26 листопада 2025 року справа №640/1676/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - позивач, Акціонерне товариство, АТ «Київоблгаз») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №2995 від 20.12.2019р. "Про накладення штрафу на АТ "Київоблгаз" за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2995 від 20.12.2019р. на АТ «Київоблгаз» накладено штраф в сумі 850 000,00 грн. Позивач вважає дані штрафні санкції неправомірними, непропорційними та нестимулюючими з огляду на застосування таких до нього саме у період введення в Україні воєнного стану, в той час як АТ «Київоблгаз» має підтримувати на належному рівні експлуатацію та фунціонування газорозподільних мереж, у звичному режимі задовольняти потреби споживачів у розподілі газу, незважаючи на збитковість встановлених у Законі України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» тарифів для операторів газорозподільних систем. Крім того, по суті зафіксованих в акті перевірки порушень Акціонерне товариство надало Комісії вмотивовані письмові пояснення та заперечення, які спростовують правопорушення як такі, однак зазначені пояснення Регулятором враховані не були.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.
Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд у спрощеному позовному провадженні без призначення судового засідання.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де останній заперечував проти задоволення позовних вимог. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оскаржувана постанова прийнята Комісією в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. При цьому, встановлені в ході проведеної перевірки діяльності АТ «Київоблгаз» та зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. № 201, позивачем нормативно та документально не спростовані. Крім того, відповідач зазначив, що вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених п. 5 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», є дискреційним повноваженням Комісії.
Разом з тим, відповідачем до суду подано відповідь на відзив та додаткові пояснення на підтвердження обґрунтованості своїх вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши усні пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 02.12. по 13.12.2019р. НКРЕКП було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання АТ «Київоблгаз» вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, за результатами даної перевірки було складено Акт перевірки від 13.12.2019р. № 469.
На підставі висновків наведеного Акту 20.12.2019р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову №2995 «Про накладення штрафу на АТ «Київоблгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що НКРЕКП постановила:
1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накласти штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п'ятдесят тисяч) гривень на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ та положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов'язку суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний з дня одержання копії постанови (код бюджетної класифікації «Адміністративні штрафи та інші санкції»).
2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у строк до 13 січня 2020 року здійснити перерахунки споживачам за особовими рахунками: № 0800180329, № 0800222333, № 0800274127, № 0800330123, №0800384497, № 0800487514, № 0800737441, № 0800743188, № 0800770811, № 0801014691, №0800741510, № 0800472182, № 0800702840, № 0800592415, № 0800492799, № 0800495116, №0800512306, № 0800425659, № 0800429375, № 0800340659, № 0800344175, № 0800354523, №0800356486, № 0800364157, № 0800299996, № 0800307197, № 0800144765, № 0800163272, №0800126779, № 0800139683, № 0800140090, № 0800014299, № 0800017497, № 0800034071, №0800039659, № 0800107279, № 0800109107, № 0800216822, № 0800432228, № 0800423205, №0800141112, № 0800469456, № 0800525315, № 0800578880, № 0800581959, № 0800591548, №0800660435, № 0801019807, № 0801021193, № 0800777968, № 0800792414, № 0800674557, №0800458693, № 0800140195, № 0800124758, № 0800070423, № 0800075843, № 0800043675, №0800062305, № 0800082877, № 0800466339, № 0800519277, № 0800791046, № 0800695549, №0800806756, № 0800809591, за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильників природного газу та привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року,
3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у строк до 13.01.2020р. надати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області повну інформацію на запити від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19 та від 12.12.2019р. № 42/689-19.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», вважає оскаржувану постанову протиправною та незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, що послугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом норм ч. 1 - 3 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі Закон № 1540-VIII) НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор (НКРЕКП) є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики, в тому числі: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; та у сфері комунальних послуг, в тому числі діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Згідно зі ст. 3 Закону № 1540-VIII Комісія здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до норм ст. 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
При цьому суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
У силу приписів норм ст. 22 зазначеного Закону суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про енергетичну ефективність».
У свою чергу в ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII врегульовано, що порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності є правопорушенням на ринку природного газу.
Пунктом 5 ч. 4 вказаної статті Закону визначено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню; б-2) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу.
Водночас нормами ч. 5 ст. 59 цього ж Закону передбачено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.
Поведінка ж правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
В той же час правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2017 № 877-V (далі- Закон № 877-V).
Так, ст. 3 Закону № 877-V встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема: рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; презумпції правомірності діяльності субєкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків субєкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Згідно з ст. 7 цього Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості, за переліком наведеним у частині 6 зазначеної статті Закону.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Зокрема, розпорядженням або іншим розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю) є обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Окрім того, суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності визначені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі Закон № 222-VIII).
Так, за приписами ч. 1 і 3 ст. 19 цього Закону державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування, крім Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка здійснює контроль відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За змістом положеннь ч. 6 - 8 ст. 19 Закону № 222-VIII акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень вимог ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення зазначених у такому акті порушень.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив відсутність документальних доказів прийняття НКРЕКП й оприлюднення станом на 20.12.2019р. (тобто, до моменту прийняття оскаржуваної Постанови № 2995) відповідного розпорядження про усунення АТ «Київоблгаз» виявлених порушень, що є порушенням вимог встановлених Законом № 877-V та Законом № 222-VІІІ.
Зі змісту оскаржуваної Постанови № 2995 та поданих відповідачем разом із відзивом документів не вбачається за можливе встановити факт належного дослідження та врахування відповідачем перед прийняттям Постанови № 2995 письмових пояснень та заперечень позивача, надання оцінки тим чи іншим зауваженням і доводам АТ «Київоблгаз» по суті висновків акта перевірки.
Варто зауважити, що в Акті перевірки Регулятором на сторінці 9 зазначається: «Ліцензіатом листами від 11.12.2019р. № 81018-СЛ-18918/1-1219, від 12.12.2019р. № 81018-СЛ-18964-1219, від 12.12.2019р. № 81018-СЛ-18963-1219 надано неповну інформацію на запити Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19, від 12.12.2019р. № 42/689-19, що унеможливило проведення детального аналізу проведених ліцензіатом нарахувань обсягів споживання природного газу по окремим споживачам, а також донарахувань обсягів приведених до стандартних умов».
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до запитів Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19 та від 12.12.2019р. № 42/689-19 Регулятор просив надати наступну інформацію:
1) дані про фактичні обсяги спожитого природного газу, які були отримані операторами ГРМ від побутових споживачів природного газу, зокрема тих споживачів, щодо яких ліцензіатом не була надана інформація;
2) дані про обсяги спожитого побутовими споживачами природного газу, які були надані Оператором ГРМ до постачальників природного газу для формування платіжних документів за надані послуги з газопостачання (окремо по кожному споживачу);
3) дані про обсяги спожитого побутовими споживачами природного газу, які були надані Оператором ГРМ до Оператора ГТС (окремо по кожному споживачу);
4) пояснення щодо підстав приведення об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами з посиланням на нормативно-правові акти;
5) у відповідності до якого нормативно-правового акта було визначено розмір коефіцієнту приведення до стандартних умов;
6) дані про фактичні показники лічильників газу (по кожному зверненню окремо) із зазначенням способу визначення даних показників із наданням підтверджуючих документів (контроль, кол-центри, особистий кабінет, за допомогою мобільних додатків);
7) інформацію щодо визначення розміру коефіцієнта приведення до стандартних умов по кожному вищезазначеному зверненню (з урахуванням розташування вводу до приміщення споживача, а також відстані до ВОГ).
Враховуючи те, що Регулятором витребувано інформацію одночасно по семи запитуваним позиціям, сформульований в Акті перевірки Регулятором висновок про те, Ліцензіатом надано неповну інформацію на запити Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області, суд вважає безпідставним, тому критично ставиться до такого висновку, адже Регулятором не конкретизовано, яку саме інформацію під час перевірки АТ «Київоблгаз» не було надано, що є дуже суттєвим для надання в подальшому запитуваної інформації Ліцензіатом.
Разом з тим, суд враховує та критично ставиться до того, що 12.12.2019р. о 17:14 год. на офіційну електронну адресу АТ «Київоблгаз» надійшли 2 запити Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області (вих. № 42/689-19 від 12.12.2019р. та вих. № 42/690-19 від 12.12.2019р.), з вимогою надати Комісії з перевірки в термін до 11:00 години 13.12.2019р. інформацію по об'єктах побутових споживачів, на підставі скарг яких здійснюються перевірки, позаяк запитувана інформація була підготовлена відповідальними працівниками АТ «Київоблгаз» о 10:00 год. 13.12.2019р., проте, Комісія з перевірки прибула за адресою АТ «Київоблгаз» 13.12.2019р. о 16:00 год. для вручення АТ «Київоблгаз» Акту перевірки, що унеможливило надання витребуваної Регулятором інформації у визначений ним у запитах час - 11:00 год. та відобразити її в подальшому в Акті перевірки.
Враховуючи викладене та проаналізувавши зміст норм Законів України «Про ринок природного газу», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», суд встановив правові підходи (механізм) застосування Регулятором градації розміру штрафних санкцій залежності від виду правопорушення та наявності пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, що має ознаки дискреційності, оскільки дозволяє органу державної влади на власний розсуд визначати розмір штрафних санкцій, а отже, і міру відповідальності, що, як наслідок, може призвести до різних підходів до накладення штрафів за однакові за видом та обсягом правопорушення.
У даному випадку, застосувавши до позивача згідно тексту оскаржуваної постанови штрафних санкцій більше ніж за одне порушення, відповідач при цьому не оформив та відповідно не пред'явив суду розрахунку таких штрафів, не надав письмових пояснень стосовно мотивів та обґрунтувань щодо наявності/відсутності пом'якшуючих/обтяжуючих обставин, з яких він виходив при прийняття постанови.
З огляду на наведене, суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Також суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Водночас, переконливих та обґрунтованих доводів в обґрунтування вмотивованості та пропорційності оскаржуваного рішення (постанови) відповідач суду не навів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не дотримано порядок застосування штрафних санкцій за наслідками проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, а тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного висновку, як акта індивідуальної дії, оскільки такий прийнято суб'єктом владних повноважень (відповідачем) з перевищенням наданих йому чинним законом повноважень, що є достатньою підставою для його скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 20.01.2020р. №724, АТ «Київоблгаз» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 12 750,00 грн. Враховуючи наведене та з огляду на обсяг задоволених за результатами цього позову вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по оплаті судового збору у зазначеній сумі коштів повністю.
Керуючись статтями 9, 14, 73 78, 90, 139, 143, 242 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178; код ЄДРПОУ 20578072) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19; код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19; код ЄДРПОУ 39369133) від 20.12.2019р. № 2995 «Про накладення штрафу на АТ "Київоблгаз" за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178; код ЄДРПОУ 20578072) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19; код ЄДРПОУ 39369133).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.