Рішення від 27.11.2025 по справі 340/6558/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6558/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд в особі судді Дегтярьової С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у невірному відображенні в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту";

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при вирішенні питання щодо послідовності рівнів освіти для отримання відстрочки від призову за мобілізацією здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою, - закон вимагає враховувати тільки такі рівні освіти, які повністю здобуті цими особами у встановленому законом порядку, тобто характеризуються завершеністю освітньої програми, відповідністю отриманої освіти певному стандарту та певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Крім того, наявність такого рівня освіти повинна підтверджуватися документом про освіту, виданим відповідно до ст.40 Закону України "Про освіту". Результати навчання у Національній академії статистики, обліку та аудиту цим вимогам не відповідають, оскільки відповідний рівень освіти позивач не здобув, освітню програму не завершив, документ про освіту не отримав, оскільки 17.06.2024 був відрахований з навчального закладу. Відповідно, факт цього навчання не може враховуватися при формуванні і видачі Довідки згідно положень п.62 "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Дії відповідача, пов'язані із відображенням у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення послідовності здобуття освіти, є протиправними. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у поданому 03.10.2025 до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу освіти особа, має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої (фахової-передвищої) освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття освіти на тому самому рівні національної рамки кваліфікацій. Повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі ЄДЕБО) у відповідному поле буде зазначено «Ні, порушує». Отже позовна вимога є необґрунтованою оскільки позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Звертає увагу, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Таким чином вважаємо що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи зазначене просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

03.09.2025 на ім'я позивача було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі за текстом ЄДЕБО) №716279, в якій, зокрема, зазначено: "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" НІ, ПОРУШУЄ" (а.с.10).

Вважаючи, що відомості, наведені у довідці, не відповідають дійсності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Частиною 1 Закону України «Про вищу освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

За визначенням, наведеним у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту», рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно з частиною 4 статті 5 вищезазначеного Закону бакалавр це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

За приписами частин 1, 2 статті 7 Закону України «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є:

- дошкільна освіта;

- початкова освіта;

- базова середня освіта;

- профільна середня освіта;

- перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- фахова передвища освіта;

- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

- перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

- другий (магістерський) рівень вищої освіти;

- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту». Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач 30.06.2021 закінчив Національну академію статистики, обліку та аудиту, про що отримав диплом бакалавра В21203209 (а.с.9).

з 01.10.2022 по 30.06.2024 навчався в Національній академії статистики, обліку та аудиту за освітнім рівнем магістра та був відрахований за невиконання навчального плану (а.с.9 зв.).

З 01.09.2025 позивач повторно зарахований на навчання за освітнім ступенем магістра до Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Відповідач зазначає, що повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що визначальним є те, що зі змісту пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що призову не підлягають здобувачі освіти, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Тобто для мети визначення послідовності береться до уваги саме вже здобутий раніше рівень освіти. Іншого закон не передбачає.

Відтак, доводи відповідача, що позивач знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, які вже формував не впливають на зміст правовідносин та їх правове регулювання, оскільки, як зазначалось, закон чітко вказує на раніше вже здобутий рівень освіти, а не той, що був в процесі здобуття, але не завершився.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України «Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.

Абзацом 2 частини 2 статті 74 Закону України «Про освіту» передбачено, що положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У силу пункту 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене МОН України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП «ІНФОРЕСУРС», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, чинним законодавством визначено, що саме МОН України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

При цьому, суд враховує, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Щодо посилання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України №1/9758-24 від 03.06.2024, суд зазначає наступне.

03.06.2024 Міністерство освіти і науки України надіслав керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» лист № 1/9758-24 (перегляд доступний за посиланням: https://mon.gov.ua/npa/pro-osoblyvosti-formuvannia-v-iedebo-dovidky-pro-zdobuvacha-osvity), яким визначив алгоритм для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.

Суд акцентує увагу, що з наведених вище положень Закону №2145-VIII та Закону №1556-VII слідує, що єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є сам документ про вищу освіту. Водночас листи міністерств є службовою кореспонденцією, вони не є нормативно-правовими актами, носять лише роз'яснювальний характер, що неодноразово підкреслював Верховний Суд у своїх рішеннях. Тобто, вказаний вище лист носить інформаційний характер та не тягне для позивача правових наслідків.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові у невнесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО, щодо факту послідовного навчання позивачем, є протиправними.

Відтак, на думку суду, для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати МОН України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статті 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати "Так, не порушує".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на судові рішення судів першої і апеляційної інстанції, оскільки за нормами частини п'ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, а не в постановах суду першої і апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».

Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», шляхом вказання в розділі "на підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»" інформації "так, не порушує".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м.Київ, пр-т.Берестейський, буд.10, код ЄДРПОУ 38621185).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Повне судове рішення складене 27.11.2025 року.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА

Попередній документ
132131632
Наступний документ
132131634
Інформація про рішення:
№ рішення: 132131633
№ справи: 340/6558/25
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.11.2025)
Дата надходження: 24.09.2025
Предмет позову: Про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДЕГТЯРЬОВА С В
відповідач (боржник):
Міністерство освіти і науки України
позивач (заявник):
Гусак Олександр Сергійович
представник позивача:
Анікєєнко Євгенія Олександрівна