27 листопада 2025 року м. Київ справа №320/4765/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного судуз позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Глевахівської селищної ради щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №60 лінії 7 садівничого масиву "Глеваха-1" у його власність для ведення садівництва та нереагування на звернення від 14, 17 та 18 лютого 2022 року, у відведені законами України строки неправомірною;
- зобов'язати Глевахівську селищну раду у місячний строк з дня набрання законної сили відповідного рішення Київського окружного адміністративного суду або ж з дня скасування тимчасової заборони на надання таких дозволів, залежно від того, яка подія наступить пізніше, належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 лютого 2022 року, надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №60 лінії 7 садівничого масиву "Глеваха-1" у власність для ведення садівництва та подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про надання такого дозволу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що після його звернення до Глевахівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої на 7 лінії садівничого масиву "Глеваха-1", відповідач всупереч вимогам Земельного кодексу України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» не прийняв жодного рішення, чим допустив протиправну бездіяльність.
Крім того, позивач стверджує, що ним до селищної ради направлялись відповідні запити на отримання інформації, однак відповіді на них він не отримав.
Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання.
Перед початком судового засідання, призначеного на 21.03.2024, позивачем було подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.02.1996.
Рішенням Глевахівської селищної ради V скликання Васильківського району Київської області від 19.11.2009 №748-32-V про передачу громадянам безоплатно у власність земельних ділянок для ведення садівництва вирішено передати ОСОБА_1 безоплатно у власність раніше надану земельну ділянку для ведення садівництва в розмірі 0,06 га, що знаходяться в садівничому масиві «Глеваха-1» лінія 7, ділянка № НОМЕР_2 на території Глевахівської селищної ради.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.11.2010 в адміністративній справі №2а-1434/10 зобов'язано Глевахівську селищну раду Васильківського району Київської області прийняти та розглянути на сесії Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області документи ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо безоплатного оформлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення садівництва в розмірі 0,06 га, що знаходяться в садовому масиві «Глеваха-1» лінія 7, ділянка № НОМЕР_2 на території Глевахівської селищної ради.
Позивач звернувся до голови Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області із заявою про виготовлення та видачу акту на право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Глевахівської селищної ради.
У відповідь на вказану заяву Глевахівська селищна рада, листом № 374 від 22.06.2011, повідомила, що заява не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що селищна рада не виготовляє та не видає державні акти на право власності на землю.
У подальшому, позивач звернувся до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області із заявою від 14.02.2022, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 гектарів (6 соток), яка розташована за адресою: садівничий масив «Глеваха-1», лінія №7, ділянка № НОМЕР_2 , у власність для ведення садівництва.
До заяви позивачем було додано: копія паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія рішення Глевахівської селищної ради від 19.11.2009 року про безоплатне передання для ведення садівництва даної земельної ділянки, копія витягу з протоколу №3 зборів садоводів садівничого товариства Науково-дослідного Інституту захисту рослин від 08.10.1991 року про передачу земельної ділянки №60 ОСОБА_1 , копія плану земельної ділянки, графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копія членської книжки садовода, копія облікової книжки члена садівничого масиву «Глеваха-1», копія листа на підтвердження факту безперервного користування земельною ділянкою.
Вищевказана заява 17.02.2022 була отримана Глевахівською селищною радою, що підтверджується роздроківкою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" (трекінговий номер 0103281722828).
Проте, станом на день розгляду справи дана заява є нерозглянутою, що не спростовано відповідачем.
17.02.2022 позивач звернувся до голови Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області ОСОБА_2 із запитом про надання інформації, в якому, зокрема, просив повідомити коли відбудеться наступна сесія Глевахівської селищної ради, однак відповіді на своє звернення не отримав.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазнає таке.
Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).
Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для введення садівництва не більше 0.12 га
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною п'ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі №140/1992/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83494924).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (реєстраційний номер в ЄДСРС - 78626478) відступив від висновку, викладеного в постанові від 31.01.2018 (справа № 814/741/16) та від 14.03.2018 (справа № 804/3703/16), згідно з яким ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності мотивованої відмови у його наданні не є для особи перешкодою для виготовлення такого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.
Так, Верховний Суд у справі № 509/4156/15-а дійшов висновку, що згідно з абзацом третім частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17).
Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов'язку відповідача розглянути заяву згідно з чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.
Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,06 га, яка розташована за адресою: садівничий масив «Глеваха-1», лінія 7 , ділянка № НОМЕР_2 , для ведення садівництва.
Суд зазначає, що у даній справі Глевахівська селищна рада за наслідками розгляду заяви позивача в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування" була зобов'язана прийняти відповідне управлінське рішення, у той час як відповідач не прийняв жодного рішення.
Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області не прийняла у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №804/6698/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85323200), від 30.08.2019 у справі №420/5288/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83943059) та від 25.10.2019 у справі №803/1071/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85206620).
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки матеріали справи свідчать, що Глевахівська селищна рада за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність не прийняла рішення ані про надання такого дозволу, ані про відмову у його наданні, та відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, суд вважає, що в діях Глевахівської селищної ради наявна протиправна бездіяльність.
У зв'язку з цим, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача буде визнати протиправною бездіяльність Глевахівської селищної ради щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача у місячний строк з дня набрання законної сили відповідного рішення Київського окружного адміністративного суду або ж з дня скасування тимчасової заборони на надання таких дозволів, залежно від того, яка подія наступить пізніше, належним чином розглянути заяву позивача від 14 лютого 2022 року, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №60 лінії 7 садівничого масиву "Глеваха-1" у його власність для ведення садівництва та подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про надання такого дозволу, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом четвертим частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як було вказано вище, відповідач за результатами розгляду заяви позивача не прийняв ані позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ані рішення про відмову у його наданні.
Отже, відповідач не досліджував заяву та додані до неї документи на предмет наявності підстав для надання дозволу або відмови у його наданні, тобто не розглянув заяву по суті.
Таким чином, оскільки подана позивачем заява не була розглянута відповідачем по суті, суд вважає за необхідне зобов'язати селищну рау розглянути по суті заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Суд зазначає, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який діє до тепер.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині повторного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду, а тому наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.
При цьому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи та відсутні підстави вважати, що рішення суду не буде виконане відповідачем у добровільному порядку.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 744,30 грн
Ураховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.02.2022 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №60 лінії 7 садівничого масиву "Глеваха-1" в порядку та строки, встановлені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Зобов'язати Глевахівську селищну раду Васильківського району Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2022 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №60 лінії 7 садівничого масиву "Глеваха-1" в порядку та строки, встановлені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 744,30 грн (сімсот сорок чотири грн 30 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359146).
Відстрочити виконання рішення суду у зобов'язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.