27 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4849/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Перший заступник керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 загальною площею 47,8378 га, комунальної форми власності;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 загальною площею 47,8378 га, комунальної форми власності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при використанні земель комунальної форми власності. Зокрема, Кетрисанівською сільською радою, як уповноваженим органом упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на виготовлення (замовлення робіт із розроблення) паспорта водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці на території Кетрисанівської ОТГ з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 загальною площею 47,8378 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Вказує, що зазначена земельна ділянка була передана в користування приватному підприємцю ОСОБА_1 на підставі укладеного між ним та Бобринецькою районною державною адміністрацією договору оренди землі від 28.02.2006, умовами якого передбачено сплату лише за користування землею. Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 (пункт 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення») зобов'язано сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом (02.03.2022). У свою чергу, визначення орендної плати за водний об'єкт та внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки неможливе без виготовлення паспорту водного об'єкта. Стверджує, що бездіяльність органу місцевого самоврядування та невиконання покладених законом повноважень щодо розробки паспорта водного об'єкта суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів, суперечить інтересам Кетрисанівської територіальної громади, адже плата за користування водним об'єктом зараховується до місцевого бюджету.
Ухвалою судді від 21.07.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали (а.с.57).
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.67-69), у якому позов не визнав та зазначає, що Законом України від 08.10.2024 року, № 3993-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин», який набрав чинності 08.11.2024 року, доповнено розділ X «Перехідних положень» Земельного кодексу України новим пунктом 24-1 наступного змісту: «Всі землі, зайняті водними об'єктами загальнодержавного значення, вважаються землями державної власності». Враховуючи, що водний об'єкт розташований на земельній ділянці площею 47,8378 га, з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501, утворений на притоці річки Громоклея, яка протікає більш ніж територією однієї області, вважає, що розпорядником вказаних земель водного фонду є Держава, а не Кетрисанівська сільська рада. Також, вказує, що у відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№ інформаційної довідки 435236161 від 14.07.2025 року) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про те, що Кетрисанівська сільська рада є розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501, а ПП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) є орендарем зазначеної земельної ділянки. Вказана інформація була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Висоцькою Наталією Миколаївною на підставі виключно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX, від 28.04.2021 року, в результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 з водним об'єктом, розташованим у її межах, вибула на його думку без належних для того підстав з державної власності. Крім того, вказує, що згідно договору оренди землі від 28.08.2006 року та додаткової угоди від 08.06.2011 року, про зміну умов договору оренди земельної ділянки № 85 від 01.09.2006 року - власником (розпорядником) і орендодавцем за договором зазначеної земельної ділянки є Бобринецька районна державна адміністрація, а орендар - ПП ОСОБА_1 . Отже, вважає, що станом на зараз розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 є Кропивницька районна військова адміністрація (Кропивницька районна державна адміністрація) як правонаступник Бобринецької районної державної адміністрації. Окрім того, вказує, що Кетрисанівська сільська рада двічі зверталась до орендаря земельної ділянки ПП ОСОБА_1 : 04.02.2022 року, з листом № 11-38/60/1, яким Кетрисанівська сільська рада рекомендувала орендареві привести у відповідність до вимог чинного законодавства договір оренди землі під водним об'єктом; 17.07.2025 року, з листом № 1.1-38/263/2, з такими ж рекомендаціями. Однак, станом на момент подання відзиву від ФОП ОСОБА_1 (орендаря земельної ділянки), жодних активних дій щодо виконання умов Закону № 963-IX та рекомендацій Кетрисанівської сільської ради не було. Також, зазначав, що згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99 (п. 3 Порядку розроблення паспорта водного об'єкта), обов'язок щодо виготовлення паспорта водного об'єкта покладається на розпорядника земельної ділянки під водоймою (тобто на суб'єкта, який є власником/балансоутримувачем цієї землі). Водночас цей наказ не містить заборони для орендаря самостійно замовити виготовлення паспорта водного об'єкта. Тлумачення цього припису дозволяє дійти висновку, що орендар не позбавлений права ініціювати паспортизацію, особливо якщо орендодавець (розпорядник землі) надав на це згоду чи рекомендацію. Вказує, що в даному випадку, сільська рада прямо запропонувала орендарю забезпечити виготовлення паспорта, що жодним чином не порушує водного чи земельного законодавства. До того ж, зауважував, що проект паспорта після виготовлення підлягає погодженню у встановленому порядку з Держводагентством України (через відповідний басейновий або регіональний офіс водних ресурсів). Відповідно, кінцевий контроль за відповідністю паспорта водного об'єкта вимогам здійснює компетентний державний орган. Отже, вважає свої, дії правомірними та такими, що не порушили вимог закону.
Прокурором подано до суду відповідь на відзив (а.с.77-79), в якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що у даному спорі саме на відповідача - Кетрисанівську сільську раду, як розпорядника земельної ділянки 3520885600:02:000:7501 та сторони договору оренди землі, покладено обов'язок з виготовлення паспорту водного об'єкту.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.
Між Бобринецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 28.08.2006 укладено договір оренди землі строком на десять років (а.с.28-35).
Відповідно до пункту 1 цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб згідно розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації від 22.05.2006 №352-р, яка знаходиться на території Новоградівської ради Бобринецького району.
Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 47,8378 га, у тому числі: під водою - 27,0653 га, під пасовищем - 20,4867 га, під гідротехнічними спорудами - 0,2858 га.
Згідно із пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки землі.
Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2006 №85.
08.06.2011 між Бобринецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено додаткову угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки №85 від 01.09.2006 (а.с.36-40), якою зокрема сторони досягли згоди про продовження терміну дії договору оренди землі від 01.09.2006 №85 на 25 років з моменту укладення цієї додаткової угоди. Вказана угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.07.2011 №352088564000591.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №435236161 від 14.07.2025 право власності на земельну ділянку площею 47,8378 га з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 зареєстроване за територіальною громадою Кетрисанівською сільською радою. Також наявний запис про реєстрацію укладеного між Бобринецькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1 договору оренди вказаної земельної ділянки від 01.09.2006 (а.с. 54).
Кетрисаніська сільська рада у відповідь на запит позивача листом №11-40/363/1 від 11.06.2025 повідомила, що в сільській раді відсутня інформація щодо розроблення паспорту водного об'єкта розташованого на земельній ділянці площею 47,8378 га з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 та не може надати копії договорів оренди землі, оскільки архівні примірники зберігаються в Державному архіві Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. (а.с.23)
Листом №7794-25 від 19.06.2025 Державне агентство водних ресурсів України на запит Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області повідомило, що паспорт водного об'єкта, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501, не погоджувався (а.с46-47).
Вважаючи протиправною бездіяльність Кетрисанівської сільської ради щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, прокурор звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, яка призвела до незаконного вибуття з державної власності особливо цінних земель та їх подальшого використання всупереч цільовому призначенню.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері використання земель та водних ресурсів.
Так, у позовній заяві позивач вказує, що невжиття представницьким органом Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області заходів щодо розроблення паспорту водного об'єкту, отримання якого є підставою для внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру та обов'язку орендаря сплачувати плату за користування водним об'єктом, суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено бездіяльністю відповідача, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Частиною 1 статті 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Як встановлено судом, 28.08.2006 між Бобринецькою районною державною адміністрацією та ПП Войковим укладено договір оренди землі строком на десять років, предметом якого є земельна ділянка із земель водного фонду загальною площею 47,8378 га, у тому числі: під водою - 27,0653 га, під пасовищем - 20,4867 га, під гідротехнічними спорудами - 0,2858 га, яка знаходиться на території Новоградівської ради Бобринецького району. Додатковою угодою від 08.06.2011 строк дії вказаного договору продовжено на 25 років.
Вказана земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 на даний час відноситься до земель комунальної власності Кетрисанівської сільської територіальної громади, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (набрав чинності 27.05.2021) визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Таким чином, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім наведених винятків), у зв'язку з чим земельна ділянка з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 водного фонду відноситься до комунальної власності Кетрисанівської сільської територіальної громади, а право її розпорядження відповідною місцевою державною адміністрацією припинено.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 договори оренди водних об'єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі. Сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, зобов'язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 51 Водного кодексу України визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За користування водним об'єктом орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за водний об'єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об'єктом.
Відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236, розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійснюється за формулою із застосуванням відповідних коефіцієнтів та врахуванням цілі використання водного об'єкта, типу водного об'єкта, місцезнаходження водного об'єкта, можливості регулювання водного об'єкта, глибини водного об'єкта, заростання водного об'єкта вищою рослинністю, площі водного дзеркала при нормальному підпірному рівні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Згідно з пунктом 2 вказаної постанови договори оренди водних об'єктів, укладені відповідно до Типового договору оренди водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. №420, діють до моменту закінчення строку їх дії.
Поряд з цим за пунктом 48 Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом невід'ємною частиною цього договору є паспорт водного об'єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми - паспорт та/або технічний проект рибогосподарської технологічної водойми.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 затверджено Порядок розроблення паспорта водного об'єкта (далі - Порядок №99).
Згідно із пунктом 2 Порядку №99 він спрямований на встановлення технічних параметрів водного об'єкта, гідрологічних характеристик річки (водотоку), регламентацію експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках, озерах та замкнених природних водоймах (далі - водний об'єкт) для забезпечення сталого використання (включаючи кількісне та якісне відновлення) усіх ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми, надійності функціонування споруд і для підвищення ефективності їх використання.
Пунктом 3 Порядку №99 встановлено, що замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).
Паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження (п. 5 Порядку №99).
Відповідно до пункту 6 Порядку №99 паспорт водного об'єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу. Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об'єкта розпоряднику земельної ділянки під водою.
Таким чином, Законом №963-ІХ від 04.11.2020 було зобов'язано сторін діючих договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, які не містять умов щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року, тобто до 02.03.2022.
При цьому, договір про внесення змін до договору оренди землі в частині визначення додаткового об'єкта оренди водного об'єкта, та розміру плати за його користування має відповідати Типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом та бути погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Обов'язковою передумовою внесення змін до діючих договорів оренди земель водного фонду є виготовлення паспорта водного об'єкта.
Станом на момент звернення прокурора з цим позовом до суду паспорт водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області не виготовлений, про що було повідомлено позивача листом від 14.06.2025 №11-40/363/1.
У свою чергу, відсутність паспорту водного об'єкта, яким встановлюються технічні параметри водного об'єкта, його гідрологічні характеристики не дозволяє сторонам договору внести зміни та визначити умови, пов'язані з використанням орендарем водного об'єкта, у тому числі і розмір орендної плати.
Так, позивач, звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його бездіяльністю Кетрисанівської сільської ради щодо невжиття заходів із розробки паспорту водного об'єкту, розташованого на земельній ділянці комунальної власності.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, в постанові від 19.04.2018р. у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та низці інших, неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.
Відтак, для правильного вирішення спору необхідно перевірити чи дійсно орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносин та чи ухиляється від виконання функцій, покладених на нього законом.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що лише після звернення прокурора до Кетрисанівської сільської ради із запитом та подання даного адміністративного позову, сільська рада 17.07.2025 звернулась до орендаря земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 із листом №1.1-38/263/2, у якому рекомендувала звернутися до Кетрисанівської ради з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди землі під водним об'єктом, тобто виготовлення водогосподарського паспорту за рахунок ФОП ОСОБА_1 та внесення змін до договору оренди землі, який зареєстровано 01.09.2006 за №85. (а.с.72-73)
Враховуючи, що відповідно до пунктів 3, 5, 7 Порядку №99 замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України. Паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження. Паспорт водного об'єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об'єкта і гідротехнічних споруд.
Таким чином, саме на розпорядника земельної ділянки, а не користувача, покладено обов'язок з оформлення, погодження та коригування паспорта водного об'єкта. Можливості бути замовником робіт із виготовлення паспорта водного об'єкта для орендаря Порядок №99 не передбачає.
Оскільки земельна ділянка водного фонду площею 47,8378 га з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501, яка є предметом договору оренди землі, згідно з пунктом 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України відноситься до земель комунальної власності Кетрисанівської сільської ради, тому її розпорядження з моменту державної реєстрації права комунальної власності відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України має здійснюватися відповідачем. Відповідачем протилежного не доведено та належних доказів перебування спірної земельної ділянки не у комунальній власності суду не надано.
Враховуючи викладене, обов'язок виготовити паспорт водного об'єкта з 27.05.2021 законодавство покладає саме на Кетрисанівську сільську раду, яка, як встановлено судом, юридично значимих дій щодо замовлення відповідних робіт (послуг) не вчинила, чим допустила протиправну бездіяльність.
Звернення із листом до орендаря після отримання звернення позивача стосовно виготовлення паспорту водного об'єкта, який розташований на орендованій ним земельній ділянці, не свідчить про усунення допущеної бездіяльності щодо виконання обов'язку із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці, яка відноситься до комунальної власності Кетрисанівської сільської територіальної громади.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені прокурором доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м.Знам'янка, вул.Братів Лисенків, 5, код ЄДРПОУ 02910025), в інтересах держави до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27247, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Кетрисанівка, вул.Шкільна, 47, ЄДРПОУ 04365508) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 загальною площею 47,8378 га.
Зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520885600:02:000:7501 загальною площею 47,8378 га.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА