26 листопада 2025 року Київ справа № 640/29234/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач ), в якому просить:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 15.10.2019 № 243786/03 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві винести рішення, яким призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 18.09.2019, зарахувавши період роботи з 01.09.1983 до 12.01.1987, з 02.02.1987 до 21.06.1988, з 21.06.1988 до 30.05.1990, з 03.08.1990 до 20.04.1997, з 19.05.1999 до 06.12.2000, з 06.12.2000 до 30.06.2001 та з 02.12.2003 до 01.08.2006 до Списку № 1 у подвійному розмірі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, оскільки відповідач не зарахував періоди роботи з 03.08.1990 по 20.04.1997 до надання уточнюючої довідки, оскільки в трудовій книжці не проглядається печатка при звільненні; з 19.05.1999 по 06.12.2000 враховано стаж частково за даними індивідуальної відомості про застраховану особу до надання уточнюючої довідки, оскільки в трудовій книжці не проглядається печатка при звільненні; про причини незарахування інших періодів в пільговий стаж відповідач не повідомив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали суду від 30.11.2020 та позовної заяви із усіма доданими до неї документами представник відповідача отримав 14.12.2020 в Окружному адміністративному суді міста Києва, що підтверджується розпискою в матеріалах справи.
28.01.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києві від Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідача відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з недосягненням необхідного страхового та пільгового стажу для призначення пенсії.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", адміністративна справа № 640/29234/20 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2022 № 03-19/5402/22.
Адміністративна справа № 640/29234/20 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Ухвалою суду від 23.05.2023 адміністративну справу № 640/29234/20 прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали суду від 23.05.2023 відповідачу було направлено до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 24.05.2023.
21.06.2023 від відповідача надійшли пояснення, що містять аналогічні відзиву на позовну заяву обґрунтування.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши докази та аргументи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив таке.
Позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданим Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області від 17.01.1998.
Згідно із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач у спірні періоди:
- з 01.09.1983 по 12.01.1987 проходив навчання в ПТУ № 31 м. Шахтарська;
- з 02.02.1987 по 21.06.1988 працював електрослюсарем підземним 3 розряду ділянки ЕМО в ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит"; звільнений у зв'язку з призивом до Радянської Армії;
- з 21.06.1988 по 30.05.1990 - проходив службу в Радянській Армії;
- з 03.08.1990 прийнятий на роботу електрослюсарем підземним 4 розряду видобуткової ділянки в ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит";
- 01.12.1992 переведений учнем гірничого робітника очисного вибою видобуткової ділянки;
- 07.05.1993 переведений гірничим робітником очисного вибою 5 розряду;
- 20.04.1997 звільнений за власним бажанням з Шахти "Московська";
- з 19.05.1999 по 06.12.2000 працював електрослюсарем підземним 4 розряду видобуткової ділянки в ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит";
- з 05.12.2000 по 30.06.2001 працював гірничим робітником очисного вибою 5 розряду підзвемним з повним робочим днем під землею;
- з 02.12.2003 по 01.08.2006 працював гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею в ТОВ "Вуглесервіс".
Згідно з довідкою від 30.07.2013 № 90 ДПТНЗ "Шахтарський професійний ліцей" ОСОБА_2 дійсно з 01.09.1983 до 12.01.1987 навчався в ПТУ № 31 м. Шахтарська.
Довідкою від 29.07.2013 № 4/320 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем додатково підтверджено проходження військової служби в Збройних Силах у період з 21.06.1988 по 30.05.1990 (що також підтверджується відомостями з Військово квитка серії НОМЕР_3 (том 1, а.с. 15)).
Згідно з довідками на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.05.2013 та 02.09.2013, виданих ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит", позивач працював повний робочий день і за періоди з 02.02.1987 по 21.06.1988, з 03.08.1990 по 01.12.1992, з 01.12.1992 по 07.05.1993, з 07.05.1992 по 20.04.1997, з 19.05.1999 по 06.12.2000 виконував підземні гірські роботи за професіями електрослюсар підземний, учень гірничого робітника очисного вибою, гірничий робітник очисного вибою, що передбачені Списком № 1 Постанови РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173 (розділ І підрозділ 1), Постанови КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 (розділ І підрозділ 1.1010100а), Постанови КМУ від 11.03.1994 № 162 (розділ І підрозділ 1.1010100а). Підстави видачі - накази про атестацію робочих місць від 14.11.1995 № 482 та від 13.11.2000 № 372.
18.09.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Перелік документів, доданих до вказаної заяви, перелічений в розписці-повідомленні від 18.09.2019 № 4644 (том 1, а.с. 16).
15.10.2019 Головним управління ПФУ в м. Києві прийнято рішення № 243786/03 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Рішення відповідача мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 22 роки 1 місяць 1 день, а пільговий стаж за Списком № 1 - 4 роки, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Вважаючи протиправним рішення від 15.10.2019 № 243786/03 про відмову у призначення пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з частиною першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 по справі № 311/2865/13-а.
Як було зазначено, згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач у спірні періоди:
- з 01.09.1983 по 12.01.1987 проходив навчання в ПТУ № 31 м. Шахтарська;
- з 02.02.1987 по 21.06.1988 працював електрослюсарем підземним 3 розряду ділянки ЕМО в ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит"; звільнений у зв'язку з призивом до Радянської Армії;
- з 21.06.1988 по 30.05.1990 - проходив службу в Радянській Армії;
- з 03.08.1990 прийнятий на роботу електрослюсарем підземним 4 розряду видобуткової ділянки в ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит";
- 01.12.1992 переведений учнем гірничого робітника очисного вибою видобуткової ділянки;
- 07.05.1993 переведений гірничим робітником очисного вибою 5 розряду;
- 20.04.1997 звільнений за власним бажанням з Шахти "Московська";
- з 19.05.1999 по 06.12.2000 працював електрослюсарем підземним 4 розряду видобуткової ділянки в ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит";
- з 05.12.2000 по 30.06.2001 працював гірничим робітником очисного вибою 5 розряду підзвемним з повним робочим днем під землею;
- з 02.12.2003 по 01.08.2006 працював гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею в ТОВ "Вуглесервіс".
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Зазначені відомості додатково підтверджуються довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 02.05.2013 та 02.09.2013, виданих ДП "Шахта "Московська" ДХК "Шахтарськантрацит", довідкою від 30.07.2013 № 90 ДПТНЗ "Шахтарський професійний ліцей" про навчання та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 про проходження військової служби в Збройних Силах від 29.07.2013 № 4/320.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
На час роботи позивача були чинні Список № 1 виробництв, цехах, професій і посад, зайнятість в яких дає право на державну пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36.
Відповідно до зазначених постанов, посади позивача "електрослюсар підземний, учень гірничого робітника очисного вибою, гірничий робітник очисного вибою" передбачені Списком № 1 та обліковуються в розділі І, розділі І код 1010100а, розділі І пункт "а" код 1.1а відповідно.
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові 22.06.2011 (справа № 6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Щодо недоліків в трудовій книжці на які посилаються відповідач у відзиві, суд зазначає.
Так, до 1993 року діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. Ця інструкція не застосовується на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.
Наразі порядок ведення трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).
Відповідно до пунктів 2.8 та 2.15 Інструкції № 58, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Разом з тим суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси.
З огляду на вищевикладене позивач не несе відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами.
Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 та від 13.06.2018 у справі № 813/782/17.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу на те, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Орган Пенсійного фонду не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.
Суд зауважує, що в цьому випадку записи у трудовій книжці позивача виконані без дефектів, містять підписи посадових осіб, при цьому зазначений відповідачем недолік, а саме неможливість проглядання печаток при звільненні, не може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.
Окрім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
Щодо позовної вимоги про зарахування до стажу періодів навчання (з 01.09.1983 по 12.01.1987) та служби в армії (з 21.06.1988 по 30.05.1990), суд зазначає таке.
Пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з частиною першою статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , до вступу на роботу в ДП "Шахта "Московська" трудовий стаж позивача складає навчання в СПТУ № 31 з 01.09.1983 по 12.01.1987 (підстава запису: диплом від 12.01.1987 № 306745).
Згідно з записами № 2-3 в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , 02.02.1987 він був прийнятий на роботу електрослюсарем підземним 3 розряду та відповідно до запису № 3 від 21.06.1988 звільнений у зв'язку з призовом в лави радянської армії.
Ураховуючи, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування позивача на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців період навчання у СПТУ № 31 з 01.09.1983 по 12.01.1987 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 встановлено, що у період з 02.02.1987 по 21.06.1988 позивач проходив службу в лавах Радянської Армії.
Відповідно до п.п. "в" абзацу 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до статті 2 Закону України від 02.06.2005 № 2636-IV "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", або на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вимог статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд встановив, що згідно з записами № 2-3 в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , 02.02.1987 він був прийнятий на роботу електрослюсарем підземним 3 розряду та відповідно до запису № 3 від 21.06.1988 звільнений у зв'язку з призовом в лави Радянської Армії.
Отже, період служби позивача в Радянській Армії з 21.06.1988 по 30.05.1999 повинен бути зарахований до пільгового стажу.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві зарахувати періоди навчання (з 01.09.1983 по 12.01.1987) та служби в армії (з 21.06.1988 по 30.05.1990) в подвійному розмірі, суд зазначає таке.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За змістом абзацу першого частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року) (абзац 10 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац 3 частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Таким чином, з 1 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Тобто кожен повний рік роботи застрахованого стажу саме на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України підлягає зарахуванню в подвійному розмірі.
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що позивач немає права на зарахування за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1, період навчання та проходження строкової служби, по одному році, оскільки нормами Закону № 1058-IV, так і нормами Закону № 2011-ХІІ не передбачено зарахування в пільговому обчисленні, а саме в подвійному розмірі, часу проходження військової служби та навчання. Зазначений стаж на відміну від стажу роботи на підземних роботах, враховується лише в одинарному розмірі.
Ураховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 15.10.2019 № 243786/03 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, м. Київ) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1983 по 12.01.1987, період проходження служби з 21.06.1988 по 30.05.1990, та зарахувавши у подвійному розмірі періоди роботи з 02.02.1987 по 21.06.1988, з 03.08.1990 до 20.04.1997, з 19.05.1999 по 06.12.2000, з 06.12.2000 по 30.06.2001, з 02.12.2003 по 01.08.2006 .
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, м. Київ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.