18 листопада 2025 року справа № 320/4045/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, дій та стягнення суддівської винагороди.
Суть спору: 01.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, Державної судової адміністрації України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо недофінансування з 01.01.2021 по 01.10.2023 Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків в з виплати суддівської винагороди судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2270 грн., з 01.05.2022 по 31.12.2022, виходячи з встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн. та за період з 01.01.2023 по 01.10.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві щодо не нарахування та не виплати судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 суддівської винагороди відповідно до 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначені Законом України "Про державний бюджет на 2021 рік", Законом України "Про державний бюджет на 2022 рік" та Законом України "Про державний бюджет на 2023 рік" за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.05.2022 по 01.10.2023;
- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.05.2022 по 01.10.2023 за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суддів";
- допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення суми недоплаченої суддівської винагороди за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працює на посаді судді Дарницького районного суду м. Києва. За період з 01.01.2021 по жовтень 2023 року позивачу нарахована суддівська винагорода, для визначення розміру якої застосовувався посадовий оклад, який визначався виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні. Позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо виплати йому суддівської винагороди в меншому розмірі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу передано для розгляду судді Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А; код ЄДРПОУ 37993783). Витребувано докази у сторін та третьої особи.
23.05.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві наголошує, що визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб є виключним повноваженням Верховної Ради України. Законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102 грн. Оскільки зазначені норми є прямими, чіткими, зрозумілими, такими, які не містить плутанини чи будь-якої двозначності, а також не визнані неконституційними, тому, на думку відповідача, суд повинен їх застосовувати та не може самостійно обирати більш сприятливі для позивача розміри прожиткових мінімумів.
29.05.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про долучення постанови Великої Палати Верховного Суду та врахування правової позиції, згідно з якою повідомлено, що Велика Палата Верховного Суду розглянула правове питання, аналогічне до предмету цього спору, та сформувала обов'язкову для врахування судами правову позицію, викладену в постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до Указу Президента України "Про призначення суддів" №250/2011 від 02.03.2011 (а.с. 49) ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
Вказана обставина також підтверджується наказом голови Дарницького районного суду міста Києва від 04.04.2011 №55 (а.с. 52).
Згідно з Указом Президента України "Про призначення суддів" №271/2018 від 07.09.2018 (а.с. 44-46) ОСОБА_1 призначено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
Вказана обставина також підтверджується наказом голови Дарницького районного суду міста Києва від 10.09.2018 №49-ОС (а.с. 54).
Згідно з розрахунковими листами за 2021 рік (а.с. 50) посадовий оклад позивача складає: січень - 78 825,00 грн, лютий - 78 825,00 грн, березень - 78 825,00 грн, квітень - 75 242,05 грн, травень - 61 308,33 грн, червень - 78 825,00 грн, липень - 78 825,00 грн, серпень - 18 767,86 грн, вересень - 68 076,14 грн, жовтень - 63 060,00 грн, листопад - 78 825,00 грн, грудень - 75 242,05 грн.
Згідно з розрахунковими листами за 2022 рік (а.с. 50) посадовий оклад позивача складає: травень - 78 825,00 грн, червень - 75 242,05 грн, липень - 78 825,00 грн, серпень - 20 563,04 грн, вересень - 53 744,32 грн, жовтень - 78 825,00 грн, листопад - 78 825,00 грн, грудень - 57 327,27 грн.
Згідно з розрахунковими листами за 2023 рік (а.с. 512) посадовий оклад позивача складає: січень - 57 327,27 грн, лютий - 78 825,00 грн, березень - 78 825,00 грн, квітень - 78 825,00 грн, травень - 61 689,13 грн, червень - 78 825,00 грн, липень - 78 825,00 грн, серпень - 13 708,70 грн, вересень - 56 303,57 грн.
Судом встановлено, що у спірному періоді з 01.01.2021 по 01.10.2023 для визначення суддівської винагороди позивача використовувався посадовий оклад, виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік", виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
У зазначений період виплата суддівської винагороди здійснювалась, на думку позивача, не в повному обсязі, оскільки при нарахуванні суддівської винагороди застосовано базовий розмір посадового окладу судді із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в сумі 2102,00 грн, встановленого статтею 7 законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік", що не відповідає положенню статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та який станом на 01.01.2021 становив 2270, 00 грн, на 01.01.2022 - 2481,00 грн та на 01.01.2023 - 2684,00 грн.
У зв'язку з чим позивач не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди та вважає, що відповідачем порушено його право на належне матеріальне забезпечення.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до положень статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спеціальним законом з питання визначення суддівської винагороди є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Як передбачено приписами статті 4 Закону №1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом, а зміни можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону №1402-VIII.
Положеннями частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII (що за рішенням Конституційного Суду від 11.03.2020 у справі №4-р/2020 діє в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Положеннями частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що до базового розміру посадового окладу, встановленого частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб;
3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
Відповідно до частини 5 статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Приписами статті 136 Закону №1402-VIII визначено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Згідно з частиною 9 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Спірним у межах цієї справи є питання застосування до розрахунку суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді у період з 01.01.2021 по 01.10.2023 в розмірі 2102 грн.
Згідно з розрахунковими листами за 2021 рік посадовий оклад позивача складає: січень - 78 825,00 грн, лютий - 78 825,00 грн, березень - 78 825,00 грн, квітень - 75 242,05 грн, травень - 61 308,33 грн, червень - 78 825,00 грн, липень - 78 825,00 грн, серпень - 18 767,86 грн, вересень - 68 076,14 грн, жовтень - 63 060,00 грн, листопад - 78 825,00 грн, грудень - 75 242,05 грн.
Згідно з розрахунковими листами за 2022 рік посадовий оклад позивача складає: травень - 78 825,00 грн, червень - 75 242,05 грн, липень - 78 825,00 грн, серпень - 20 563,04 грн, вересень - 53 744,32 грн, жовтень - 78 825,00 грн, листопад - 78 825,00 грн, грудень - 57 327,27 грн.
Згідно з розрахунковими листами за 2023 рік посадовий оклад позивача складає: січень - 57 327,27 грн, лютий - 78 825,00 грн, березень - 78 825,00 грн, квітень - 78 825,00 грн, травень - 61 689,13 грн, червень - 78 825,00 грн, липень - 78 825,00 грн, серпень - 13 708,70 грн, вересень - 56 303,57 грн.
Таким чином судом встановлено, що суддівську винагороду позивача за оскаржуваний період обчислено, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн (30 х 2102,00 грн х 1.25).
Закон України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон №966-XIV) дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною 3 статті 4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу 4 статті 7 законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: у 2021 році у розмірі 2270 гривень, у 2022 році - 2481 гривень та у 2023 році - 2684 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Отже, окремими приписами законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Суд зауважує, що наведені приписи законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивача, відповідач діяв на законних підставах.
Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV.
Законом №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.
Також, з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, здійснюючи позивачу нарахування та виплату суддівської винагороди з 01.01.2021 по 01.10.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн, діяло правомірно.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат не здійснюється у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.