26 листопада 2025 року м.Київ № 320/47124/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, про зміну предмету позову та про об'єднання позовів в одне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Національного агенства з питань запобігання корупції та просить суд:
визнати протиправною та скасувати Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.03.2025 № 184/25 про результати проведення повної перевірки, щорічної декларації за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Полтавської районної ради.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Від представників сторін надішло клопотання щодо призначення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представники не зазначили, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач та відповідач не зазначили, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того від представника позивача надішла заява про зміну предмету позову, а саме позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.03.2025 № 184/25 про результати проведення повної перевірки, щорічної декларації за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Полтавської районної ради;
визнати протиправним та скасувати Обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, направлений до ГСУ НП України 24.03.2025, стосовно суб'єкта декларування - ОСОБА_1 ;
зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції відкликати з Головного Слідчого управління Національної поліції України Обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, направлений до ГСУ НП України 24.03.2025, стосовно суб'єкта декларування - ОСОБА_1 ;
зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції видалити з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/, інформацію про Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.03.2025 № 184/25 про результати проведення повної перевірки, щорічної декларації за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Полтавської районної ради, а також інформацію про те, що було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування.
Від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну предмету позову.
Розглядаючи питання про можливість прийняття до розгляду змінених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частинами 2 та 3 ст. 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, провадження у справі відкрито 25.09.2025, а отже розгляд справи по суті розпочався 25.10.2025, однак заява про зміну предмету позову подано 30.10.2025 (дата формування докумету в системі "Електронний суд").
Таким чином, представником позивача пропущено строк щодо подання заяви про зміну предмету позову.
Враховуючи, що порушено строк для подання такої заяви, суд вважає за можливе повернути вказану заяву без розгляду.
Щодо клопотання представника позивача про об'єднання справи в одне провадження, суд зазначає таке.
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувають на розгляді справи:
№ 320/47124/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, що стосується Довідки № 184/25 від 14.03.2025;
№ 320/47126/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, що стосується Довідки № 185/25 від 14.03.2025.
22.09.2025 стосовно позову щодо Довідки № 184/25 від 14.03.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено унікальний номер судової справи № 320/47124/25 та головуючого суддю Головенко О.Д.
25.09.2025 було винесено ухвалу про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
На думку представника позивача, об'єднання позовів, які містять пов'язані між собою підставою виникнення або оданими доказами вимоги, є одним із засобів реалізації принципу процесуальної економії, який спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду таких справ та зменшення судових витрат.
Вважає, що обидві справи потребують дослідження однакових доказів, з'ясування однакових фактичних обставин, а також застосування тих самих норм матеріального права.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за можливе відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Отже, процесуальним законом визначено можливість подання відповідної заяви до закінчення підготовчого засідання у разі розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд відмічає, що у відповідності до ч. 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
За приписом ч. 3 ст. 173 КАС України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ст. 180 КАС України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
У підготовчому засіданні суд вирішує питання об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Таким чином, з аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що суд вирішує питання про об'єднання справ за відповідною заявою під час розгляду справи на стадії підготовчого провадження.
Водночас ст. 262 КАС України визначено особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Слід звернути увагу, що провадження у даній справі відкрито 25.09.2025 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження), тобто розгляд справи по суті розпочався 25.10.2025, а клопотання подано 18.11.2025 (дата формування докумету в системі "Електронний суд").
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 204 КАС України).
Окрім того, зі змісту наведених правових норм ст. 172 КАС України слідує, що об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду. Суд вправі вирішити питання про об'єднання або роз'єднання позовів з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, оцінивши предмет та підстави позову в адміністративних справах № 320/47124/25 та № 320/47126/25, суд не вбачає підстав для їх спільного розгляду або обставин, які б свідчили, що їх окремий розгляд ускладнює вирішення зазначених справ.
Враховуючи, що заява про об'єднання в одне провадження справ № 320/47124/25 та № 320/47126/25 подана позивачем після початку розгляду справи по суті та без зазначення поважності причин її неподання у визначений процесуальним законом строк, беручи до уваги, що об'єднання справ № 320/47124/25 та № 320/47126/25 в одне провадження не є доцільним, за висновком суду, заява задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, то на думку суду задоцільне його буде розглянути під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 12, 47, 172, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представників сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Заяву представника позивча про зміну предмету позову повернути без розгляду.
У задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження представника позивача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.