про відмову у закритті провадження у справі
27 листопада 2025 року м. Київ 320/57842/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирка м'ясопродукт" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу", третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" про визнання протиправними та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтирка м'ясопродукт" (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (далі - відповідач), третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод", у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного підприємства Міністерства оборони України “Державний оператор тилу» про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" переможцем процедури закупівлі за Лотом №3 за ідентифікатором UA-2025-10-31-011378-a.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Леонтовичу А.М. 26.11.2025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 27 листопада 2025 року о 14:30.
26.11.2025 представниками Міністерства оборони України заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
На обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що 25.11.2025 року між ДП Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» укладено державний контракт про закупівлю № 194/11-25-ХП, який було опубліковано в системі прозоро за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-31-011378-a.
Зазначають, що після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що у закритті провадження у справі належить відмовити, з огляду на наступне.
31 жовтня 2025 року на майданчику Прозоро Державним підприємством Міністерства оборони України “Державний оператор тилу» було опубліковано оголошення про проведення спрощеної закупівлі за ідентифікатором UA-2025-10-31-011378-a - ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік), вид предмету закупівлі: товари, класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні.
Відповідно до п. 11 “Перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв» оголошення про проведення спрощеної закупівлі за предметом: “ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік)» Замовник вказав, що критерії та методика оцінки пропозицій визначається відповідно до статті 29 Закону.
Очікувана вартість процедури закупівлі за лотом № 3 складає 4 287 000 000,00 UAH.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої пропозиції за Лотом №3 подали наступні учасники:
ТОВ "БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД"
ТОВ "ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Міт Пром"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ"
ТОВ " КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5"
ТОВ " АДЕЛІН"
Оцінка пропозицій проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та шляхом застосування електронного аукціону.
18 листопада 2025 року відбувся аукціон. За результатами проведення процедури спрощеної закупівлі за лотом № 3, система автоматично визначила переможця з найнижчою ціновою пропозицією - ТОВ “Буський консервний завод», цінова пропозиція - 3 225 000 000,00 грн.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" надано 24 години на усунення вказаних невідповідностей.
Після спливу строку на усунення невідповідностей та доповнення пропозиції ТОВ "Буський консервний завод" окремими документами пропозиція вказаного учасника була визначена відповідачем як така, що відповідає вимогам Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, затвердженого Рішенням уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України “Державний оператор тилу» від 31 жовтня 2025 року № 3110-2 (далі - Оголошення про проведення спрощеної закупівлі або Оголошення).
Згідно електронного протоколу визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2025-10-31-011378-a (далі - Протокол) відповідачем прийнято рішення визначити “Буський консервний завод», переможцем спрощеної Закупівлі за лотом № 3 та прийняти рішення про намір укласти договір з ТОВ “Буський консервний завод». (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-10-31-011378-a) (далі - Закупівля) за лотом № 3.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд зазначає, що згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Приписами статті 4 КАС України установлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю.
Статтею 282 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.
Частиною першої статті 282 КАС України визначено, що позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов'язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з наведеного слідує, що адміністративні суди розглядають спори, регламентовані приписами статті 282 КАС України, лише у випадку, якщо вони не пов'язані з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до пунктів 1, 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, необхідно ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб'єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб'єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).
Як неодноразово указувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).
З матеріалів справи вбачається, що торги було проведено саме за процедурою “спрощених торгів» та застосовано електронну систему закупівель.
Спрощені закупівлі регулює стаття 14 Закону № 922-VIII.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 922-VIII спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Згідно з частиною дванадцятою статті 14 Закону № 922-VIII за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
Частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Водночас стаття 33 Закону № 922-VIII регулює рішення про намір укласти договір про закупівлю, яке приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі або спрощеної закупівлі.
Так, відповідно до частини шостої статті 33 Закону № 922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Як зауважено Верховним Судом у справі № 904/4036/18, конструкція “замовник укладає», а не “замовник має право укласти» свідчить, що ця норма покладає саме обов'язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.
Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Указана правова позиція була підтримана Верховним Судом у постановах від 15.04.2021 у справі № 910/836/20, від 01.06.2021 у справі № 910/840/20, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
Водночас, предметом спору у цій справі є незгода позивача з рішенням ДП МОУ “Державний оператор тилу», оформлене електронним протоколом визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2025-10-31-011378-a про визначення ТОВ “Буський консервний завод», переможцем спрощеної Закупівлі за лотом № 3 (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-10-31-011378-a) за лотом № 3.
Тобто, у даному випадку, оскаржуваним рішенням, оформленим протоколом, було лише визначено переможця спрощеної процедури закупівлі, та спір у даній справі стосується надання оцінки правомірності саме цьому рішенню.
У контексті указаного суд уважає за необхідне звернути увагу на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19, відповідно до яких з моменту прийняття замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднення відповідного повідомлення, у замовника виникає право і одночасно обов'язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів.
Тобто, лише після оприлюднення відповідачем в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю договір про закупівлю мав бути укладений замовником з переможцем спрощеної процедури закупівлі не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, але це могло статися і раніше, наприклад, на наступний день після оприлюднення повідомлення.
Також суд ураховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 819/829/17, відповідно до якого орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб'єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Отже, ураховуючи наведене, між позивачем та відповідачем у цій справі виникли правовідносини, що не пов'язані з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів, оскільки скаржник оскаржує рішення, оформлене протоколом, яким лише висловлено намір укласти договір про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод".
За таких обставин, відповідач дійшов помилкового висновку, що правовідносини, які виникли у цій справі між позивачем та відповідачем, склалися під час укладання державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем.
Зважаючи на викладене, суд уважає, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами адміністративного, а не господарського судочинства.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 480/1411/25 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 130842998), який підлягає обов'язковому врахуванню у цій справі.
На підставі викладеного, суд вважає, що підстави закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись статтями 238, 241-243, 248, 256, 282 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
. .
Суддя Леонтович А.М.