про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року справа №320/15811/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Плюс" до Управління державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РТС Плюс" з позовом до Управління державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва, в якому просить суд:
- зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 38050812) виконати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/11520/22 шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Данко" (код ЄДРПОУ 32727466).
Третьою особою у позові вказано ТОВ "Данко" (ЄДРПОУ 32727466).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Плюс" до Управління державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Плюс" залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 в справі №320/15811/24 скасовано. Справу №320/15811/24 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що суд першої інстанції, так і апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі №320/15811/24, не врахували, що норми ГПК України, як і Закону №1404-VIII, передбачають порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Тоді як УДКС України у Солом'янському районі міста Києва, яке є відповідачем у цій справі, не входить до системи органів державної виконавчої служби.
Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові зауважив, що відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі з тих підстав, що розгляд позовних вимог ТОВ «РТС ПЛЮС» має здійснюватися у порядку, встановленому ГПК України, а не в порядку адміністративного судочинства, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясували зміст і характер заявленого спору, не перевірили доводи позивача, якими він обґрунтував свої вимоги, що свідчить про передчасність зроблених судами висновків.
26.08.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 30.07.2025 надійшли матеріали адміністративної справи №320/15811/24.
26.08.2025 відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №320/15811/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 КАС України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 38050812) виконати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/11520/22 шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Данко" (код ЄДРПОУ 32727466).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем в цій частині вимоги, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Проте, відповідної вимоги щодо протиправності індивідуального акта у контексті обраного самостійного способу захисту не сформульовано.
Тобто, позивачем у прохальній частині не зазначено якими діями (рішенням, бездіяльністю) порушені його права та законні інтереси.
Відтак, позивачу слід визначитись з питанням щодо заявленої позовної вимоги, оскільки передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем відносно вказаної вимоги зобов'язального характеру, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з цим позовні вимоги підлягають уточненню шляхом викладення їх в уточненій позовній заяві, із чітким зазначенням всіх позовних вимог позивача до відповідача.
Окрім того, як було зазначено вище, третьою особою у позові вказано ТОВ "Данко" (ЄДРПОУ 32727466).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Водночас, текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третьої особи - ТОВ "Данко", позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов'язки вказаного суб'єкта, також позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не зазначено на стороні позивача чи відповідача має виступати вказана третя особа, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов'язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаної особи, зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи), в якій чітко зазначити та конкретизувати позовні вимоги (чітко зазначити та конкретизувати прохальну частину позову із зазначенням конкретних дій (рішення, бездіяльності) відповідача, які оскаржуються);
- надати письмове обґрунтування щодо залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням, на стороні якої зі сторін у справі має бути залучена третя особа та на які права, свободи, інтереси або обов'язки третьої особи може вплинути рішення у справі.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.