26 листопада 2025 року м.Київ № 826/12050/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про видачу нового виконавчого та скасування чи визнання протиправним виконавчого листа, що видався раніше, яке розцінено судом, як клопотання про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню та видачу нового виконавчого листа.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 заяву ОСОБА_1 від 04.01.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2022.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю заяву позивача разом з матеріалами справи №826/12050/15 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, заяву разом зі справою №826/12050/15 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 20.11.2025 справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та призначено розгляд заяви на 26.11.2025.
Протокольною ухвалою суду від 26.11.2025 вирішено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Розглядаючи вказану заяву, суд виходив із наступного.
Відповідно до частин першої і другої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
26.12.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення по справі №826/12050/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував наказ від 09 червня 2015 року №187-к заступника Голови комісії з реорганізації Держгірпромнагляду України Калиновської І.Г. про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області 09 червня 2015 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку зі скороченням штату працівників. Зобов'язано Державну службу України з питань праці поновити ОСОБА_1 на роботі на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 червня 2015 року по 26 грудня 2019 року без зазначення точної суми. Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.
15.01.2020 позивач пред'явив виконавчий лист щодо поновлення на роботі до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.
Постановою державного виконавця від 20.01.2020 відкрито виконавче провадження №61011577 по виконанню виконавчого листа.
У межах виконавчого провадження №61011577 державним виконавцем 31.01.2020 винесено постанову про накладення штрафу на Державну службу України з питань праці у розмірі 5100 грн.
Також, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду державним виконавцем винесено 05.02.2020 постанову про стягнення штрафу у розмірі 10200 грн.
В подальшому, державним виконавцем встановлено, що рішення виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом, що підтверджується наказом Державної служби України з питань праці від 06.02.2020 №14-кт та внесенням відповідного запису до трудової книжки позивача.
На підставі цього, державним виконавцем винесено постанову від 18.02.2020 про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та оригінал виконавчого документу повернуто до Окружного адміністративного суду м.Києва.
Між тим, 03.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд виніс постанову, змінивши рішення суду першої інстанції, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення у такій редакції: Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 червня 2015 року по 26 грудня 2019 року у розмірі 168 446 грн 71 коп. (сто шістдесят вісім тисяч чотириста сорок шість гривень 71 копійка). В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року залишено без змін.
23 березня 2020 р. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 р. позивачу видано виконавчий лист по справі.
30.09.2020 р. Касаційний адміністративний суд Верховного суду ухвалив постанову, якою змінив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №826/12050/15 та скасував в частині зобов'язання Державної служби України з питань праці поновити ОСОБА_1 на роботі на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області. Було зобов'язано Державну службу з питань праці поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №826/12050/15 залишено без змін.
21.10.2020 на виконання постанови Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі №826/12050/15 Державна служба України з питань праці в особі т.в.о. Голови Сажієнко В.В видала наказ № 566-к, відповідно до положень якого було прийнято рішення поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгіпромнагляду у Харківській області, звільнивши з посади першого заступника начальника Голови управління Держпраці у Харківській області.
З наведеного вбачається, що виконавчий лист №826/12050/15, який видано Окружним адміністративним суду міста Києва 14.01.2020, вже виконано, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Отже, беручи до уваги встановлені обставини, а саме: фактичне поновлення ОСОБА_1 на посаді, внесення відповідних записів до трудової книжки, видання наказу Державної служби України з питань праці №14-кт від 06.02.2020, а також винесення державним виконавцем постанови від 18.02.2020 про закінчення виконавчого провадження №61011577 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 14.01.2020, є виконаним у повному обсязі.
Подальша зміна судових рішень апеляційною чи касаційною інстанціями не впливає на правовий статус зазначеного виконавчого документа, оскільки на момент виконання він був чинним та підлягав обов'язковому виконанню державним виконавцем.
Відтак, відсутні підстави для визнання вищевказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Щодо вимоги позивача про скасування постанови державного виконавця від 18.02.2020 про закінчення виконавчого провадження №61011577, винесеної на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що оскарження такої постанови здійснюється виключно у порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, шляхом звернення до адміністративного суду з окремим позовом про визнання дій або рішень державного виконавця протиправними та їх скасування.
Отже, вимога позивача про скасування постанови державного виконавця у межах розгляду даної справи є безпідставною, не відповідає вимогам законодавства та не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про видачу нового виконавчого листа про поновлення на роботі, суд зазначає таке.
Видача дубліката виконавчого листа або нового виконавчого листа у разі втрати, пошкодження чи неможливості його використання вирішується судом у порядку процесуального провадження шляхом постановлення відповідної ухвали відповідно до статті 327 КАС України. При цьому таке питання розглядається судом лише за наявності підстав, прямо визначених законом, та у межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, у разі пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про поновлення пропущеного строку відповідно до вимог статті 376 КАС України.
У даному випадку виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.
Отже, питання щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та дотримання встановлених строків має вирішуватися в межах відповідної заяви позивача.
Враховуючи, що з моменту ухвалення постанови Верховного Суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області минуло понад п'ять років, суд констатує відсутність правових підстав для видачі виконавчого листа без поновлення строку його пред'явлення до виконання. Разом із тим, питання поновлення такого строку може вирішуватися виключно за відповідною заявою стягувача та перебуває поза межами предмета даного судового розгляду.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу нового виконавчого та скасування чи визнання протиправним виконавчого листа, що видався раніше.
Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Лисенко В.І.