про прийняття адміністративної справи до провадження
26 листопада 2025 року м. Київ № 320/4028/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Колор Ленд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Взаємодія Гарант» та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними дій та скасування реєстрації,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Колор Ленд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Взаємодія Гарант» та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо реєстрації телескопічного навантажувача марки Merlo TF/7-120, 2016 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , 28.10.2019 року, за ТОВ «Взаємодія Гарант», свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 - незаконними;
- скасувати реєстрацію телескопічного навантажувача марки Merlo TF/7-120, 2016 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , здійснену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області 28.10.2019 за ТОВ «Взаємодія Гарант», свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 (суддя Терлецька О.О.) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, де будуть зазначені позовні вимоги до ТОВ «Взаємодія Гарант» та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 (суддя Терлецька О.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 (суддя Терлецька О.О.) заяву позивача про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.
Матеріали адміністративної справи №320/4028/24 передано для визначення іншого складу суду Київського окружного адміністративного суду згідно з вимогами статей 31 та 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу 18.11.2025 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу до свого провадження.
Позивач у відповіді на відзив заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване бажанням позивача надати усні пояснення та наявністю питань до відповідачів.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначив про бажання надати усні пояснення та наявність питань до відповідачів.
Суд наголошує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов'язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов'язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов'язкового проведення судового засідання для встановлення об'єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, про які вказує позивач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.
Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: «Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...».
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
У задоволенні заяви позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Витребувати від позивача:
- письмові пояснення щодо обраної юрисдикції спору, а також щодо наявності/відсутності спору про право в межах спірних відносин з наданням нормативного обґрунтування.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.