26 листопада 2025 року № 826/11257/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого дорученням, зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Центр-Ритейл» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017р. за №064-8522 в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А) та визнання незаконними дій відповідачів щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
Рішенням ОАСК від 12.03.2019р., яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019р., позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017р. за №064-8522 в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А).
Визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
Постановою Верховного Суду від 21.07.2022р. постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022р. рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019р. залишене без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.07.2024р. рішення ОАСК та постанову Шостого ААС скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд у загальному провадженні з призначенням підготовчого засідання.
В подальшому ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, вирішено призначити розгляд справи по суті.
Суд, за згодою сторін, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Як вже зазначено судом, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.07.2024р. рішення ОАСК та постанову Шостого ААС скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Варто зауважити, що у постанові ВС вказав на те, що: «Як встановлено судами, належний позивачу об'єкт нерухомого майна розташований за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
Натомість, оскаржуваним рішенням Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручено демонтувати тимчасові споруди за адресами м. Київ, пров. Політехнічний 2 і 2-а .
Оскаржуваним рішенням доручення щодо демонтажу об'єктів за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б Комунальному підприємству «Київблагоустрій» не надавалось.
Відповідач упродовж розгляду справи у судах попередніх інстанцій наполягав, що демонтована споруда є тимчасовою і за її адресою об'єктів нерухомого майна не знаходилось.
В порушення вимог ст. 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, судами попередніх інстанцій такі обставини не з'ясовані і докази на їх підтвердження або ж спростування не досліджено.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі оскаржуваного доручення було здійснено демонтаж об'єкта нерухомого майна - гаража.
Водночас, позивач просить скасувати доручення в частині демонтажу торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
Такі протиріччя судами не усунуто, докази з метою належної ідентифікації демонтованого об'єкта не здобуто, відтак, висновок про те, що відповідачем демонтовано саме об'єкт нерухомого майна є передчасним.».
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Варто зауважити, що преюдиційне значення для розгляду даної справи мають обставини, встановлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 22.10.2021р.) та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 16.11.2021р.) в ході розгляду справ № 826/11256/18 та № 910/11488/20, адже в ході розгляду справ № 826/11256/18 та № 910/11488/20 судами надавалась юридична оцінка оскаржуваному у даній справі припису від 15.08.2017р. за № 064-8522. Тобто, в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, такі обставини не підлягають доказуванню.
Так, в ході розгляду наведених справ садами встановлено, що Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації видано ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» дозволи від 19.03.2010р. № 09-0942/1-06 на розміщення ТС за адресою: пров. Політехнічний, 2-4; на тимчасове розміщення торговельного ряду до 55 кв. м. та №09-0942-06 на тимчасове розміщення торговельного ряду до 285,00 кв. м., термін дії зазначених дозволів з 19.03.2010р. по 18.03.2013р.
Згідно з паспортом прив'язки тимчасової споруди № 09-0942-06, погодженим начальником управління розвитку міста Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 18.03.2010р., Громадській організації "Спілка підприємців "Жовтнева" було надано право на тимчасове розміщення торговельного ряду за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі м. Києва площею 285,00 кв. м., а саме: 14 кіосків по 17,56 кв. м. (3,8х4,63м); 1 кіоск - 12,15 кв. м. (3,8х3,2 м); 1 кіоск - 6,58 кв. м. (3,8х1,73 м); 1 кіоск - 3,5 кв. м. (2,95х2,34 м); 1 кіоск - 6,91 кв. м. (2,95х2,34 м); 1 кіоск - 10,5 кв. м. (3,5х3 м).
Відповідно до паспорту прив'язки тимчасової споруди №09-0942/1-06, погодженого начальником управління розвитку міста Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 18.03.2010, Громадській організації "Спілка підприємців "Жовтнева" надано право на тимчасове розміщення торговельного ряду за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі м. Києва площею 55,00 кв. м., а саме: 2 кіоски по 22,25 кв. м. (3,5х6,35 м); 1 кіоск - 10,5 кв. м. (3,5х3 м).
У зв'язку із закінченням строку дії дозволів від 19.03.2010р. № 09-0942/1-06 та № 09-0942-06, Громадська організація "Спілка підприємців "Жовтнева" 14.03.2013р. звернулась до виконавчого органу Київської міськради (КМДА) із заявою про можливість розміщення тимчасових споруд площею 55 кв. м. та 285 кв. м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4.
Виконавчий орган Київської міськради (КМДА) не прийняв будь-якого рішення за наслідками розгляду заяви ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» від 14.03.2013, що стало підставою для звернення Громадської організації до суду, в результаті чого рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2013р. у справі №910/7248/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013, визнано за ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» право на розміщення ТС площею 55 кв. м. та 285 кв. м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, що належать ГО «Спілка підприємців «Жовтнева».
Департаментом благоустрою виконавчого органу Київської міськради (КМДА) 19.02.2013р. було оформлено лист № 064/1990, за змістом якого доручено КП «Київблагоустрій» невідкладно вжити заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі міста Києва, що належать ГО «Спілка підприємців «Жовтнева».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2013р. у справі № 910/3433/13, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. та постановою Вищого господарського суду від 18.06.2013р., вжито заходи забезпечення позову та заборонено КП «Київблагоустрій», Департаменту благоустрою виконкому Київської міськради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, вилучення, переміщення належних ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» на праві власності торгівельних рядів площею 55 кв. м. та 285 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, Солом'янський район, пров. Політехнічний, 2-4, та розміщені на підставі дозволів на розміщення тимчасової споруди №09-0942-06 та №09-0942/1-06, що видані Головним управлінням містобудування КМДА.
Вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 25.02.2013р. у справі №910/3433/13 була чинною станом на час прийняття оскаржуваного рішення та вчинення оскаржуваних дій, що відповідачами не заперечувалось.
04.07.2015р. КП «Київблагоустрій» було проведено демонтаж ТС за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, а саме ТС розміром 3150 мм * 2500 мм * 3000 мм, що належить ГО «Спілка підприємців «Жовтнева».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2015р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016р. у справі № 910/21075/15 зобов'язано КП «Київблагоустрій» повернути ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» торговий павільйон розмірами 3150 мм * 2500 мм * 3000 мм, що був демонтований 04.07.2015 за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4.
В квітні 2017р. Департамент благоустрою виконкому Київської міськради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» про визнання відсутнім права на розміщення ТС за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, за результатом розгляду якого рішенням від 31.05.2017р., залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 910/5319/17, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
10.08.2017р. на ТС, які розташовані за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, посадовою особою КП «Київблагоустрій» було прикріплено приписи від 10.08.2017р. №1717291, №1717292, №1717293, №1717294, №1717295, №1717296, №1717297 з вимогою надання дозвільної документації на ТС.
11.08.2017р. на виконання приписів від 10.08.2017р. ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» надано до КП «Київблагоустрій» відповідні дозвільні документи та судові рішення.
Департамент благоустрою виконкому Київської міськради прийняв доручення від 15.08.2017р. №064-8522, відповідно до якого КП «Київблагоустрій» доручено вжити заходи демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою:
- за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2 (кіоск згідно припису №1717295, павільйон згідно припису №1717291, павільйон згідно припису № 1717292, павільйон згідно припису № 1717293, павільйон згідно припису № 1717296, приміщення для перебування охорони та працівників згідно припису № 1717294);
- за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2а (торгівельний ряд з ролетів або кіосків згідно припису № 1717297).
КП «Київблагоустрій» виконкому Київської міськради 22.08.2017р. було проведено демонтаж визначених дорученням 15.08.2017р. №064-8522 тимчасових споруд, належних ГО «Спілка підприємців «Жовтнева».
Не погоджуючись із правомірністю доручення від 15.08.2017р. № 064-8522, Громадською організацією «Спілка підприємців «Жовтнева» оскаржено цей припис в судовому порядку, в результаті чого Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19.09.2019р. (справа № 826/11256/18), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019р. та постановою ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.10.2021р., задовольнив позовні вимоги, тим самим ухвалив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту благоустрою виконкому Київської міськради, оформлене дорученням від 15.08.2017р. № 064-8522 в частині, що стосується демонтажу тимчасових споруд (далі - ТС) за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, що належать на праві власності ГО «Спілка підприємців «Жовтнева»;
- визнати протиправними дії Департаменту благоустрою виконкому Київської міськради, КП «Київблагоустрій» щодо демонтажу ТС за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, що належать на праві власності ГО «Спілка підприємців «Жовтнева».
ТОВ «Центр-Ритейл» (позивач по даній справі № 826/11257/18) на праві приватної власності володіє нежитловою будівлею, площею 218,1 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.07.2013р., індексний номер 6223601 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.07.2013р., індексний номер 6224394. При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017р. (справа № 970/18559/16) визнано, що ТОВ «Центр-Ритейл» правомірно користується земельною ділянкою, на якій розташовується вказана нежитлова будівля.
Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «Центр-Ритейл» стверджує, що дорученням від 15.08.2017р. № 064-8522 порушено його права, а саме в частині п. 7, яким доручено КП «Київблагоустрій» вжити заходи демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2а (торгівельний ряд з ролетів або кіосків згідно припису № 1717297).
Разом з тим, суд зауважує, що в ході розгляду справ № 826/11256/18 та № 910/11488/20 судами встановлено, що такі тимчасові споруди, як торгівельний ряд з ролетів або кіосків по пров. Політехнічний, 2а в Солом'янському районі м. Києва (пункт 7 доручення від 15.08.2017р. № 064-8522), є торговим рядом з 14 тимчасових споруд (13 споруд 4,63*3,80 і 11 споруда 1,73*3,80), стосовно яких оформлено паспорт прив'язки тимчасової споруди № 09-0942-06 та складено припис від 10.08.2017р. №1717297, належали саме ГО «Спілка підприємців «Жовтнева».
22.08.2017р. Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено демонтаж тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, про що складено наступні акти демонтажу: 1) Акт демонтажу №40-60 від 22.08.2017р. (припис №1717293 від 10.08.2017р.); 2) Акт демонтажу № 40-61 від 22.08.2017р. (припис № 1717296 від 10.08.2017р.); 3) Акт демонтажу № 40-62 від 22.08.2017р. (припис № 1717294 від 10.08.2017р.); 4) Акт демонтажу № 40-63 від 22.08.2017р. (припис № 1717291 від 10.08.2017р.); 5) Акт демонтажу № 03-488 від 22.08.2017р. (припис № 1717295 від 10.08.2017р.); 6) Акти демонтажу № 03-496 та № 03-489/13К від 22.08.2017р. (припис № 1717297 від 10.08.2017р.).
Водночас, належна позивачу - ТОВ «Центр-Ритейл» нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б, ані у приписах від 10.08.2017р. №1717291, №1717292, №1717293, №1717294, №1717295, №1717296, №1717297, ані в оскаржуваному дорученні від 15.08.2017р. № 064-8522, ані в наведених Актах демонтажу, не зазначена.
З Актів демонтажу № 03-496 та № 03-489/13К від 22.08.2017р. (припис № 1717297 від 10.08.2017р. щодо самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2а - торгівельний ряд з ролетів або кіосків) слідує, що демонтована споруда за площею становить 202,5 м. кв., складалась з дерева, цегли, пластику, металу, профнастилу та дошки, при цьому, згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 25.10.2017р. № 17387/17-42, на ділянці не виявлено ознак улаштування підземних конструкцій, які б могли бути класифіковані як фундамент у розумінні Державних будівельних норм. Демонтована споруда була підключена до мережі електро та водопостачання.
Водночас, нежитлова споруда, належна позивачеві (за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б), за площею становить 218,1 кв. м., згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 15.08.2016р., має наступні характеристики: фундамент - бетон, стіни - цегла + скління, покрівля - металопрофіль, перекриття - метал, підлога - бетон. Будівля підключена до електрики, натомість відсутній водопровід та каналізація.
З наведеного слідує, що демонтована споруда згідно доручення від 15.08.2017р. № 064-8522, припису № 1717297 від 10.08.2017р., Актів демонтажу № 03-496 та № 03-489/13К від 22.08.2017р. та об'єкт нерухомого майна, належний позивачеві, є різними спорудами, оскільки мають відмінне місце розташування, площу, характеристики та інженерні мережі.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою і другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай безпосередніх індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушень закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи. Позови "в інтересах законності" не мають на меті захист порушених суб'єктивних прав, а тому в таких справах не може бути реалізовано завдання адміністративного судочинства.
Конституційний Суд України у підпункті 3.6 пункту 3 Рішення від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст. У вказаній справі Конституційний Суд України виснував, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відсутність порушеного права встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Правова позиція щодо обов'язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постанові від 22.05.2022р. по справі № 826/14230/16.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019р. у справі № 1340/4630/18.
У позовній заяві позивач оскаржує припис відповідача-1 від 15.08.2017р. за № 064-8522 в частині пункту 7 (що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2а - торгівельного ряду з ролетів або кіосків), а також дії відповідачів щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
Натомість, доводи позивача щодо порушення відповідачами його прав наведеним дорученням та діями, які не підтверджені наявними у справі доказами, натомість спростовані встановленими судом обставинами, не можуть бути належним та допустимим доказом порушення прав позивача.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» зазначив, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
З встановлених судом обставин слідує, що оскаржуваними дорученням та діями відповідачів права позивача не порушено.
Наведений висновок суду доводами позивача, підтверджених наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, не спростовано.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні ТОВ «Центр-Ритейл» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого дорученням, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.