493-14.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17 та в постанові від 19.03.2019 у справі №357/1457/17.
Таким чином, період роботи позивача з 01.02.2003 по дату звернення за призначенням пенсії за віком на посадах в органах місцевого самоврядування підлягає зарахуванню до стажу державної служби, в силу викладених законодавчих вимог.
Враховуючи викладене, слід виснувати, що на момент звернення позивача до ГУ ПФ України у Львівській області (04.12.2024) та прийняття оскарженого рішення, у неї були наявні умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набула більше 42 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 10 років. Крім того, станом на 01.05.2016 позивач продовжувала працювати на посадах в органах місцевого самоврядування.
Оцінюючи дії ГУ ПФ України в Полтавській області суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії не зарахувавши період роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, діяв протиправно. Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №134950021352 від 11.12.2024 про відмову в призначенні пенсії слід скасувати.
Щодо позовних вимог про врахування під час призначення пенсії довідки про складові заробітної плати, суд зазначає таке.
Слід звернути увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889- VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, здійснюючи переведення з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Суд з'ясував, що під час подання заяви про призначення пенсії 04.12.2024 в справі є довідки за формою, затвердженою Порядком №622, а саме: довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №19 від 04.12.2024, довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №20 від 04.12.2024 та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби №21 від 04.12.2024.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, з позиції суду всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Крім того, в оскарженому рішенні відповідача відсутні будь-які зауваження з приводу форм наданих довідок.
Суд зауважує, що архівна довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №3-307 від 03.12.2024 не може бути врахована при призначення пенсії, оскільки не відповідає ні формі довідки, яка затверджена Постановою №1-3, ні формі довідки передбаченої Порядком №622.
Щодо зобов'язання ГУ ПФ України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та призначити пенсію за віком, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФ України в Полтавській області, рішеннями якого відмовлено у призначенні пенсії.
Тому, дії зобов'язального характеру щодо зарахування позивачу до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого з 01.02.2003 по 30.11.2024, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФ України в Полтавській області.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд висновує, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати ГУ ПФ України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 01.02.2003 по 30.11.2024 та призначити з 04.12.2024 пенсію за віком відповідно до відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок, виданих Виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №134950021352 від 11.12.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34; ЄДРПОУ 13967927) призначити з 04.12.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби позивача період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 01.02.2003 по 30.11.2024, та з врахуванням довідок про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №19 від 04.12.2024, про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №20 від 04.12.2024 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби №21 від 04.12.2024, виданих Виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34; ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович