26 листопада 2025 року м. Київ справа №320/6892/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінед» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КІНЕД" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 39246491) із позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2023 р. №226730413.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не досліджено і не перевірено можливість позивачем своєчасного виконання свого податкового обов'язку. Крім того, вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій, відповідач повинен був керуватись положеннями Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо розрахунків коригування, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набранням чинності Законом №2876-ІХ або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Відтак, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, тому підстави для його скасування відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Договору управління майном від 26.09.2019 № 2965 - управитель майна ТОВ «КІНЕД» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень-листопад 2022 року, якою встановлено порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.
За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 22.02.2023 № 14328/ж5/26-15-04-13-03/100031271 та відповідно до п. 120'.1 ст. 120' ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2023 № 226730413, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 410, 28 грн. (10%, 30%) за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України.
За результатами розгляду скарги, 22.06.2023 позивач отримав рішення про результати розгляду скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2023 № 226730413 залишено без змін, а скарга платника -без задоволення.
Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
В силу пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пунктів 86.2, 86.8 статті86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
При цьому, згідно з абзацом 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Як свідчать матеріали справи 26.09.2019 ТОВ «КІНЕД» уклало Договір управління нерухомим майном з юридичною особою-нерезидентом, зареєстрованою за законодавством округу Гернсі (володіння Британської корони), Компанією «ФОРІН ПРОПЕТІ СЕРВІСІЗ ЛІМІТЕД» (FOREIGN PROPERTY SERVICES LIMITED). Відповідно до вказаного договору ТОВ «КІНЕД» стало управителем нерухомого майна, належного нерезиденту (установнику управління): нежилий будинок для розміщення офісних та торговельних приміщень (в літері А), який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68.
Відповідно до Довідки №1926560200375 від 04.10.2019 на обліку у ДПІ у Подільському районі Головного управління ДПС у м. Києві з 02.10.2019 перебуває також платник з найменуванням «Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНЕД» 39246491» з податковим номером 100031271 (далі - ДУМ).
Для забезпечення можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН (формування достатнього реєстраційного ліміту) позивач щомісячно систематично здійснював поповнення казначейського рахунку у СВА ПДВ UA37 8999 9803 8515 9000 0004 2927 1 (отримувач - Договір управління майном від 26.09.2019) із власного рахунку НОМЕР_1 , відкритого у АТ «РВС БАНК». Оплати здійснювались із призначенням платежу: *;101;100031271;Перерахування на електронний рахунок СВА ПДВ з власного поточного рахунку»;
При цьому щоразу таке поповнення було успішним, що підтверджується в матеріалах справи платіжними інструкціями.
Позивачем платіжним дорученням №26 від 30 вересня 2022 був здійснений черговий платіж для поповнення казначейського рахунку на суму 151025,00 грн..
03.10.2022 платник отримав кредитове повідомлення від банку про повернення зазначеної суми з наступним коментарем: «Повернено док. 26 від 30/09/2022. Уточніть реквізити отримувача 385159000000429271 Договір управління майном від 26.09.20 *;101;100031271;Перерахування на електро...».
З метою з'ясування причин повернення документу, позивач звернувся за роз'ясненнями до Державного Казначейства, на що отримав відповідь, що «платником не може виступати ДУМ з кодом 100031271».
При цьому, звернення до податкової служби у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві результатів не дало.
В зв'язку із чим, ТОВ «КІНЕД» здійснило спробу повторного перерахування коштів на казначейський рахунок у СЕА ПДВ UA37 8999 9803 8515 9000 0004 2927 1, зазначивши при цьому код ЄДРПОУ управителя ТОВ «КІНЕД» (платіжне доручення №29 від 24.10.2022), проте кошти знову повернулися Казначейством (платіжне доручення від 27.10.2022 р.) із зазначенням, що платежі на казначейський рахунок ДУМ не можуть здійснюватися Управителем майна.
Позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві листом №27-10 від 27.10.2022 з проханням надати роз'яснення щодо можливостей поповнення казначейського рахунку у СЕА ПДВ Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНЕД» 39246491 - UA37 8999 9803 8515 9000 0004 2927 для поповнення реєстраційного ліміту податкових накладних.
Цим же листом позивач повідомив контролюючий орган про відсутність технічної можливості поповнення звичним для платника способом рахунку у СЕА ПДВ та про неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних та порушення граничного терміну оплати ПДВ.
01.12.2022 позивачем був отриманий Лист-відповідь ГУ ДПС у м. Києві від 22.11.2022 №66529/6/26-15-04-04-08 «Про поповнення рахунку в СЕА ПДВ», в якому контролюючий орган процитував положення п. 200-1.4 ст.200-1 ПК України щодо того, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв?язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; г) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
Крім того, ГУ ДПС у м. Києві у вказаній відповіді послалось на Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-президентів і нерезидентів, затверджену Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зазначивши, що у п.50 передбачене відкриття окремого поточного рахунку управителю за договором управління майном згідно з порядком, встановленим для суб'єктів господарювання.
Оскільки Постанова Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492 втратила чинність на підставі Постанови Правління НБУ №118 від 13.06.2022, задля вирішення проблеми поповнення рахунку, позивач звернувся до обслуговуючого банку АТ «РВС БАНК».
Під час розгляду звернення позивача було з'ясовано, що положення, аналогічні п. 50 Постанови Правління НБУ №492, містяться нині у п. 44 розділу III Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» від 29.07.2022 №162 (набрала чинності 01.08.2022 ).
Крім того, було з'ясовано, що обслуговуючий банк має можливість відкрити окремий рахунок управителю за договором управління майном таким чином, щоб у якості ідентифікаційного номера власника рахунку значився ІПН платника Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНЕД» 39246491 - ІІН 100031271 (а не код за ЄДРПОУ ТОВ «КІНЕД»).
01.12.2022 позивачу було відкрито окремий поточний рахунок із зазначенням його особистого ІПН та 02.12.2022 із вказаного окремого поточного рахунку було здійснене поповнення рахунку у СЕА ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 02.12.2022.
05.12.2022 позивачем були зареєстровані в ЄРПН оскаржувані податкові накладні.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 по справі № 580/10046/23 зазначив, що у випадку встановлення контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів, а також обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі. При цьому, такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов'язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки.
Крім того, при вирішенні спорів такої категорії судам необхідно встановлювати, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов'язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.
З'ясування вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи призводить до невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності чи наявності умислу в діях платників податків, без достатніх на те підстав.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.
Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина (у визначених ПК України випадках) в податкових правопорушеннях нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому обов'язок доведення вини покладено саме на контролюючий орган і без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі.
Вказана позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 21.08.2025 по справі № 580/10046/23, від 08.05.2025 по справі № 460/20441/23.
Також практикою Верховного Суду (постанови від 25.04.2023 у справі № 820/2513/17, від 22.05.2025 у справі № 240/24836/23) встановлено, що вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Таким чином, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд прийшов до висновку, що у діях платника Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНЕД» 39246491 відсутня вина щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 та №1 від 10.10.2022, оскільки позивачем вживались достатні заходи з метою своєчасної реєстрації податкових накладних.
Обґрунтовуючи протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає про неправильне застосування відповідачем норм законодавства при обчисленні розміру штрафу.
Так, позивач вважає, що відповідачем протиправно були застосовані до позивача вимоги п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, за які передбачені більші суми штрафних санкцій. Вважає, що до податкових накладних, які були несвоєчасно зареєстровані позивачем, підлягали застосуванню штрафні санкції, передбачені п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України.
Проаналізувавши доводи позивача, а також матеріали справи, суд не погоджується із такими висновками товариства з огляду на наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дій воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих і місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті».
Законом України від 12.05.2022 року №2260-IХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» (набрав чинності 27.05.2022) внесені зміни у пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Відповідно до норм підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року (в редакції Закону №2836-IX від 13.12.2022).
Згідно підпункту 69.1-1. підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються".
Із зазначеного слідує, що після набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (дата набрання законної сили 27.05.2022), за порушення законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, тобто на загальних підставах без будь-яких винятків, окрім обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.
Таким чином, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привілюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Законом № 2260-IХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Верхoвний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв'язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду у постанові від 26.02.2025 по справі № 200/4768/23 вказав, що Закон України № 2876-ІX від 12.01.2023 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набув чинності 08.02.2023, не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Дійсно, Закон № 2876-IX тимчасово, на період воєнного стану, передбачив інший порядок регулювання строків реєстрації податкових накладних та окрему, зменшену, відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію, доповнивши підрозділ 2 розділу XX ПК України пунктами 89 та 90.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Аналізуючи зазначені положення, Судова палата Верховного суду у постанові від 26.02.2025 прийшла до висновку, що механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Понад те, пункт 90 передбачає окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 08.02.2023 року.
Верховний Суд у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 13 березня 2024 року у справі № 120/6331/23, від 26 лютого 2025 у справі № 200/4768/23 вказав, що зменшені розміри штрафних санкцій застосовуються тільки до фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених та зареєстрованих після 08 лютого 2023 року або податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності станом на 08 лютого 2023 року.
Як свідчать висновки акту камеральної перевірки, податкові накладні щодо яких була здійснена несвоєчасна реєстрація, складені в період жовтень -листопад 2022 року.
Отже, розміри штрафних санкцій, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України та визначені податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2023, відповідають нормам чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, враховуючи обставини справи та норми податкового законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2023 №226730413.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №632 від 19.07.2023.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНЕД" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 39246491) задовольнити повністю;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2023 р. №226730413;
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНЕД" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 39246491) суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.