27 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5082/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині нерозгляду заяви про надання ОСОБА_1 - відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, поданої мною особисто до вказаного ТЦК та СП у спосіб, встановлений чинним законодавством України;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву та видати довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як такому, що здійснює догляд за особою, яка потребує стороннього догляду - рідною бабусею ОСОБА_2 та отримує відповідну соціальну допомогу від держави.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що: обидві доньки проживають окремо, не здійснюють фактичного догляду за бабусею; надали пояснення про неможливість здійснення догляду; компенсацію офіційно оформлено саме на позивача, і він фактично проживає з бабусею та доглядає за нею, що підтверджено документально; бабусею надано нотаріально завірену заяву, про те, що позивач, її онук, є її офіційним утриманцем і отримую відповідну щомісячну компенсацію за здійснення догляду на непрофесійній основі.
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження безе повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказав, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 14 частини 1 статті 23) чітко встановлює, що відстрочка надається особі другого ступеня споріднення лише за умови «відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення» або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду». Позивач не надав доказів, що доньки не можуть здійснювати догляд за висновком МСЕК або ЛКК (медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії), як це вимагається законодавством.
Позивачем подано заперечення на відзив. Вказав, що наявність інших членів сім'ї не є автоматичною підставою для відмови у відстрочці, оскільки закон вимагає фактичного, а не формального виконання обов'язку по догляду.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивач у відповіді на відзив не надав жодних нових доказів, які б підтверджували наявність у нього права на отримання такої відстрочки. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко та імперативно визначає умови надання відстрочки. Зокрема, пункт 14 частини першої статті 23 Закону передбачає, що таке право мають лише військовозобов'язані - члени сім'ї другого ступеня споріднення, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, і лише за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо такі члени сім'ї самі потребують догляду, підтвердженого висновками МСЕК чи ЛКК.
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як такому, що здійснює догляд за особою, яка потребує стороннього догляду - рідною бабусею ОСОБА_2 .
Протоколом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 червня 2025 року №57 позивачу відмовлено у наданні відстрочки з підстав, що у особи відсутня друга група інвалідності та наявні дві доньки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 ст.1 Закону Закон України № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають членів сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
Отже, за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, умовами для реалізації права на відстрочку є:
- по-перше, наявність члена сім'ї другого ступеня споріднення з інвалідністю I чи II групи;
- по-друге, відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особиТобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку 5 вищезазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є: для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8); для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8); для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 58-1 Порядку № 560, Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.У відповідності до пункту 60 Порядку №560, Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
В матеріалах справи відсутні докази того, що у члена сім'ї другого ступеня споріднення позивача (його бабуся) наявна інвалідність I чи II групи.
Крім того позивач зазначає, що обидві доньки проживають окремо, не здійснюють фактичного догляду за бабусею.
Суд до таких доводів позивача ставиться критично, оскільки відповідно до частини 1 статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Приписами п. 14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII визначено, що звільнення від обов'язку утримання (догляду) родичів першого ступеня споріднення може бути тільки за обставии, якщо такі члени сім'ї самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.
Позивачем не надано доказів того, що члени сім'ї першого ступеня споріднення потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.
Суд звертає увагу, що вимоги закону не пов'язують виникнення чи відсутність обов'язку утримання (догляду) членів сім'ї першого ступеня споріднення з фактом їх спільного або роздільного проживання.
Проживання таких членів сім'ї в іншому місті, перебування за кордоном тощо, яка за законом зобов'язані утримувати своїх батьків, законодавством не визначено, як підставу неможливості виконання відповідного обов'язку.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято правомірне рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА