26 листопада 2025 року м. Київ Справа № 640/8736/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- Зобов?язати Управління соціального захисту населення Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКГІП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 8190,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, він, будучи учасником бойових дій та проходячи військову службу, не отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, передбачену частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає, що відповідач безпідставно не здійснив нарахування та виплату цієї допомоги, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати його нарахувати та виплатити належну грошову допомогу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8736/21, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 залучено до участі у справі Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як другого відповідача.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/8736/21 до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Донець В.А) від 06.06.2024 прийнято справу до провадження та призначено справу до розгляду за правилами прощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді Сас Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 06.03.2025 та від 22.09.2025 витребувано докази від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідач 1 заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не входить до його повноважень. Ці виплати у місті Києві здійснює Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі списків військових частин, тоді як управління таких нарахувань і виплат не проводить.
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач у 2020 році не перебував на обліку для виплати разової грошової допомоги до 5 травня, тому її не отримав. Також вказав, що розмір і порядок виплати визначає Кабінет Міністрів України в межах бюджетних призначень згідно з постановою №112 від 19.02.2020, яка є чинною. Відповідач наголосив, що держава має право змінювати механізм і розміри соціальних виплат відповідно до своїх фінансових можливостей.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 замінено найменування відповідача з Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 29.09.2017. Відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон №3551-XII), позивач має право на пільги, передбачені для учасників бойових дій.
Позивач звернувся до відповідача - 1 із заявою про виплату йому разової грошової допомоги, однак листом від 01.09.2020 №108/260-5847/33 йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що виплата грошової допомоги військовослужбовцям, поліцейським та іншим особам служби (крім пенсіонерів) здійснюється шляхом перерахування коштів районними органами соціального захисту населення та центрами соціальних виплат на спеціальні рахунки відповідних військових частин, установ чи організацій за місцем проходження ними служби..
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат листом від 10.03.2025 №044/144-09, долученого до відзиву на позовну заяву, повідомив суд про те, що в 2020 році позивач був відсутнім у списках військовослужбовців- учасників бойових дій на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Вважаючи протиправними дії відповідача він звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (надалі-Закон №3551-XII), який прийнято з метою створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до приписів ст. 4 Закону №3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг учасникам бойових дій передбачений статтею 12 Закону № 3551-XII, зокрема, однією із таких пільг є надання учасникам бойових дій щорічної грошової допомоги.
Така грошова виплата була запроваджена з 01.01.1999 шляхом внесення змін до Закону №3551-XII Законом від 25.12.1998 № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Надалі зазначена норма зазнавала неодноразових змін та була предметом конституційного контролю в Конституційному Суді України.
Статтею 29 Закону України від 19.12.2006 №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України №3551- XII та від 23.03.2000 №1584-III «Про жертви нацистських переслідувань» здійснюється у таких розмірах: зокрема, учасникам бойових дій 280 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, зокрема, статтю 29 розділу IV Закону № 489-V визнано такою, що не відповідає Конституції України з тих мотивів, що Верховна Рада України не є повноважною під час прийняття закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або у будь-який спосіб змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин та не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Закон № 107-VI) положення статті 12 Закону № 3551-ХІІ щодо грошової допомоги інвалідам війни викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначені положення Закону № 107-VI щодо внесення змін до статті 12 Закону № 3551-ХІІ визнані неконституційними з тих мотивів, що внесення до законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.
Законом України від 28.12.2014 №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі Закону № 3551-ХІІ, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з огляду на наявні фінансові ресурси державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Кабінет Міністрів України на виконання зазначеної норми прийняв постанову від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Згідно з вказаною постановою у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій належить здійснювати у розмірі 1390 грн 00 коп.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 (справа №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що на час проведення виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла у редакції, згідно з якою розмір такої допомоги для учасників бойових дій складає п'ять мінімальних пенсій за віком, а положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які надавали Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок і розмір її виплати - втратили чинність.
Суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» на час виникнення спірних правовідносин була чинною.
Водночас така постанова є підзаконним нормативно-правовим актом і була прийнята на реалізацію повноважень, що були надані Кабінету Міністрів України положеннями п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Водночас, з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 норма права, яка делегувала Кабінету Міністрів України право визначати розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», втратила чинність.
Таким чином, підзаконний нормативно-правовий акт, що прийнятий на реалізацію такої норми, також не підлягає застосуванню.
Судом встановлено, що грошову допомогу у 2020 році позивачу не було виплачено.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00 грн х 5).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що невиплата позивачу грошової допомоги передбаченою частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги.
З приводу доводів відповідача - 1 про те, що він не є належним відповідачем, оскільки питання про виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком не відносяться до його компетенції, суд зазначає таке.
Вказане питання розглядалося Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20, з приводу чого було зазначено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, таким органом є Мінсоцполітики. При цьому підпунктом 41 пункту 4 указаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону.
У свою чергу, підпунктом 1 пункту 1 Постанови №112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «;Про жертви нацистських Переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у визначених положеннями цієї Постанови №112 розмірах.
Таким чином, враховуючи наведене та беручи до уваги висновки Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 щодо їх застосування, суд зауважує, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
Водночас, на даний час діє Положення про Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 р. № 904, відповідно до якого Мінсоцполітики, у межах покладених на нього завдань, організовує виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам з особливими заслугами перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, а також членам сімей загиблих або померлих ветеранів війни та Захисників і Захисниць України (п.?24 ч.?4 Положення).
У зв'язку з тим, що позивач звертався із заявою безпосередньо до Управління соціального захисту населення Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації, а не до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суд вважає, що саме Управління соціального захисту населення є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає відповідну бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язує його нарахувати та виплати щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно до вимог законодавства, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги до Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації підлягають задоволенню повністю.
Водночас, оскільки Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат права позивача не порушив, то у задоволенні вимог до вказаного відповідача необхідно відмовити.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу додано:
-договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 року;
-порядок обчислення гонорару та проведення розрахунків від 29.03.2021;
- Акт №01/20 надання правової (правничої) допомоги за договором від 01.03.2021 №20
Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У даній справі позивачем не надано доказів фактичної сплати витрат на професійну правничу допомогу у встановленому законом порядку (договір, платіжні доручення, квитанції чи інші документи, що підтверджують оплату). У зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження суд не має підстав для задоволення вимог про відшкодування зазначених витрат.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, учаснику бойових дій у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
3. Зобов?язати Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) гривень 00 коп.
4. У задоволенні позовних вимог до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - відмовити.
5 Копію рішення надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України
Учасники справи:
Позивач- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - 1- Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37485511, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 40.
Відповідач - 2 - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, ЄДРПОУ 22886300, місцезнаходження: м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 7.
Суддя Сас Є.В.