27 листопада 2025 року м. Київ справа №320/29782/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» про визнання протиправними, скасування рішення та постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії Державної установи «Київський слідчий ізолятор» №32 від 06.05.2023 в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 ;
визнати протиправною та скасувати постанову начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» №133 про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані рішення є безпідставними, протиправними, незаконними, такими, що порушують права позивача, внаслідок чого підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебував під вартою у Київському слідчому ізоляторі як засуджений вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.02.2022.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 49 ККУ ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 369-2 КК України, кримінальне провадження в частині обвинувачення за частиною 2 статті 369-2 КК України - закрите.
В частині обвинувачення за частиною 3 статті 368 КК України його визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 368 КК України та засуджено до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та конфіскацією майна. Запобіжний захід у вигляді застави скасовано, ОСОБА_1 взято під варту негайно на виконання вироку. Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання з метою виконання вироку, тобто з 07.02.2022.
08.02.2022 позивач був поміщений до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», 27.05.2022 - вибув під вартою до Державної установи «Менська виправна колонія (№91)», 31.05.2022 - прибув для відбування міри покарання до Державної установи «Менська виправна колонія (№91)».
16.03.2023 ОСОБА_1 було укладено договір з адвокатом Стареньким С.С., який прибув до установи та надав йому первинну правничу допомогу в ході конфіденційного спілкування.
18.03.2023 позивач звернувся до адміністрації виправної колонії із заявою, в якій просив надати для ознайомлення його особову справу ув'язненого / засудженого.
Так, за твердженням позивача, під час ознайомлення зі своєю справою, ним було виявлено в ній документи, які стосуються накладення на нього стягнення під час його перебування в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», а саме:
- постанова начальника СІЗО - начальника арештного дому ДУ "Київський слідчий ізолятор" №133, про накладення дисциплінарного стягнення - догани;
- витяг з рішення дисциплінарної комісії №32;
- повідомлення про засідання дисциплінарної комісії;
- висновок про виявлення та вилучення мобільного телефону від 05.05.2022;
- рапорт О.Яковчука №170;
- рапорт ОСОБА_2 ;
- акт від 27.04.2022;
- протокол планового обшуку.
Підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани стали два рапорти (без зазначення дати їх складання), складені старшими оперуповноваженими оперативного відділу ДУ "Київській слідчий ізолятор" майором внутрішньої служби ОСОБА_3 (зареєстрований за №170) та капітом внутрішньої служби ОСОБА_4 (відомості про реєстрацію рапорту відсутні).
Зі змісту вказаних рапортів убачається, що 27.04.2022 приблизно о 16 год. 30 хв, під час проведення планового обшуку камери №307, під час особистого обшуку ув'язненого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кишені штанів було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Іphonе сірого кольору, без imei, сім - карти та зарядного пристрою до нього, мобільний телефон марки Іphonе чорного кольору, без imei, сім - карти та зарядного пристрою до нього, навушники білого кольору.
27.04.2022 старший оперуповноважений оперативного відділу ДУ "Київській слідчий ізолятор" майор внутрішньої служби Олександр Яковчук склав протокол №б/н у якому зафіксував, що під час проведення планового обшуку у камері №307 в кишені штанів ув'язненого ОСОБА_1 , 1990 року народження, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Іphonе сірого кольору, без imei, сім - карти та зарядного пристрою до нього, мобільний телефон марки Іphonе чорного кольору, без imei, сім - карти та зарядного пристрою до нього, навушники білого кольору.
Відповідно до Акту від 27.04.2022, ув'язнений ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення з приводу порушення режиму тримання посилаючись на статтю 63 Конституції України.
Старший оперуповноважений оперативного відділу ДУ "Київській слідчий ізолятор" майор внутрішньої служби Олександр Яковчук розглянув матеріали за фактом виявлення та вилучення при проведенні особистого обшуку ув'язненого ОСОБА_1 двох мобільних телефонів та наушників та склав висновок (без зазначення дати), відповідно до якого, зокрема, рекомендовано ув'язненого ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
06.05.2022 начальник СІЗО - начальник арештного дому Державної установи "Київській слідчий ізолятор" прийняв постанову №133, якою за порушення режиму тримання, що виразилсь у зберіганні забороненого предмету, ОСОБА_1 притягнуто до дициплінарної відповідальності та оголошено догану.
Вважаючи протиправними рішення відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, останній звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною 3 статті 7 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року № 3352-ХІІ (далі - Закон № 3352-ХІІ) передбачено, що особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов'язками та вимогами режиму. Речі, які є при них, а також передачі і посилки, що надходять на їх ім'я, підлягають огляду, а листування - перегляду. Їм забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув'язнення. Вилучені у них при доставленні в місця попереднього ув'язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув'язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в доход держави за мотивованою постановою начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором, копія якої приєднується до особової справи особи, яка тримається під вартою. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України, взятого під варту, та огляд його речей здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 3352-ХІІ до осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув'язнення може застосовувати такі заходи стягнення:
попередження або догану;
позачергове залучення до прибирання приміщення.
Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1768/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Правила).
Додатком №1 до Правил визначено перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі, куди входять радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них.
Відповідно до підпунктів 1 - 2 пункту 5 розділу IV Правил з метою виявлення продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув'язненим і засудженим, а також використовувати та зберігати при собі, підготовки до втечі з-під варти, розшуку ув'язнених та засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди ув'язнених і засуджених, огляди персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, їхніх речей та одягу, транспортних засобів, а також жилих і виробничих приміщень.
Обшуки та огляди ув'язнених і засуджених, персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, проводяться у такій послідовності:
перед початком обшуку чи огляду оголошуються підстави і порядок їх проведення;
пропонується здати гроші, цінні папери і речі, а також продукти харчування та предмети, які заборонено використовувати в СІЗО;
оголошуються права осіб, які підлягають обшуку або огляду, на оскарження дій персоналу СІЗО щодо виконання зазначених заходів;
для проведення особистого обшуку ув'язнений чи засуджений піднімає руки догори і розставляє ноги (в окремих випадках, коли існує припущення про наявність в ув'язненого чи засудженого, який підлягає обшуку, зброї або інших заборонених предметів, які можуть бути знаряддям для вчинення кримінального правопорушення, йому пропонується обпертися руками об стіну розкритими долонями і розставити ноги. У таких випадках обшук проводиться не менше ніж двома особами);
для проведення огляду персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, їм пропонується особисто пред'явити речі і предмети, що їм належать, для поверхневого огляду. Для перевірки внутрішнього вмісту на вимогу осіб, які проводять огляд, валізи, сумки, пакети, футляри розкриваються їх власниками, а кишені одягу вивертаються. Особам, які відмовилися від проведення огляду, прохід до СІЗО забороняється;
за фактом вилучення грошей, цінних паперів і речей, а також продуктів харчування та предметів, які заборонено використовувати в СІЗО, та про шляхи їх надходження до зони, що охороняється, особи, щодо яких було проведено обшук, мають право надавати письмові пояснення;
після завершення обшуків та оглядів проводиться опитування осіб, у яких проведено обшуки та огляди, на наявність у них скарг і заяв.
Особистий обшук може проводитися як з роздяганням, так і без роздягання.
Особистому обшуку з роздяганням підлягають ув'язнені та засуджені під час їх прибуття до СІЗО, перед відправленням за його межі, під час поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), перед проведенням тривалого побачення і після його завершення, а також у разі наявності у персоналу СІЗО інформації про те, що ці особи мають предмети або речовини, заборонені до зберігання і використання. В останньому випадку обшук проводиться за рішенням начальника СІЗО або його заступника, а за їх відсутності - чергового помічника.
Під час проведення особистого обшуку з роздяганням ув'язненому чи засудженому дозволяється зняти одяг вище пояса, а потім вдягнутися, перш ніж знімати решту одягу.
Обстеження порожнин тіла, а також огляд протезів, пов'язок, пластирів, гіпсових та інших пов'язок здійснює лише кваліфікований медичний працівник, як правило, за винятком лікуючого лікаря.
Особистий обшук з роздяганням проводиться в окремому ізольованому приміщенні. Під час проведення обшуку з роздяганням персонал СІЗО використовує одноразові медичні рукавички.
Особистому обшуку без роздягання підлягають ув'язнені і засуджені під час виведення їх з камер та поміщення до них, виходу на роботу та повернення з роботи, а також ув'язнені і засуджені, які допустили порушення вимог режиму.
Особистий обшук без роздягання під час виходу ув'язнених та засуджених на роботу та повернення з роботи проводиться у спеціально визначених адміністрацією СІЗО місцях.
Присутність осіб іншої статі з обшукуваним під час обшуку з роздяганням та обшуку без роздягання не допускається.
Підпунктом 5 пункту 5 розділу IV Правил передбачено, що огляд речей ув'язнених і засуджених проводиться в їх присутності під час прийому до СІЗО, перед відправленням за його межі, під час переведення до іншої камери, стаціонару медичної частини або поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). У всіх інших випадках огляд речей ув'язнених і засуджених проводиться в присутності ув'язненого або засудженого, який чергує по камері.
Отже, згідно з цими правилами обшук осіб, які уже утримуються в слідчому ізоляторі проводиться в присутності ув'язненого або засудженого, який чергує по камері.
Відповідно до підпункту 4 пункту 6 розділу IV Правил вилучені в ув'язнених гроші та цінні речі і предмети, отримані шляхом обману під час тримання у СІЗО або власник яких не встановлений, передаються в дохід держави згідно з постановою про передавання заборонених для зберігання речей та предметів у дохід держави (додаток 14), підписаною начальником СІЗО та санкціонованою прокурором.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу IV Правил визначено, що за фактом вилучення в ув'язнених чи засуджених продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання, а також для користування та зберігання при собі, за рішенням адміністрації СІЗО у десятиденний строк проводиться службове розслідування.
Підпунктами 3 - 4 пункту 6 розділу VIII передбачено, що правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до ув'язнених та засуджених (за винятком переведення засуджених до приміщення камерного типу (одиночної камери)) користується начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки.
Перед накладенням стягнення питання про доцільність застосування стягнення до ув'язнених та засуджених вирішується на засіданні дисциплінарної комісії СІЗО, яка діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.
До складу дисциплінарної комісії входять начальник СІЗО, його перший заступник, заступники, а також начальники служб СІЗО, які за своїми посадовими обов'язками безпосередньо спілкуються з ув'язненими та засудженими. Очолює дисциплінарну комісію начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки.
На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.
Ув'язнений чи засуджений має бути письмово повідомлений про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За письмовою заявою ув'язненого чи засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Ув'язнений чи засуджений під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії має право користуватися послугами захисника, адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, за власним вибором, який представлятиме його інтереси під час засідання комісії. Якщо ув'язнений або засуджений не має доступу до цих осіб, адміністрація СІЗО зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.
Ув'язнений і засуджений та/або їх представники мають право:
отримати інформацію про притягнення до відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії;
бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;
надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази;
подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Матеріали про порушення доповідає на засіданні дисциплінарної комісії начальник відділення соціально-психологічної служби або особа, яка ініціювала притягнення до відповідальності, у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.
Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення ув'язненого чи засудженого та його представника, свідків, інших осіб, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності, адміністрації СІЗО, особи, яка ініціювала притягнення до відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.
Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюються відповідним письмовим рішенням.
Відповідно до підпунківт 7 - 8 пункту 6 розділу VIII Правил ув'язненому чи засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
Про заохочення і стягнення начальник СІЗО виносить постанову про заохочення (додаток 28) і постанову про накладення дисциплінарного стягнення (додаток 29).
Про виявлене порушення вимог режиму посадова особа СІЗО складає вмотивований рапорт, який подає на розгляд адміністрації СІЗО. Облік таких рапортів здійснюється у журналі обліку рапортів про порушення ув'язненими і засудженими встановленого режиму тримання (додаток 30), що зберігається у черговій частині СІЗО.
Під час призначення заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка ув'язненого чи засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення щодо суті проступку. Заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування стягнень, що завдають ув'язненим та засудженим фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, - з дня її завершення, але не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення проступку. Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення (підпункт 9 пункту 6 розділу VIII Правил).
Провівши аналіз наведених норм та фактичних обставин справи, суд зазначає таке.
Як вже було встановлено судом та зазначено вище підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани стали два рапорти (без зазначення дати їх складання), складені старшими оперуповноваженими оперативного відділу ДУ "Київській слідчий ізолятор" майором внутрішньої служби ОСОБА_3 (зареєстрований за №170) та капітом внутрішньої служби ОСОБА_4 (відомості про реєстрацію рапорту відсутні).
Відповідно до Акту від 27.04.2022, ув'язнений ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення з приводу порушення режиму тримання посилаючись на статтю 63 Конституції України, однак в протоколі обшуку та вилучення від 27.04.2022 №б/н відсутній підпис особи щодо якої проведений обшук в графі "з протоколом ознайомлений".
Крім того, суд зазначає, що в рапортах без дати та протоколі від 27.04.2022 №б/н зазначено, що обшук камери був плановим, проте в матеріалах справи відсутні докази присутності на ньому ув'язнених.
Водночас, у висновку без дати, який складений старшим оперуповноваженим оперативного відділу ДУ "Київській слідчий ізолятор" майором внутрішньої служби ОСОБА_3 зазначено, що обшук ув'язненого ОСОБА_5 був особистим.
Отже, на думку суду, має місце суперечність у складених документах щодо фактичних обставин справи.
Відповідно до вимог статті 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги. Засуджений та/або його представник мають право бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, надавати пояснення, заперечення. Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з пунктом 15 статті 134 КВК України при накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про засідання комісії, а також про можливість залучення адвоката до розгляду матеріалів.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач не довів того, що є встановлені Правилами підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення режиму тримання ув'язнених.
Таким чином, суд вважає, що відповідач безпідставно застосував до позивача захід стягнення у вигляді оголошення догани, за порушення правил тримання ув'язнених.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії Державної установи «Київський слідчий ізолятор» №32 від 06.05.2023 в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» №133 про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.