Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2025 року Справа№200/7152/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бахмутський міськрайонний суд Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в якому просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області виплати загальну суму нарахованої основної заробітної плати за період з 01.03.2023 року по 30.06.2025 року у розмірі 193301,20 грн. у зв'язку зі звільненням з посади спеціаліста з інформаційних технологій Бахмутського міськрайонного суду Донецької області з відрахуванням відповідних сум податків і зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 11 листопада 2019 року по 30 червня 2025 року проходив державну службу в Бахмутському (Артемівському) міськрайонному суді Донецької області на посаді спеціаліста з інформаційних технологій. Наказом в.о. керівника апарату Бахмутського міськрайонного суду Донецької області №12-к від 30.06.2025 року позивача було звільнено з посади спеціаліста з інформаційних технологій Бахмутського міськрайонного суду Донецької області за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України.
Проте, відповідачем невиплачена нарахована заробітна плата за період з 01.03.2023 року до 30.06.2025 року у сумі 193 301,20 грн.
Позивач вважає, що невиплата заробітної плати при його звільненні порушує його право на належний рівень оплати праці, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свої прав.
22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі із визначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлено відповідну ухвалу. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
02 жовтня 2025 року від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що наказом в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2023 №18-к тимчасово призупинено дію трудових договорів з працівниками апарату Артемівського міськрайонного суд Донецької області за списком згідно з додатком до наказу, зокрема й з позивачем ОСОБА_1 .
Даний наказ в.о. керівника апарату суду в установленому Законом №2136-ІХ порядку погоджено начальником Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області.
Після винесення наказу, зазначеним у наказі працівникам апарату суду, з якими призупинено трудові відносини, відповідно до вимог статті 13 Закону №2136-ІХ територіальним управлінням ДСА України в Донецькій області припинено виплату заробітної плати.
Представник відповідача звертає увагу, що територіальне управління після призупинення трудових відносин продовжило ведення обліку розміру заробітної плати, яку міг би отримувати позивач, перебуваючи на посаді, яке було відображене у відповідній довідці (імітованому розрахунку) від 12.08.2025 №04-602/25, виданій позивачеві.
На підставі наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для виплати позивачу заробітної плати.
15 жовтня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив. Позивача зазначає, що відсутність інформації у довідці відповідача від 29.09.2025 року № 04-623/25 про нараховану заробітну плату позивачу за період з 01.03.2023 року по 30.06.2025 року є свідченням невиконання відповідачем у своїй діяльності зазначених обов'язків податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб, яка повинна тягнути за собою відповідальність, передбачену Законом.
Пояснення третьої особи щодо позову не надходили.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , з 11 листопада 2019 року до 30 червня 2025 року працював на посадах державної служби в Бахмутського (Артемівського) міськрайонного суду Донецької області.
Наказом в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2023 №18-к тимчасово призупинено дію трудового договору з позивачем.
Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 29.09.2025 року №623 в період з 01 березня 2023 року до 30 червня 2025 року заробітна плата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики (пункт 12 частини першої статті 92 Основного Закону України).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено положеннями Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402).
Частинами 1, 3, 4 статті 148 Закону № 1402-VIII передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідно до ст. 155 Закону № 1402, організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
Положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддів відповідного суду. Тимчасове положення про апарат новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов'язки керівника апарату цього суду.
Типове положення про апарат суду затверджує Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя.
Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", визначені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі Закон № 2136-IX) (частина 1 статті 1 цього Закону).
Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Закону № 2136-IX, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 13 Закону № 2136-IX призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності-обласні).
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов'язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Отже, достатніми підставами для прийняття роботодавцем рішення про призупинення дії трудового договору є: факт збройної агресії проти України; неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором; причинно-наслідковий зв'язок між фактом збройної агресії проти України та неможливістю обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Наказом від 01.03.2023 №18-к тимчасово призупинено дію трудового договору з позивачем.
Суд зазначає, що зазначений наказ щодо позивача не був ним оскаржений та не скасований у встановленому законодавством порядку, є чинним та не є предметом оскарження у цій справі.
Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за сам факт перебування у трудових відносинах.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 21.10.2022 року № 61, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи неможливість судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
Згідно листа ДСА України від 16.02.2023 року №8-1915/23 враховуючи, що суди, територіальну підсудність судових справ яких змінено, припинили здійснення правосуддя, керівникам апаратів судів необхідно вжити заходів щодо призупинення дії трудових договорів з працівниками апаратів судів, територіальну підсудність судових справ яких змінено, згідно з розпорядженнями Голови Верховного Суду на строк зміни територіальної підсудності відповідного суду. Вказано, що з метою вирішення питання працевлаштування працівників апаратів судів, з якими планується призупинення дії трудового договору, ДСА України та її територіальні управління узагальнили відомості про перелік вакантних посад в апеляційних та місцевих судах України яка є доступною на офіційному веб-сайті ДСА України.
Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 29.09.2025 року №623 в період з 01 березня 2023 року до 30 червня 2025 року заробітна плата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Оскільки позивач у спірний період фактично не працював, тобто не виконував свої обов'язки, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності щодо невиплати заробітної плати за спірний період.
Окрім того, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
У відповідності до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд критично ставиться до довідки №602 від 12.08.2025 року, оскільки остання містить імітований розрахунок заробітної плати, а отже не є належним доказом нарахування заробітної плати за спірний період.
З огляду на наведене, правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав та в межах спірних правовідносин, що виникли між сторонами, - відсутні.
Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 2, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 26288796), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 5, м. Бахмут, Донецька область, 84511, код ЄДРПОУ 26503744) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв