27 листопада 2025 року м. Київ справа №640/26678/20
Київський окружний адміністративнийсуд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2020 №0150460502.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки за висновками податкового органу, позивачем допущено порушення строків сплати податкового зобов'язання в розмірі 218377,40 грн на 39 календарних днів по єдиному податку по декларації від 02.10.2017 № 9201486743 за 3 квартали 2017 року, при терміні сплати 20.11.2017, сплачено лише 28.12.2017, однак, позивачем було виконано вказане зобов'язання вчасно, при цьому, перерахування не на визначений рахунок грошових корштів, не створює наявності складу податкового правопорушення. Так, ще 04.10.2017 позивач подав до обслуговуючого банку платіжне доручення № 1 про перерахування до місцевого бюджету єдиного податку в розмірі 218377,4 грн. Вказане платіжне доручення подано за наявності грошових коштів на поточному рахунку та у межах строків, встановлених п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тобто заздалегідь до 20.11.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 05.11.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що, саном на 19.11.2017 (граничний термін сплати грошового зобов'язання), визначеного платником у податкової декларації від 02.10.2017 № 9201486743, відсутняінформація про зарахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, що призвело доутворення податкового боргу у розмірі 218377,38 грн. Борг погашено 28.12.2017, тобто іззатримкою строку сплати на 39 календарних днів, що є підставою до застосування штрафної санкції у розмірі 43 675,48 грн, відповідно до вимог п. 126.1 ст. 126 ПК України.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи,фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця з 18.04.2012.
14.05.2020 ФОП ОСОБА_1 отримав акт Головного управління ДПС у м. Києві від 08.05.2020 № 000541/26-15-02-02/ НОМЕР_1 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності сплати до бюджету єдиного подагку фізичною особою-підприємцем за 2017-2020 роки».
Не погоджуючись зі змістом даного акта, позивач подав заперечення до контролюючого органу.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 09.06.2020 №24983/ФОП/26-15-33-16-15 заперечення підприємця залишено без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.
На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2020 № 0150460502, яким до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штраф у розмірі 43675,48 грн за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку.
Так, за висновками податкового органу, позивачем допущено порушення строків сплати податкового зобов'язання в розмірі 218377,40 грн на 39 календарних днів по єдиному податку по декларації від 02.10.2017 № 9201486743 за 3 квартали 2017 року, при терміні сплати 20.11.2017, сплачено лише 28.12.2017. Згідно з актом камеральної перевірки підставами для висновків про несвоєчасну сплату єдиного податку стали виключно дані ІТС «Податковий блок».
Позивач вважає винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято відповідачем за неправильного застосування норм матеріального права, на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з огляду на що, підлягає скасуванню,що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з п.61.1 ст. 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК Українивизначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п.75.1ст. 75 ПК Українивстановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
За нормами п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПК України, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. (п. 129.7 ст. 129 ПК України)
Згідно з п. 22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Судом досліджено, що 04.10.2017 позивач подав до обслуговуючого банку платіжне доручення №1 про перерахування до місцевого бюджету єдиного податку в розмірі 218377,40 грн. Вказане платіжне доручення подано позивачем за наявності грошових коштів на поточному рахунку та у межах строків, встановлених п.295.3 ст.295 ПК України, тобто до 20.11.2017 (а.с. 43).
Разом з тим, перераховані кошти зараховані до бюджету лише 28.12.2017.
Згідно з даними електронного кабінету, підставами для зарахування коштів воплату єдиного податку став висновок №1866-07 від 28.12.2017.
У відповіді на заперечення, контролюючий орган зазначив про допущення помилки у реквізитах платіжного документа на ініціювання переказу, при правильній назві платника, невірно заповнено реквізити податкового номера. Водночас, контролюючий орган підтвердив факт подання платіжного доручення і надходження коштів на єдиний казначейський рахунок та субрахунок для сплати коштів єдиного податку.
Тобто, платником єдиного податку, зарахованого до місцевого бюджету є саме позивач ОСОБА_1 . У той же час, зарахування коштів до інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 відбулось відповідно до внутрішнього висновку.
Суд вважає, що за таких обставин, помилкова сплата податку на інший рахунок органу держказначейства, не свідчить про бездіяльність платника податків та не може бути підставою для застосування штрафних санкцій до платника податків.
Суд вважає, що вказане не утворює складу податкового правопорушення, водночас, факт оплати позивачем єдиного податку підтверджується матеріалами справи та даними електронного кабінету, за яким контролюючий орган визнав перерахування коштів у оплату податку і перерахував їх з одного, до іншого бюджету/рахунку на підставі власного висновку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відсутня бездіяльність у діях позивача по несплаті податку, що виключає притягнення фізичної особи-підприємця до відповідальності за несвоєчасну сплату.
Допущена позивачем помилка, за встановлених обставин справи, не свідчить про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки кошти, в подальшому, у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок. До того ж, згодом така помилка була виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.
За наведеного,суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання у строк, встановлений Законом, має кваліфікуватися, як дія, хоча й помилкова, а тому, не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату податків.
Висновки контролюючого органу у акті перевірки є формальними та не враховують всіх важливих обставин справи та даних платіжного доручення № 1 від 04.10.2017 на суму 218377,38 грн.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності висновків акта перевірки та прийнятогорішення про застосування штрафних санкцій, позаяк, відсутній сам факт несвоєчасної сплати зобов'язання та склад податкового правопорушення за приписами ст. 126 ПК України (20%).
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києвівід 10.06.2020 № 0150460502.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840 грн (вісімсот сорок гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.