27 листопада 2025 рокуСправа №160/30282/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність службових осіб Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , грошового утримання у належному розмірі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 грошове утримання:
- за квітень 2023 року у розмірі 54 547 гривень 76 копійок;
- за травень 2023 року у розмірі 12 443 гривні 87 копійок;
- за червень 2023 року у розмірі 100 000 гривень 00 копійок;
- за липень 2023 року у розмірі 56 527 гривень 09 копійок;
- за серпень 2023 року у розмірі 90 291 гривня 41 копійка.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 08.03.2023 по 08.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Авдіївка, Авдіївської мтг, Покровського р-ну, Донецької області. Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.08.2023 №6060, травма (поранення) солдата ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини. Однак, Військова частина НОМЕР_1 , не виплатила ОСОБА_1 у повному обсязі належне йому грошове утримання, а саме у розмірі 121 151 гривня 53 копійки, з яких 21 151 гривня 53 копійки - заробітна плата, 100 000 гривень - додаткова винагорода військовослужбовцю.
Ухвалою від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 21.10.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 у період з 08.03.2023 по 08.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Авдіївка, Авдіївської мтг, Покровського р-ну, Донецької області.
07.04.2023 ОСОБА_1 отримав вибухову травму - множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення грудної клітки: проникаюче поранення справа. Гемопневмоторакс справа. Пневмоторакс зліва. Перелом ІІ п'ястнової кістки правої кисті. Стороннє тіло правої плевральної порожнини (07.04.2023 - 08.04.2023). Травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7975 від 11.04.2023, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 08.04.2023 по 11.04.2023 у стаціонарі Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради.
Також, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6496 від 25.04.2023, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 11.04.2023 по 25.04.2023 у стаціонарі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» міста Дніпро.
Довідкою військово-лікарської комісії №465/79 від 24.04.2023 встановлено, що травма, одержана ОСОБА_1 07.04.2023 саме під час захисту Батьківщини, згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості відноситься до тяжких. ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Також, згідно виписки із медичної карти №1407 від 16.05.2023 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 25.04.2023 по 16.05.2023 у стаціонарі Комунального підприємства «Томаківська центральна районна лікарня».
Згідно виписки із медичної карти №1795 від 06.06.2023 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 26.05.2023 по 06.06.2023 у стаціонарі Комунального підприємства «Томаківська центральна районна лікарня».
Згідно виписного епікризу №4024 від 19.06.2023 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 09.06.2023 по 19.06.2023 у стаціонарі ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_4 ).
Довідкою військово-лікарської комісії №2144 від 19.06.2023 встановлено, що ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.
Після закінчення вищевказаної відпустки, за результатом військово-лікарської комісії 04.08.2023 (довідка ВЛК від 04.08.2023 №9213) ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби у зв'язку з чим його виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та призначено на іншу посаду в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.08.2023 №6060, травма (поранення) солдата ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини.
Однак, Військова частина НОМЕР_1 , не виплатила ОСОБА_1 у повному обсязі належне йому грошове утримання, а саме у розмірі 121 151 гривня 53 копійки, з яких 21 151 гривня 53 копійки - заробітна плата, 100 000 гривень - додаткова винагорода військовослужбовцю.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Пунктом 1-2 Постанови № 168 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведеної норми свідчить, що законодавець визначив дві самостійні підстави для отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн у зв'язку з пораненням:
1.Перебування на стаціонарному лікуванні.
2.Перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вимагає виплатити йому винагороду саме за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджується доданими до позову медичними документами. Цей факт відповідачем по суті не спростовується.
Отже, для вирішення спору суд має встановити, чи є факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, достатньою підставою для нарахування та виплати йому спірної винагороди.
З матеріалів справи видно, що згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7975 від 11.04.2023, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 08.04.2023 по 11.04.2023 у стаціонарі Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради.
Також, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6496 від 25.04.2023, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 11.04.2023 по 25.04.2023 у стаціонарі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» міста Дніпро.
Довідкою військово-лікарської комісії №465/79 від 24.04.2023 встановлено, що травма, одержана ОСОБА_1 07.04.2023 саме під час захисту Батьківщини, згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості відноситься до тяжких. ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Також, згідно виписки із медичної карти №1407 від 16.05.2023 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 25.04.2023 по 16.05.2023 у стаціонарі Комунального підприємства «Томаківська центральна районна лікарня».
Згідно виписки із медичної карти №1795 від 06.06.2023 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 26.05.2023 по 06.06.2023 у стаціонарі Комунального підприємства «Томаківська центральна районна лікарня».
Згідно виписного епікризу №4024 від 19.06.2023 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 09.06.2023 по 19.06.2023 у стаціонарі ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_4 ).
Довідкою військово-лікарської комісії №2144 від 19.06.2023 встановлено, що ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.
Після закінчення вищевказаної відпустки, за результатом військово-лікарської комісії 04.08.2023 (довідка ВЛК від 04.08.2023 №9213) ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби у зв'язку з чим його виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та призначено на іншу посаду в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.08.2023 №6060, травма (поранення) солдата ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, оскільки позивач у спірні періоди перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, він мав беззаперечне право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Бездіяльність відповідача щодо її ненарахування та невиплати є протиправною.
При цьому, належним способом захисту прав позивача у цьому випадку є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 за спірний період, а не стягнення твердої суми заборгованості, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунок утримання додаткової винагороди.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №420/1207/19.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, оскільки доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, на підставі аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є частково обгрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у належному розмірі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у належному розмірі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез