27 листопада 2025 року м. Київ справа №320/12422/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 8768655/36517594 від 08 травня 2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 16 березня 2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго" було подано до контролюючого органу податкову накладну від 16.03.2023 №7 за для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення було прийнято протиправно та має бути скасоване.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано відзив на позовну заяву, згідно з якого позов не визнано та зазначено, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки фактичне здійснення позивачем господарських операцій та їх виконання з метою провадження господарської діяльності не підтверджені належними доказами.
Крім того, у відзиві заявлено клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглядаючи вказане клопотання, суд враховує оголошення в країні військового стану, навантаження судді.
Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд вважає необхідним застосувати позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20 та зазначити стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Таким чином, особа має обґрунтувати наявність відповідних обставин такої "винятковості", при цьому наявне клопотання жодних обґрунтувань не містить.
Відповідно, суд зазначає, що винятковість надається судом окремо по кожному випадку, з урахуванням обставин у справі, виходячи з предмету спору, сторін у справі та в даній справі предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих, представником позивача не зазначено, чому даний спір не можливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження.
Ураховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, який на позицію суду є незначної складності, що у сукупності не вимагають розгляду справи у судовому засіданні для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим подане клопотання задоволенню не підлягає.
Державна податкова служба України правом на подання до суду відзиву на позов не скористалась.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Монтаженерго» є юридичною особою, місцезнаходженням якої є: 08623, Київська обл., Васильківський район, смт Калинівка, вул. Залізнична, буд. 164, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 36517594.
Видами діяльності товариства є: 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (основний) 43.21 Електромонтажні роботи 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання.
Із матеріалів справи встановлено, що між ТОВ “Монтаженерго» (Підрядник) та ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ: 23243188) (Замовник, контрагент) був укладений Генеральний договір на виконання будівельних робіт № 4600020645 від 26.04.2021 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов'язується у 2021 та 2022 роках за завданням Замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи зазначені в пункті 1.2 Генерального договору (далі - роботи), поставити та змонтувати обладнання (далі - Обладнання), а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи та змонтоване обладнання.
Того ж дня сторони погодили також Договірну ціну, локальні кошториси, відомість ресурсів до Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору, найменування робіт: “Реконструкція та технічне переоснащення електричних мереж 0,4 кВ та 10 кВ в Варовицькій, Гвоздівській, Данилівській, Дзвінківській, Дібрівській, Іванковичівській, Крушинській, Плесецькій, Путрівській, Рославичівській сільських радах, Калинівській селищній раді та Глевахівській селищній громаді Васильківського району Київської області».
Згідно з пунктом 3.2 Договору, ціна робіт та обладнання за кожним об'єктом будівництва буде уточнюватись сторонами шляхом підписання Додаткових договорів до цього Генерального договору за кожним окремим об'єктом будівництва на підставі проєктно-кошторисної документації.
На виконання зазначеного пункту 3.2 Договору, сторонами було укладено окремий Додатковий договір № 27 від 08.09.2022, (далі - Додатковий договір), згідно з яким Підрядник (позивач) зобов'язується за завданням Замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи з реконструкції електричних мереж для зовнішнього електропостачання офісно - складської забудови (з будівельними стремоприймачами) за адресою: Васильківський район, с. Путрівка, кадасатровий номер 3221487000:06:0006:0005.
У відповідності до пункту 2 Додаткового договору, ціна Додаткового договору визначена Договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток №1 до Додаткового договору), становить 899608,14 грн., крім того ПДВ 20% - 179921,63 грн., що усього становить 1079529,77 грн.
Відповіднот до п. 2.1.1 Додаткового договору Замовник перераховує на поточний рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 30% від ціни робіт та обладнання, встановленої у п. 2 цього Додаткового договору, протягом 5 календарних днів з дня отримання листа та рахуннку Підрядника про попередню оплату.
На виконання вищевказаних вимог, 15.09.2022, ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Монтаженерго» грошові кошти у сумі 323858,93 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інстукцією №22010504866.
Судом встановлено, що за фактом настання "першої події" - отримання коштів, позивачем була складена податкова накладна від 15.09.2022 №6, яка була зареєстрована в ЄРПН про що свідчить відповідна квитанція.
16.03.2023 роботи, визначені Додатковим договором, були виконані підрядником, що підтверджується відповідними актами, внаслідок чого ТОВ “Монтаженерго» була складена податкова накладна №7 на суму 754977,65 грн. (у т.ч. ПДВ - 125829,61 грн.), яка направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція.
Так, в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 16.03.2023 №7 відповідачем вказано таке: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення.
Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду вказаних документів було прийнято рішення №8768655/36517594 від 08.05.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.03.2023 №7.
В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
У розділі "Додаткова інформація" зазначено: відсутні техпаспорта на ТЗ.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України з відповідною скаргою.
Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.
У подальшому, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
За положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
За нормами пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до отриманого платником податку рішення Комісії регіонального рівня операції, відображені у податковій накладній відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку №1 до Порядку № 1165.
Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у редакції на момент прийняття оскаржуваних рішень), у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган зазначив: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 16.03.2023 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник “D»=26.0704%, “Р»=275056.68. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, зокрема, наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у відповідача 1 під час прийняття спірних рішень, податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН та РК.
Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції показника “D»=26.0704%, “Р»=275056.68, суд зазначає, що ці показники не можуть бути самостійними та єдиними підставами для віднесення господарської операції позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з підстав, зазначених вище.
Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
За положеннями пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанції показник “Р»= 275056.68, де “Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.
Як свідчить зміст ПН від 16.03.2023 №7, у ній зазначена сума ПДВ у розмірі 125829,61 грн., у той час як контролюючий орган у квитанції відобразив показник “Р», який дорівнює 275056.68.
Крім того, надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
На переконання суду, під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення відповідної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, під час реєстрації податкових накладних контролюючим органом фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Суд констатує, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація ПН та РК стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
За приписами пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно з вимогами пунктів 9 та 12 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Як зазначено у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації ПН в ЄРПН є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Суд констатує, що позивачем до контролюючого органу були надані додаткові пояснення з відповідними документами довільного формату для розблокування спірної ПН, які контролюючим органом безпідставно не взяті до уваги.
У матеріалах справи наявні пояснення позивача з підтверджуючими доказами щодо реальності здійснення господарських операцій по спірній ПН.
Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, які подавались відповідачу разом із поясненнями, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН та РК в ЄРПН, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.
Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації ПН в ЄРПН. Зворотного матеріали справи не містять.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
У цьому випадку судом установлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН. У той же час, сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.
Крім того, відповідачами до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.
У ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваних рішень, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданих на реєстрацію податкових накладних та розрахунку коригування, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246,
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій ПН, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації ПН в ЄРПН.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН в ЄРПН, судом не встановлено.
За наведеного, позов у частині зобов'язання відповідача зареєструвати спірну ПН в ЄРПН підлягає задоволенню.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 8768655/36517594 від 08 травня 2023 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 16 березня 2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Монтаженерго» (код ЄДРПОУ: 36517594) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 0 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.