26 листопада 2025 року Київ № 320/38792/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач-2), в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.07.2023 № 932330144778 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2023 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.05.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2023 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.05.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 18.05.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 змінено первісного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на належного відповідача - Головне управління пенсійного фонду України у Київській області. Розгляд справи розпочато спочатку.
Копію ухвали суду від 15.10.2024 відповідачам було направлено до електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 19.10.2024. Копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами відповідачам відправлено 23.10.2024 та 13.12.2023 до електронних кабінетів відповідно.
08.11.2023 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, який було враховано при призначення пенсії особи є незмінною величиною. Таким чином, законодавством не передбачено застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки при перерахунку пенсії позивача.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області правом на подання відзив на позовну заяву не скористалося.
Розглянувши позовну заяву та відзив на позов, дослідивши докази та аргументи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив таке.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 14.04.2014 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.05.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
З урахуванням принципу екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатом розгляду заяви прийнято рішення від 04.07.2023 № 932330144778, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що перерахунок веде до зменшення розміру пенсії.
Не погоджуючись з такою позицією відповідачів та вважаючи їх поведінку протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статі 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з абзацом першим, другим частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
При цьому абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
З аналізу вище зазначених норм законодавства випливає, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
При цьому частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV визначено порядок застосування положень частини другої статті 40 цього Закону, у разі переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а саме визначено те, що середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії, застосовується у разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Отже, для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують призначенню пенсії за віком (відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, з урахуванням вимог частини третьої статті 45 цього Закону), необхідно, щоб переведення особи з пенсії по інвалідності на пенсію за віком було здійснено вперше, а також щоб така особа мала не менше 24 місяців страхового стажу, після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності.
Разом з тим з матеріалів справи суд встановив, що позивач 04.07.2014 звільнився (запис № 37 трудової книжки серії НОМЕР_1 ). Таким чином, починаючи з 04.07.2014 позивач не працював, що останнім не спростовано, відтак, позивач не набув 24-місячного страхового стажу, як того вимагає частина третя статті 45 Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим підстави для застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки - відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.05.2019 у справі № 194/601/17.
Посилання позивача у позовній заяві на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 29.11.2016 у справі № 133/476-15-а, від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 15.04.2019 у справі № 504/503/17, від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, від 06.03.2018 у справі № 185/1474/17 судом до уваги не приймаються, оскільки ці висновки не є релевантними до цієї справи, позаяк стосуються інших обставин (перебування осіб на пенсії за вислугу років та призначення їм після цього пенсії за віком).
Суд погоджується з доводами Відповідача-2 щодо того, що, враховуючи факт відсутності у позивача після останнього (попереднього) перерахунку пенсії по інвалідності не менше 24 місяців страхового стажу, підстав для застосування частини другої статті 40 Закону № 1058-IV (середня заробітна плата за 2020-2022 роки), з урахуванням вимог частини третьої статті 45 цього Закону, немає.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно частини першої статті 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що адміністративний позов є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.