про зміну способу і порядку виконання судового рішення
27 листопада 2025 року Київ Справа № 320/58476/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови здійснити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 відповідно до вимог статей 43, 51 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІI «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в місті Києві (філії ГСЦ МВС) від 29.07.2024 №318 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням сум фактично виплаченої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 відповідно до вимог статей 43, 51 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в місті Києві (філії ГСЦ МВС) від 29.07.2024 №318 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням сум фактично виплаченої пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києіві (філія ГСЦ МВС) від 29.07.2024 №318, видана станом за листопад 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києіві (філія ГСЦ МВС) від 29.07.2024 №318, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.12.2019.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).
На адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій позивача просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Київський окружний адміністративний суд від 20.03.2025 у справі №320/58476/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2025 року у сумі 227540,02 грн. (двісті двадцять сім тисяч п?ятсот сорок гривень 02 копійки) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання рішення від 20 березня 2025 року у справі №320/58476/24 з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, позивач зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 з дати набрання ним законної сили і по теперішній час не виконано відповідачем в повному обсязі.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 15.07.2025 №31897-31408/А-02/8-2600/25, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №320/58476/24 відповідачем проведено перерахунок в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів в загальній сумі 227 540,02 грн.
Також у листі відповідач зазначив, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання законної сили. Означене рішення набрало законної сили 22 квітня 2025 року. Головним управлінням виконанні зобов'язання по виплаті заборгованості на виконання рішення суду з датою набрання законної сили - 19.11.2020.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 набрало законної сили 22.04.2025.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем з грудня 2019 року по червень 2025 року проведено перерахунок пенсії, що учасниками справи не заперечується, а також здійснено нарахування коштів за означений період в сумі 227 540,02 грн, яка буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем ОСОБА_1 , означеної суми.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення представника позивача до суду із заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду судом відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №320/58476/24 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивача заяви в цій частині позовних вимог.
Щодо вимоги зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення, суд зазначає, таке.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
За таких обставин, враховуючи, що судом задоволено заяву в частині зміни способу і порядку виконання рішення суду, дана вимога є передчасно.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі №620/4881/23, від 14.05.2025 у справі №580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі №620/6421/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити частково.
Змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №320/58476/24 із:
" Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києіві (філія ГСЦ МВС) від 29.07.2024 №318, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.12.2019" на:
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368) користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 227 540,02 грн (двісті двадцять сім п'ятсот сорок грн. 02 коп".
3. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.